WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Форми (джерела) права. Конституційні права і свободи людини і громадянина. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підп - Реферат

Форми (джерела) права. Конституційні права і свободи людини і громадянина. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підп - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Дисципліна: "ОСНОВИ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА"
Тема: "Форми (джерела) права. Конституційні права і свободи людини і громадянина. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству (установі, організації)."
І. Форми (джерела) права.
Форми (джерела) права - це вихідні від держави або визнані нею офіційно-документальні форми вираження і закріплення норм права, які надають їм юридичного, загальнообов'язкового значення.
Нормативно-правовий акт - це офіційний акт-документ компетентних органів, що містить норми права, забезпечувані державою (конституційні закони, укази президента, постанови та ін.). Є основним юридичним джерелом права більшості країн (Франція, ФРН, Італія, Іспанія).
Нормативно-правовий акт - це офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Або ж: акт правотворчості, який містить юридичні норми.
Отже, нормативно-правовий акт становить рішення правотворчого органу, спрямоване на встановлення, зміну або скасування дії норм права.
Функції нормативно-правового акту:
1) юридичного джерела права;
2) функцію форми права.
Тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.
Ознаки нормативно-правового акту:
1. Приймається або санкціонується уповноваженими органами держави або народом;
2. Завжди містить нові норми права або змінює чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків.
3. Приймається з дотриманням певної процедури;
4. Має форму письмового акту-документу і точно визначені реквізити:
- вид акту (указ, закон, постанова);
- найменування органу, який ухвалив акт;
- заголовок;
- дата ухвалення акту;
- номер акту;
- дані про посадову особу, яка підписала акт.
5. Публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка.
Види нормативно-правового акту за юридичною чинністю:
- закони;
- підзаконні нормативні акти.
Є види нормативно-правового акту за сферою дії:
- загальні;
- спеціальні;
- локальні.
Види нормативно-правового акту за характером волевиявлення:
- акти встановлення норм права;
- акти заміни норм права;
- акти скасування норм права.
Види нормативно-правового акту за галузями законодавства:
- цивільні;
- кримінальні;
- адміністративні;
- кримінально-процесуальні;
- адміністративно-процесуальні.
І ще є види нормативно-правового акту за суб'єктами нормотворчості в Україні:
Правовий прецедент - акт-документ, що містить нові норми права в результаті вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом, який надає загальнообов'язкового значення при вирішенні подібних справ у майбутньому (Англія, США, Індія).
Нормативно-правовий договір - спільний акт-документ, що містить нові норми права, які встановлюються за взаємною домовленістю між правотворчими суб'єктами (результат двосторонньої або багатосторонньої угоди) із метою врегулювання певної життєвої ситуації і забезпечується державою. На відміну від договорів-операцій, які мають індивідуально-разовий характер, нормативно-правовий договір розрахований на кількаразове застосування: його зміст складають норми - правила поведінки загального характеру (колективний, трудовий договір, типовий договір та ін.). він має суттєве значення у сфері комерційних відносин і майнового обороту. Може мати місце між суб'єктами федерації (РФ у 1992 р.). Особливим видом нормативно-правового договору є міжнародний правовий акт, що (на відміну від внутрішньодержавного нормативно-правового договору) можна розглядати як самостійне джерело права.
Правовий звичай - акт-документ, що містить норми-звичаї, які санкціоновані державою і забезпечуються нею. Держава визнає не всі звичаї, що склались у суспільстві, а лише ті, що мають найбільше значення для суспільства, відповідають його інтересам і відповідають історичному етапу його розвитку. Правовий звичай - найстародавніше джерело права, він історично і фактично передував закону.
Правова доктрина - акт-документ, що містить концептуально оформлені правові ідеї, принципи, розроблені вченими з метою удосконалення законодавства, усвідомлені суспільством і визнані державою як обов'язкові.
Правова доктрина не у всіх країнах є джерелом права, хоча значення наукових праць юристів для формування моделі правового регулювання визначаються законодавцями багатьох країн. У наші дні роль доктрини є важливою для правотворчості - вона сприяє удосконаленню нормативно-правового акту, створенню нових правових актів і категорій, розвитку методології тлумачення законів.
Правова доктрина служила безпосереднім джерелом права в англо-американській правовій системі: при вирішенні справи судді посилались на праці вчених, також у релігійно-філософській правовій системі: іудаїзм, іслам, індуїзм мають у своїй основі правила загальнообов'язкової поведінки, почерпнуті із праць видатних юристів.
Релігійно-правова норма - акт-документ, що містить церковний канон або іншу релігійну норму, яка санкціонується державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечується нею. Релігійно-правова норма поширена в традиційно-релігійних правових системах. У деяких країнах релігійно-правова норма тісно переплелась із правовим звичаєм, традиціями общинного побуту (держави Африки, Латинської Америки).
Міжнародний-правовий акт - спільний акт-документ двох або кількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними. З санкції держави такий акт поширюється на її території, стає частиною внутрішньо національного законодавства. На внутрішньодержавне право впливають джерела міжнародного права: загальновизнані принципи міжнародного права, міжнародні договори (пакти, конвенції).
За своїм обсягом, змістом загально соціальне право як інтегроване поняття охоплює різні за функціональним призначенням права-можливості, користування якими та реалізація яких забезпечують саме існування людини як біо-соціо-історичного організму. Зміст цих прав-можливостей може змінюватись, завдячуючи поступальному прогресу в розвитку людства.
1) Права, що забезпечують саме існування та фізичну й психічну ідентичність (індивідуальність) суб'єкта:
- право на життя;
- на недоторканність і цілісність в усіх її проявах - не лише тілесну недоторканість (здоров'я), а й інше, зокрема, право на особисте (інтимне) життя;
- на самовизначення - на ім'я, найменування, назву, честь, гідність, репутацію;
- на місце свого проживання
Loading...

 
 

Цікаве