WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Форми (джерела) права - Курсова робота

Форми (джерела) права - Курсова робота

регулювання та право реалізуючого (у тому числі правозастосовчого) регулювання [18, с.54-57].
Нормативні акти частково діятимуть у сфері законодавчого (легального) регулювання та в сфері правореалізуючого (серед якого і правозастосовче) регулювання. Ці сфери визначатимуть коло суспільних відносин, яке врегульоване нормативно-правовими актами.
Коло відносин, на які поширюється дія будь-якого нормативно-правового акта, завжди відповідає предметові правового регулювання, в іншому випадку такий акт не буде правовим, тобто таким, що відповідає інтересам суспільства.
Нормативно-правовий акт - письмовий акт-документ правотворчогооргану, який містить формально обов'язкові правила поведінки загального характеру. Він є "відчутною реальністю", саме через акти-документи встановлюють межі функціонування виражених у них норм, як вважає С.С.Алексєєв [1, с.237], а тому такі явища об'єктивної дійсності, як час, простір та суб'єкти, створюють реальні сфери його поширення.
Час, простір та суб'єкти виступають на перший план як сфери дії нормативно-правових актів. Час і простір як взаємопов'язані категорії є загальними формами існування матерії. Час має фіксувати будь-яку зміну станів, явищ, суб'єктів, об'єктів; простір - протяжність, поширеність; відносини, регламентовані нормативно-правовими актами, також мають властивість змінюватися. Окрім цього, постає необхідність у чіткій фіксації моментів початку та завершення регулятивного впливу нормативно-правового акта, а також його поширення на деяку територію. Нормативно-правовий акт, зокрема його приписи, покликаний встановлювати моделі поведінки для суб'єкта як носія діяльності, тому визначення конкретних суб'єктів є межею дії для нормативного акта.
Отже, сфера дії нормативно-правових актів - це час, простір, коло суб'єктів, де здійснюється регулятивний вплив цих актів. Межами дії нормативно-правових актів є явища, що окреслюють часову, просторову, суб'єктну сфери дії нормативно-правових актів. Кожен нормативно-правовий акт має свої окремі сфери та межі дії, тобто для кожного з них можна виокремити часову, просторову, суб'єктну сферу дії [16, с.91-92].
3.2. Дія нормативно-правового акта в часі.
Часова сфера дії нормативно-правового акта - це передбачений діючим законодавством час, на який поширюється його дія [16, с.92].
Дію нормативно-правового акта в часі характеризують 4 показники:
1) Момент набуття актом чинності, тобто початку його дії.
2) Напрям темпоральної дії нормативно-правового акта.
3) Момент зупинення дії нормативно-правового акта.
4) Момент припинення (скасування) дії нормативно-правового акта.
Отже, чинність нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання законом чинності. Набрання законом чинності означає, що з цього моменту всі організації, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотримуватись його.
Порядок та терміни набрання чинності нормативно-правовими актами встановлюються в кожній державі особливими законами. В Україні ці правила сформульовані насамперед у ч.2 і 3 ст.57 Конституції України, згідно з якими "закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними".
Тобто в Конституції порядок набрання чинності нормативно-правовими актами викладено лише в загальних рисах. Більше того, в Конституції є пряма вказівка на необхідність прийняття спеціального закону, якого, на жаль, ще й досі немає. Зараз з цього питання діє Указ Президента України від 10 червня 1997 року №503/97 "Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності".
Стаття 1 згаданого Указу визнає офіційними друкованими виданнями "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України", "Урядовий кур'єр". Регламент Верховної Ради України визнає офіційним виданням щодо актів Верховної Ради газету "Голос України".
Необхідно розглянути порядок набуття чинності різними нормативно-правовими актами.
1. Нормативні акти Верховної Ради України набирають чинність згідно ч.5 ст.94 Конституції України, Указу Президента України №503/97 "Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності". Закони України набирають чинність:
а) з моменту ухвалення (Конституція України);
б) з моменту опублікування;
в) з моменту, який позначено у самому законі;
г) з часу, який вказано у постанові про введення в дію;
д) після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування по всій території України одночасно, якщо інше не передбачено самим законом або постановою про введення закону в дію.
е) закони (рішення) ухвалені в результаті референдуму, вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначено інший строк.
Але за всіх умов закон вступає в дію не раніше дати опублікування в офіційному друкованому виданні.
2. Нормативні акти Президента України набирають чинності через 10 днів після їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим нормативним актом, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
3. Нормативні акти Кабінету Міністрів України, що визначають права та обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях. Решта - з моменту їх прийняття, якщо пізніший термін не передбачений у самих актах.
4. Нормативні акти міністерств і відомств набувають чинності у порядку, визначеному Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". Згідно ст.1 Указу з 1 січня 1993 року нормативні акти, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Такі нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізніший термін набрання чинності. Нормативно-правовий акт включається до Єдиного державного реєстру нормативних актів і публікується в "Офіційному віснику України".
5. Рішення органів місцевого самоврядування згідно п.9 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо відповідною радою не встановлено пізніший термін введення цих рішень в дію.
6. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій згідно ст.41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції і
Loading...

 
 

Цікаве