WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Сучасне розуміння та установки демократії - Реферат

Сучасне розуміння та установки демократії - Реферат


РЕФЕРАТ
З ДИСЦИПЛІНИ
"Теорія держави та права"
НА ТЕМУ:
" Сучасне розуміння та установки демократії"
Зміст
Вступ. 3
1. Види, прояви та система демократії………………………………………………………...5.
2. Функції демократії та гарантії забезпечення її реального характеру 7.
3. Основні сучасні теорії демократії та їх установки 9
Висновки 14.
Список використаних джерел 15.
"Демократи - не ті люди, які намагаються
бути приналежними до державних справ
після того, як справа народу перемогла,
а ті, які готові піддати себе небезпеці заради
народу тоді, коли держава потерпає від лиха"
Исократ
Вступ
У політичній літературі, у публіцистиці, засобах масової інформації мало таких термінів, що використовувалися б настільки часто, як "демократія". Важко назвати також проблему, яка б привертала настільки пильну увагу дослідників, як проблема демократії.
Термін "демократія" походить від грецького слова demokratia, що складається у свою чергу з demos - народ і kratos - влада, правління. Звертає на себе увагу багатозначність і невизначеність самого поняття "демократія". Ще Кельзен стверджував, що в XIX і XX ст.ст. слово "демократія", ставши пануючим гаслом, втратило чітко обкреслений і твердий зміст. Цієї ж думки дотримувався і П.Новгородцев, що у 1923 р. писав, що термін "демократія" належить до числа найбільш численних і неясних понять сучасної політичної теорії.
Розвиток процесу демократизації в XIX і особливо в XX ст., підвищення впливу демократії на всі сторони життя суспільства привели до того, що в наш час зміст терміна "демократія" значно ускладнився. У сучасній науці існують різні трактування демократії, що обумовлено відсутністю єдності підходів і критеріїв до її аналізу. Найбільш розповсюдженими є нормативний і емпіричний підходи.
На основі нормативного підходу сформувалася ідеальна модель демократії, що базується на таких основних цінностях, як свобода, рівність, права людину, народний суверенітет. Ідеальна модель демократії є дуже привабливою, відповідає уявленням людей про справедливе правління. Нормативний підхід виходить з того, яким повинен бути демократичний устрій, і з цих позицій аналізує реально існуючі демократії. Однак в реальному житті будь-який ідеальний суспільний устрій не може бути досяжним. Тому недоліком нормативного підходу є абсолютизація принципів демократії, її ідеалізація і, як правило, недооцінка реальної демократичної практики.
На основі емпіричного підходу демократія розглядається не з позиції належного, а з погляду реально існуючих демократичних систем. При аналізі емпіричних моделей демократії враховуються ідеальні демократичні цілі і ціннісні орієнтації людей, що приводять у рух весь механізм реально існуючих демократій. У цьому виявляється взаємозв'язок нормативного й емпіричного підходів.
В радянському енциклопедичному словнику зазначається, що демократія - не що інше, як "форма держави, заснована на визнанні народа джерелом влади, його права брати участь у вирішенні державних справ, в поєднанні з широким колом громадянських прав та свобод". Однак при такому визначеннні з поля зору випадають інші сторони і прояви демократії. У такого складного та внутрішньо суперечного явища і поняття, як демократія немає і не може бути простого і "єдиного правильного" визначення і уявлення.
Вихідне визначення демократії як народовладдя не може задовольнити ні теоретичні, ні практичні потреби суспільства, оскільки закладене в ньому поняття "народ" потребує чіткої деталізації. Дана дефініція має історичний характер, і внаслідок цього має вплив і на саму демократію. Як не можна виокремити з суспільства певний соціальний прошарок, так неможливо його виключити з поняття "народу".Однак в історії такі спроби мали місце.
Демократія не може бути визначена певною сукупністю слів чи речень. Неможливо включити в неї певні характиристики і дослідивши їх, поставити крапку. Оскільки демократія - складне і багатогранне явище, яке матеріалізується в дуже різних сферах життя і має чисельні шляхи та способи свого прояву.
1. Види, прояви та система демократії.
Демократія в реальному житті має багато проявів, і реалізується в різних сферах суспільних відносин. Сфера політичного життя суспільства не є єдиним проявом демократії, оскільки вона охоплює також інші сфери життя суспільста - економічну, соціальну, культурну, наукову, ідеологічну. Не можна, наприклад, розглядати демократію тільки в якості особливого політичного чи державного устрою. Демократичні ідеї та принципи виступають як ідеальна теоретична конструкція, тому вони пронизують всю сукупність суспільних відносин, а не тільки відносини в сфері державної влади. Звідси можна вести мову про так звані види демократії - політичну, економічну, ідеологічну демократію.
Теоретичне обґрунтування сучасного розуміння політичної демократії заклав Ж.Ж.Руссо, що допускав, що з народним суверенітетом можуть бути сумісні різні форми державної влади: демократична, аристократична і монархічна. Руссо відкрив шлях до розуміння політичної демократії не як форми правління, а визначеного типу держави, де верховна влада належить народу, а форми правління можуть бути різними. Правда, сам Руссо такий тип політичної системи визнавав законним з погляду народного суверенітету, але не вважав демократичним. Як справжнє народовладдя він визнавав тільки класичну форму, де вся законодавча і виконавча влада поєднуються в одній особі - єдиного і суверенного народу.
Пізніше поняття демократії стало використовуватися не стільки для розгляду формальних характеристик сучасного типу держави (правової, демократичної), скільки для аналізу функціонування демократичної політичної системи в цілому. Тому термін "демократія" став протиставлятися таким поняттям, як "авторитаризм" і "тоталітаризм".
Оскільки демократія не зводиться лише до однієї сфери життя суспільства, не можна вести мову тільки про один з її проявів. Вона виступає в різноманітних своїх якостях та проявах. Зокрема, по відношенню до народу як суб єкту державної та суспільної влади демократія виступає как максимальний прояв його волі та інтересів. Щодо беспосередніх носіїв влади - державних, партійних та суспільних органах, демократія виступає відповідно як їх форма чи принцип організації. По відношенню до процесу здійснення державної чи суспільної влади демократія проявляється як сукупність відповідних засобів та методів владарювання, як певний режим. Нарешті, по відношенню до об єкту прояву влади - окремим громадянам, юридичним особам, соціальним групам, демократія виступає у вигляді їх відповідного статусу, режимі їх життєдіяльності, широкого кола закріплених прав і свобод.
Виходячи із взаємозв язку різних сфер демократії, а також із різних шляхів, форм та способів її прояву, можна визначити демократію не як випадковий набір проявів та інститутів, а як певну систему. Структурними елементами такої системи є, наприклад, окремі різновидидемократії (внутріпартійна, профсоюзна, державна і т.д.). Дані елементи є первинними, оскільки вони безпосередньо утворюють загальну систему демократії і виступають по відношенню до неї як підсистеми.
Крім виділення первинних елементів системи демократії
Loading...

 
 

Цікаве