WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Шпаргалка з ТДП (шпаргалга) - Реферат

Шпаргалка з ТДП (шпаргалга) - Реферат

всього населення держави, а лише цього керівної частини.
- Норми права мають формально визначений характер, тобто зафіксовані у письмовій формі в офіційному документі.
- Вони видаються або санкціонуються держ. органами у суворо визначеному процесуальному порядку.
- Норми права мають загальнообов'язковий характер.
- Вони регулюють суспільні відносини шляхом встановлення конкретних прав і обов'язків їх конкретних учасників.
- Межі дії норм права завжди точно визначені у просторі, у часі та в певному колі осіб.
- Виконання приписів норм права забезпечується державою шляхом застосування тих чи інших засобів примусу.
34. Поняття і види джерел права. Джерела (форми) права - це засоби його зовнішнього виразу, за допомогою яких право набуває формальної визначеності та загальнообов'язковості. Соціально-правові джерела права - це суспільні відносини, які мають правову природу, правосвідомість і т. ін. Юридичні джерела права - це нормативні настанови, юридична практика, юридична наука тощо. Основні джерела права:
- Нормативно-правові акти - це офіційні письмові документи, прийняті компетентними суб'єктами, в яких в односторонньому вольовому порядку встановлюються, змінюються чи скасовуються загальнообов'язкові правила поведінки (конституція, закони, укази, постанови).
- Правові договори - це добровільні й узгоджені рішення двох чи більше сторін, які містять юридичні норми (міжнародно-правові угоди, колективні угоди).
- Правовий звичай - це правило поведінки, що склалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняються державою.
- Судовий чи адміністративний прецендент - це рішення по конкретній юридичній справі, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави (посадова особа) і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому.
35. Поняття і види норм права. Норми права - обов'язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому порядку приймається, змінюються, відмінюється та забезпечується відповідними держ. органами в межах їх компетенції. Види норми права поділяються:
1. За функціональною спрямованістю:
- Регулятивні (встановлюють права та обов'язки суб'єктів).
- Правоохоронні (регламентують засоби юрид. Відповідності за порушення прав і невиконання обов'язків).
2. За предметом правового регулювання:
- Матеріальні (встановлюють бажане правило поведінки, права та обов'язки суб'єктів).
- Процесуальні (регламентують порядок, форми й методи реалізації прав і обов'язків, встановлених в нормах права).
3. За функціональним призначенням:
А) Відправні (мають загальний характер):
- Норми-начала (закріплюють основні підвалини суспільного та держ. устрою).
- Норми-принципи (закріплюють вихідні принципи права).
- Визначально-установчі норми (містять положення, що визначають цілі, завдання окремих галузей права).
- Норми-дефініції (містять повні або неповні визначення певних правових категорій і понять).
Б) Норми - правила поведінки (регулюють поведінку людей, суспільні відносини).
4. З точки зору характеру приписів:
- зобов'язуючі (закріплюють обов'язки певних суб'єктів );
- забороняючи (містять у собі заборону стосовно здійснення тих або інших діянь);
- уповноважуючи (наділяють суб'єктів певними правами);
- заохочувальні (надають суб'єктам певні пільги у випадках вчинення ними певних діянь);
5. За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів :
- категоричні (імперативні) (приписують чітко визначені дії, закріплюють перелік і зміст прав і обов'язків суб'єктів);
- диспозитивні (встановлюють певні права і обов'язки суб'єктів );
- рекомендаційні (встановлюють варіанти бажаної поведінки);
- заохочувальні (встановлюють засоби заохочування на здійснення бажаних або корисних для держави і суспільства діянь).
36. Структури норми права. Кожна норма права складається з диспозиції, гіпотези та санкції.
Диспозиція - це частина правової норми, в якій у вигляді владного припису визначається те чи інше правило поведінки (що повинен робити, що не повинен робити адресат норми). Диспозиція буває: визначена(закріплює однозначне правило поведінки), не повністю визначена (вказує на загальні ознаки поведінки, суб'єкти оточують свої права та обов'язки самостійно), відносно визначені (надає можливість для уточнення прав та обов'язків суб'єктів залежно від конкретних обставин).
Гіпотеза - це частина норми, в якій визначаються умови, за яких наступає чинність права, що встановлені в диспозиції ( Коли? Де? В якому разі?). Гіпотеза буває: визначена (вичерпно визначає ті умови, за наявності яких набуває чинності правило поведінки, що міститься у диспозиції правової норми), не повністю визначена (містить формулювання у загальній формі), відносно визначена (обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог). Також гіпотеза поділяється на:
- абстрактна гіпотеза - це гіпотеза, в якій умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, що дає змогу охопити та врегулювати значну кількість однорідних випадків.
- казуальна гіпотеза - визначає умови дії норми, використовуючи більш вузькі, спеціальні родові ознаки.
Санкція - це частина правової норми, що містить вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правил, зафіксованого в дисципліні або умов, визначених у гіпотезі. (Що буде? Що станеться? Які наслідки?). Види санкцій:
- визначена (вказує на конкретний засіб впливу на правопорушника ),- відносно визначена (вказує на кілька можливих засобів впливу на правопорушника).
37. Поняття і форми правової свідомості. Правова свідомість (правосвідомість) - це специфічна форма свідомості, система відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його роль і місце щодо забезпечення свободи особи та інших загальнолюдських цінностей. Правосвідомість суспільства складається з трьох елементів: 1). Правова ідеологія - це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, які відображають теоретичне (наукове) ставлення суспільства до права, державно-правового розвитку, правових режимів, до юридичного упорядкування суспільних відносин. 2). Правова психологія характеризує ставлення до правових явищ з боку окремих індивідів, вона утворюється стихійно на основі безпосереднього відображення суб'єктами правової поведінки у вигляді індивідуальних правових переживань, почуттів, емоцій, оцінок і т.д.. 3). Поведінкову частину правосвідомості складають мотиви правової поведінки, правові установки.
Структуруправової свідомості становлять три складові: правові знання, правові оцінки, правові установки. Правосвідомість в особи виникають не сама по собі, а як результат процесу її правової соціалізації. Однією з найважливіших форм правової соціалізації є правове виховання, складовими якого є юридичні види навчання, правова пропаганда й агітація самовиховання.
38. Поняття і форми правової культури. Правова культура - це своєрідна
Loading...

 
 

Цікаве