WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Земська та міська реформа 60 – 70-х років ХІХ століття в Російській імперії - Курсова робота

Земська та міська реформа 60 – 70-х років ХІХ століття в Російській імперії - Курсова робота

серед дворянства з приводу саме цих слів маніфесту, Олександр ІІ проголосив відому промову перед предводителями дворянства в Москві 30-го березня 1856 року, в якій сказав про звільнення селян: "на багато краще, щоб це відбулося зверху, ніж знизу".
Незадоволення охопило всі прошарки суспільства і викликало до життя потік звинувачувальних рукописних записок і проектів реформ, "підземної літератури". Здавалося, що вся мисляча Росія взялася за перо. Заборона, яка була накладена Миколою І на друковане слово, доведена в 1848 - 1855 рр. до "цензурного терору", була знесена пристрасною, нестримною необхідністю суспільства виговоритися.
Гласність виникла стихійно, знизу. Уряд ішов в хвості подій, відмовившись від надзвичайних цензурних заборон, але в подальшому взяв гласність на озброєння.
Діяв і велетенський економічний стимул. Розуміння того, що вільнонаймана праця більш вигідна ніж кріпосна, що кріпосництво, як було відомо уряду і раніше, гальмує розвиток землеробства і товарного виробництва хліба, примушувало до відміни кріпосного права.1
Особистий секретар великого князя Костянтина Миколайовича А.В.Головнін закликав звернути увагу на Центральну Росію. Уряд "тільки тоді буде міцним на окраїнах імперії та впливовим закордоном, коли середня Росія, дійсний центр держави, буде багатою і спокійною".
Вже на січень 1857 р. правлячим верхам, Олександру ІІ відкрилося дійсне, вкрай тяжке, загрозливе становище фінансів. За час війни, з 1853 по 1856 роки, дефіцит бюджету на звичайні витрати виріс майже в 7 разів (з 9 млн. рублів сріблом майже до 61 млн.) а загальна дефіциту - в 6 разів (з 52 млн. до 37 млн. крб.). Більш ніж на 50% зменшилася золота
____________________
1 Історія держави і права України. Академічний курс: у 2т. / В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький та ін.; За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. - Т. 1. - К., 2000. - С. 432.
забезпеченість паперових грошей. Серед статей прибутку виріс питома вага винних відкупів - з 1/3 в 1845 р. до 43% в 1853 - 1856 рр. відомий економіст Л.В. Тенгоборський в записці на ім'я царя прийшов до висновку: " не обхідно прийняти невідкладно найрішучіші заходи на скорочення витрат… або в протилежному випадку державне банкрутство обов'язкове". Загроза фінансової кризи стимулювала "верхи" до пошуків та перетворень і особливо хвилювала Олександра ІІ.1
"Попередня система віджила свій вік" - такий був вирок одного з її ідеологів, М.П.Погодіна, проголошений ним через 3 місяці після смерті Миколи І.
Вступивши на престол в момент кризи старої системи, пробудження суспільного думки, яка вимагала реформ, Олександр ІІ зумів це зрозуміти і почав шукати нові рішення і нових людей.
Спочатку, особливо в 1856 р., новизна нової політики відобразилася в знятті багатьох заборон: наступили відміна утисків, ведених в університетах після 1848 р., знищення військових поселень, генерал-губернаторств у Харкові та Вітебську, дозвіл вільного видання закордонних паспортів (виїзд збільшився з чотирьох з лишком разів з 1856 по 1859 рік - з 6 тис. до 26 тис. чол.), послаблення цензурного гніту, надання можливості "укріпити торгівельні наші зв'язки з іноземними державами і запозичити звідти зроблені останнім час в Європі вдосконалення в науці", скорочення армії, прощення недоїмок і звільнення на три роки податкових прошарків від рекрутських наборів тощо. Найбільш важливим є те, що до коронації в серпні 1856 р. була об'явлена амністія політичним в'язням - тим декабристам, які ще залишилися живими (про пом'якшення їх долі Олександр просив батька ще в 1837 р., коли побачив їх в Сибіру), петрашевцям, учасникам польського повстання 1831 року; 9 тис. чоловік
____________________
1 История Отечества: люди, идеи, решение. Очерки истории России ІХ - начала ХХ в./Сост.: С.В.Мироненко. - М.: Политиздат, 1991. - Сс. 296 - 297
звільнялися від адміністративно - поліцейського нагляду.1
18 лютого 1861 року останній раз зібралася Державна рада для підписання журналів, а наступного дня, на 6 - ту річницю свого сходження на престол, Олександр ІІ підписав "Положення 19-го лютого".
Селянська реформа була прийнята. Кріпосницьке право впало. Переворот в соціально-економічних відносинах був приречений. Такий історичний акт потяг за собою більшість перетворень в різних сферах життя. 2
С ліквідацією вотчинної влади дворянства не міг залишитися попереднім і устрій місцевого управління. Ще в 1857 р. в Міністерстві внутрішніх справ поступово почалася робота над проектом земської реформи, яка була покладена на нового чиновника особливих доручень М.Є.Салтикова-Щедрина. Комісія М.А.Милютіна, створена при Міністерстві, розробила основні положення земської реформи, яка була прийнята, все ж таки, тільки в 1864 р. Ця комісія була тісна пов'зана з Редакційними комісіями, і утворювалися вони одночасно. Земська реформа вводила початки всестанового, виборного представництва в масштабах повіту та губернії. І хоч дворянство відігравало в земстві провідну роль. а в губернських земствах було і абсолютно переважаючою більшістю, все ж таки селянство вперше отримало місце у всестанових установах. Компетенція земства була обмежена місцевими господарськими турботами (про медицину, статистику, ветеринарію, початкову освіту); справами загальнодержавного масштабу воно, на відміну від губернських дворянських комітетів під час підготовки селянської реформи, не займалось,
не мало воно і реальної виконавчої влади.3
___________________
1 История Отечества: люди, идеи, решение. Очерки истории России ІХ - начала ХХ в./Сост.: С.В.Мироненко. - М.: Политиздат, 1991. - Сс. 298 - 299
2 Музиченко П.П. Історія держави і права України / Навч. посіб. - К. Знання, 2000. - С. 278.
3 Історія держави і права України. Академічний курс: у 2т. / В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький та ін.; За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. - Т. 1. - К., 2000. - С. 237.
Земська реформа викликала до життя аналогічні перетворення в міському самоуправлінні (1870 р.), які також були підготовлені в Міністерстві внутрішніх справ. По цьому закону в 509 містах Росії вводились нові всестанові органи міського самоуправління - міські думи, що обиралися на 4 роки, які із свого середовища вибирали діючі виконавчі органи - міські управи. Право вибирати і бути обраним в міську думу мали власники певного майнового цензу, платники міських податків, не виключаючи і дрібних платників податків. Робітники, службовці інтелігенція, які не платили міські податки виключалися з рядів виборців. Державна дума підпорядковувалася безпосередньо Сенату, а не місцевій адміністрації, проте губернатор слідкував за законністю її постанов. Компетенція органів
Loading...

 
 

Цікаве