WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Механізм правового регулювання - Реферат

Механізм правового регулювання - Реферат


Реферат на тему:
Механізм правового регулювання
План
1. Поняття механізму правового регулювання та його відмінність від правового впливу.
2. Способи та типи правового регулювання.
3. Механізм правового регулювання та його стадії і
елементи.
4. Ефективність правового регулювання.
5. Юридична техніка.
1. Поняття механізму правового регулювання
та його відмінність від правового впливу.
Правове регулювання - це державно-владний вплив на суспільні відносини за допомогою правових засобів, з метою їхнього впорядкування, утвердження, охорони і розвитку.
Правове регулювання обумовлене рядом факторів, зокрема: а) рівнем економічного розвитку суспільства; б) соціальною структурою суспільства; в) рівнем зрілості, стійкості суспільних відносин; г) рівнем правової культури громадян і посадових осіб; д) рівнем визначеності предмету, засобів і методів правового регулювання.
Право у суспільному житті має не тільки юридичний (регулятивний), але й інші види впливу, такі як виховний, ідеологічний тощо. Тому, розрізняють правовий вплив і правове регулювання. Ці два поняття розрізняються, по-перше, за сферою дії і, по-друге, за механізмом дії. Сферою правового впливу є економічні, політичні, соціальні та інші відносини. Сферою правового регулювання є тільки відносини, які врегульовані правовими нормами. Механізм дії правового впливу полягає у впливові права на свідомість суб'єктів правовідносин, у той час як правове регулювання впливає на їхні дії. Правовий вплив - це вплив права на свідомість суб'єктів суспільних відносин в різних сферах суспільного життя.
2. Способи та типи правового регулювання.
Правове регулювання конкретних суспільних відносин здійснюється за допомогою певних способів, зокрема:
1. Дозвіл - це такий спосіб правового регулювання, при якому суб'єктові конкретних суспільних відносин надається право на здійснення певних дій або на утримання від них. Суб'єкт має право на отримання... або особа не зобов'язана доказувати свою непричетність до злочину.
2. Зобов'язання - це закріплена у правових нормах обов'язковість поведінки суб'єкта за певних обставин.
3. Заборона - це закріплена у правових нормах обов'язковість утримання від вчинення певних дій.
Тип правового регулювання - це загальний порядок суспільних відносин, який полягає в особливостях поєднання його способів.
Розрізняють два базові типи правового регулювання: Загальнодозвільний - це такий тип правового регулювання, який передбачає можливість вчиняти будь-які дії, за винятком тих, вчинення яких прямо заборонено законом. Цей тип правового регулювання виражається формулою: "дозволено все, що прямо не заборонено законом".
Спеціальнодозвільний - це такий тип правового регулювання, який забороняє будь-яку діяльність, але, при цьому, правовими нормами формулюються конкретні випадки звільнення від цієї заборони. Цей тип правового регулювання виражається формулою: "дозволено тільки те, що прямо передбачено законом".
3. Механізм правового регулювання
та його стадії і елементи.
Механізм правового регулювання - це система правових засобів (способів і форм), за допомогою яких забезпечується впорядкування суспільних відносин, їхня відповідність вимогам правових норм.
" Механізм правового регулювання утворюють:
1. Норми права і принципи права, об'єктивовані в законах та підзаконних нормативно-правових актах.
2. Акти тлумачення права (інтерпретаційні акти).
3. Акти застосування норм права (правозастосувальні акти).
4. Правовідносини, суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин. Правове регулювання являє собою процес послідовного використання правових засобів для розвитку суспільних відносин, шляхом врегулювання поведінки їхніх учасників, тобто механізм правового регулювання складається з ряду стадій.
Перша стадія механізму правового регулювання є регулювання суспільних відносин на нормативно-правовому рівні, тобто регулювання всіх відносин даного виду, які виникають й існують, за допомогою встановлення певної правової норми.
Друга стадія передбачає індивідуалізацію певної правової норми щодо вимог певного конкретного випадку. На цій стадії правозастосувальні акти закріплюють за суб'єктом правовідносин певні суб'єктивні права чи юридичні обов'язки.
Третя стадія механізму правового регулювання - це реалізація правової норми у правомірній поведінці суб'єктів правовідносин. На цій стадії відбувається реалізація норм права, тобто досягається безпосередній результат дії механізму правового регулювання.
4. Ефективність правового регулювання.
" Цілями правового регулювання є:
1) закріплення за допомогою юридичних засобів існуючих суспільних відносин;
2) стимулювання розвитку та поширення суспільних відносин, які відповідають загальнодержавним та загальносуспільним потребам та інтересам;
3) створення умов для виникнення і розвитку нових необхідних типів і форм суспільних відносин;
4) усунення суспільно небезпечних та суспільно шкідливих відносин.
Виходячи з того, наскільки вдається досягнути у процесі правового регулювання даних цілей, і визначається ефективність правового регулювання. Тобто, для визначення ефективності дії певної правової норми беруться до уваги дві обставини: 1) цілі, що ставилися при виданні даної правової норми; 2) реально досягнуті в процесі функціонування цієї норми результати.
" До основних факторів, що забезпечують ефективність правового регулювання, належать:
1) Відповідність вимог норм права рівню соціально-економічного розвитку суспільства.
2) Рівень досконалості законодавства.
3) Рівень правової культури громадян.
5. Юридична техніка.
Юридична техніка - це система засобів, правил та прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів. Розрізняють юридичну техніку у правотворчості і юридичну техніку у правозастосувальній діяльності. Юридична техніка у правотворчості включає в себе методи роботи над текстами нормативно-правових актів, прийоми найбільш досконалого викладу думки законодавця (інших суб'єктів правотворчості) у статтях нормативно-правових актів, вибір найбільш доцільної структури кожного з них, термінології та мови, способи оформлення змін, доповнень, повного або часткового скасування, об'єднання нормативно-правових актів тощо. Юридична техніка, при цьому, повинна забезпечувати юридичну досконалість нормативно-правових актів. Загальні вимоги такої досконалості полягають в логічній послідовності викладу матеріалу, відсутності суперечностей всередині нормативного акту, стислості викладу, належному понятійному апараті закону.
Найбільш загальними прийомами і правилами юридичної техніки є: 1) юридична термінологія; 2) юридичні конструкції; 3) прийоми і правила викладу змісту нормативних юридичних актів.
Юридична термінологія - це система юридичних та інших термінів, які використовуються при викладі змістунормативно-правових актів.
Розрізняють три види термінів, які застосовуються у текстах нормативно-правових актів: 1) загальновживані; 2) спеціальнонаукові; 3) спеціально-юридичні.
Юридична термінологія встановлює наступні вимоги: однозначність використовуваного терміну, загальновизначеність, стабільність і доступність. Однозначність означає вживання терміну у даному нормативно-правовому акті в одному і тому ж смислі. Загальновизначеність означає вживання термінів відомих, а не придуманих законодавцем для даного закону. Стабільність означає стійкість термінології, а не зміну її з кожним новим законом. Доступність означає простоту і адекватність терміну змісту норми права.
Юридичні конструкції - це стійкі побудови нормативного матеріалу за особливими типами зв'язків його елементів; їхні типові схеми, моделі. Тобто, юридичні конструкції - це чіткі, відпрацьовані наукою і законодавчою практикою, типові схеми правовідносин.
Прийоми і правила викладу юридичних норм у тексті нормативно-правового акту стосуються: 1) способів викладу; 2) юридичного стилю; 3) юридичної мови.
Існують два основних способи викладу юридичних норм у тексті закону:
1) абстрактний - характеризується тим, що ознаки явищ, їхня різноманітність даються в узагальненому вигляді, тобто у вигляді абстрактного поняття;
2) казуїстичний - характеризується тим, що явища, їхні різновиди, факти мають індивідуальні ознаки і перераховуються ті чи інші випадки - казуси.
Loading...

 
 

Цікаве