WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Розвиток федеративних зв'язків УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками - Реферат

Розвиток федеративних зв'язків УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками - Реферат

Розвиток федеративних зв'язків УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками
Федеративні зв'язки радянських республік до укладення воєнно-політичного союзу. Наприкінці 1918 - на початку 1919 pp. отримали розвиток такі форми зв'язків між радянськими республіками, які утворилися ще наприкінці 1917 - на початку 1918 pp. Ці форми державних зв'язків визначалися такими принципами: тотожність суспільно-економічного і політичного ладу, керівна роль ЦК кому-ністичної партії на території радянських республік, що забезпечило у будівництві федерації особливе становище РСФРР.
Керуючись вказівками ЦК РКП(б), Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР в декларації від 26 січня 1919 p. заявив, що міцний зв'язок з усіма радянськими республіками є умовою торжества радянської влади в Україні. 28 січня Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР за ініціативою ЦК РКП(б) звернувся безпосередньо до радянських урядів Росії, Латвії, Білорусі, Естляндії та Литви з пропозицією укласти тісний оборонний союз. Головним виразником тенденції до об'єднання, провідною силою цього процесу виступали більшовики, які привносили у пролетарські маси дух класової інтернаціональної солідарності, який згуртовував їх на загальній політичній платформі радянської влади і боротьби за соціалізм. На цьому етапі такі лозунги ще позитивно сприймалися значною частиною пролетарів.
Більшовикам необхідно було передусім забезпечити єдність командування Червоною армією України і збройними силами РСФРР. З цією метою Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР вирішив направити постійного представника командування української Червоної армії до Ставки головнокомандуючого збройними силами РСФРР. 11 лютого 1919 p. нарком військових справ України М.Подвойський видав наказ, згідно з яким військове законодавство РСФРР, а також накази та розпорядження Реввійськради і Наркомату військових справ РСФРР поширювалися на територію України. Встановлювалися також тісні зв'язки між окремими військовими установами і органами радянських республік, утворювалися деякі об'єднані допоміжні органи, діяльність яких була пов'язана з армією.
Велика увага приділялася встановленню єдності в управлінні транспортом. Наприкінці січня 1919 p. уряд УСРР прийняв постанову "Про підпорядкування відділу шляхів сполучення Тимчасового робітничо-селянського уряду України Народному комісаріату шляхів сполучення РСФРР".
Значні кроки були зроблені в напрямку об'єднання фінансів. В Україні відкрилися відділення народного банку радянської Росії. Єдиною була грошова система республік, основана на радянському карбованці.
На початку 1919 p. склалася і така ознака тогочасного "федеративного характеру" відносин між радянськими республіками, як спільність громадянства.
Раднарком РСФРР для зв'язку і найбільш оперативної координації політики радянських республік призначив при їх урядах своїх уповноважених. У свою чергу, Україна на початку 1919 p. надіслала своїх уповноважених до Раднаркому РСФРР.
Практичні кроки урядів республік по зміцненню державних зв'язків були спрямовані на здійснення більшовицьких ідей національно-державного будівництва, які були закріплені у програмі партії, прийнятій VIII з'їздом РКП(б). Програма партії передбачала федеративне об'єднання радянських республік як одну з перехідних форм на шляху до повної державної єдності.
У розвитку більшовицької інтеграції в Україні велику роль відіграв III з'їзд КП(б)У. Його постанови знайшли законодавче втілення в рішеннях III Всеукраїнського з'їзду Рад. З'їзд Рад схвалив заходи Тимчасового робітничо-селянського уряду, спрямовані на здійснення військового співробітництва, зближення з радянською Росією та іншими радянськими республіками. У першій Конституції УСРР, прийнятій з'їздом, проголошувалося: "Українська Соціалістична Радянська Республіка заявляє про повну свою солідарність з нині існуючими вже Радянськими республіками та про своє рішення вступити з ними у найтісніше політичне об'єднання". Український радянський уряд, зокрема, обговорив пропозицію Вищої ради народного господарства Росії про об'єднання ВРНГ та Ради народного господарства України. Наприкінці березня 1919 p. було укладено угоду між ВРНГ та РНГ України про проведення єдиної економічної політики.
Встановлювалися й розвивалися контакти і співробітництво також між іншими відомствами радянської Росії та України. Особливо тісною була єдність а галузі зовнішньої політики.
В УСРР та інших радянських республіках на підставі директив більшовицької партії широко враховувався законодавчий досвід РСФРР. Декларація Тимчасового робітничо-селянського уряду УСРР від 26 січня 1919 p. поширила на Україну дію всіх законодавчих актів РСФРР в галузі охорони праці та соціального страхування. Застосовувався й законодавчий матеріал РСФРР, яким регулювалися інші галузі державного життя.
Слід мати на увазі, що при такому федеративному будівництві часто ігнорувалися особливості національного розвитку, прагнення народів до самобутності, розвитку національної культури. Таким чином, ще до укладення угоди від 1 червня 1919 p. між РСФРР, УСРР та іншими радянськими республіками складалися характерні форми державного зв'язку, які знайшли розвиток і юридичне оформлення в наступних договорах, укладених між ними.
Воєнно-політичний союз УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками. Необхідність подальшого зміцнення об'єднання радянських республік диктувалася метою, про яку на той час дбали більшовики, - проведення в життя ідеї світової пролетарської революції. Заходи щодо союзу радянських республік протягом березня-травня неодноразово обговорювалися ЦК РКП(б). Вони передусім зводилися до забезпечення тісної єдності республік, особливої ролі в цьому процесі радянської Росії. У квітні 1919 p. ЦК РКП(б) ухвалив директиви для ЦК РКП(б)У щодо необхідності єдності дій радянської України та радянської Росії.
РСФРР відігравала провідну роль в оформленні федеративних відносин не тільки внаслідок її економічної та військової могутності, накопиченого досвіду суспільних перетворень, айв силу того, що багато її органів уже насправді виконували функції загально федеративних органів.
Особливо гостро відчувалася необхідність подальшого зміцнення зв'язків радянських республік внаслідок наступу білогвардійських військ Денікіна. Форми федеративних відносин, які склалися на початку 1919 р., в нових умовах уже не забезпечували централізоване використання сил і вельми бідних ресурсів радянських республік. На утвердженні диктатури пролетаріату особливо позначалася відсутність єдиної армії.
2 квітня 1919 р. на засіданні Політбюро ЦК РКП(б) були ухвалені директиви військовому командуванню і ЦК КП(б)У про єдність в галузі військової політики. Політбюро і Оргбюро ЦК РКП(б) вирішили також винести питання про об'єднання військових сил радянських республік на найближчий пленум ЦК РКП(б). Ленін пропонував об'єднати збройні сили республік, органи постачання, транспорту і зв'язку під керівництвом Ради оборони та інших відповідних органівРСФРР. Зрозуміло, це суттєво зачіпало суверенітет республік. Ці ідеї були закріплені в рішеннях пленуму ЦК РКП(б), який відбувся 4 травня.
ЦК РКП(б) повідомив комуністичним фракціям
Loading...

 
 

Цікаве