WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Зміни у державному апараті і праві України в період першої світової війни - Реферат

Зміни у державному апараті і праві України в період першої світової війни - Реферат

окремих фабриках і заводах з'ясовувати ї підстави...". Якщо "винними" в цих заворушеннях виявилися самі робітники, слід було "негайно вживати до них найсуворішіх заходів у порядку охорони". Тоді ж міністр вимагав від губернаторів посилити нагляд за "благонадійністю" посадових осіб сільської адміністрації.
Протягом всієї війни, аж до останніх днів свого існування, царат посилював поліцейський апарат, оскільки не покладався на армію, яка швидко революціонизувалася. ЗО жовтня 1916 p. Микола II затвердив Положення про посилення поліції в 50 губерніях імперії та про поліпшення службового і матеріального становища поліцейських чинів. Цим актом передбачалося істотне збільшення рядового складу поліції в містах і повітах, посилення її озброєння, підвищення платні. У великих містах створювалися поліцейські резерви.
Воєнна обстановка потягла за собою зміни в системі судових органів і порядку їх діяльності. 20 липня 1914 p. була затверджена нова редакція IV розділу Військово-судового статуту "Про суд у воєнний час". Згідно з ним в районі театру воєнних дій і в місцевостях, оголошених на воєнному стані, створювалися полкові, корпусні, військово-окружні суди. За надзвичайних умов могли створюватися військово-польові суди.
Військовому суду підлягали військовослужбовці й особи, які перебували при армії, а також жителі зайнятих російською армією територій, за певні види злочинів. У формуванні військових судів виключнароль належала командуванню.
Після заняття російськими військами Східної Галичини і Буковини восени 1914 р. на цій території було організовано "Військове генерал-губернаторство Галичина" в складі новостворених Львівської, Тернопільскої, Перемишлянської та Чернівецької губерній. У листопаді там розгорнуло свою роботу тимчасове жандармське управління. Для нього були затверджені значні штати (зокрема, начальник управління мав 12 помічників: З-по місту Львову і 9 - по губерніях). Діяло в Галичині і жандармське поліцейське управління залізниць (воно мало 10 відділень). Після залишення російськими військами зазначених територій ці органи були ліквідовані. Зміна ситуації на театрі воєнних дій призвела до створення в серпні 1916 p. "Військового генерал-губернаторства в областях Австро-Угорщини", де був поновлений каральний апарат.
Перша світова війна наклала свій відбиток на соціально-економічне становище народних мас західно-українських земель та їх визвольну боротьбу. Народні маси Галичини, Буковини та Закарпаття неоднозначно ставилися до приходу російських військ. Частина населення пов'язувала із цим свої надії на звільнення від австро-угорського гноблення. Між російськими солдатами, котрі перебували в Галичині, Буковині і частині Закарпаття, і місцевим населенням встановилися дружні стосунки. Це зближення відбувалося всупереч політиці царату, яка мала імперіалістичний характер. Царські власті розглядали Галичину й Буковину як завойовані області.
Політика царського уряду в Галичині мала явно виражені класові і шовинистичні цілі. Інтереси трудящих краю відверто ігнорувалися на догоду місцевим капіталістам і поміщикам.
Після відступу російських військ австрійські власті різко посилили в країні політичний гніт. На території Галичини діяли численні військово-польові суди. У кожному повіті діяли каральні загони жандармів, які чинили розправу з населенням.
В період першої світової війни право змінювалося під впливом соціально-економічного і політичного розвитку країни. В цілому за своєю суттю і змістом право все більше пристосовувалося до державно-монополістичних інтересів капіталізму.
Основні принципи непорушності права власності зберігалися і в роки війни. Однак в умовах, коли приватна власність суперечила загальнодержавним інтересам, держава обмежувала її. Так, сировина і матеріали, які перебували у приватній власності, могли бути піддані реквізиції (відплатному вилученню). На територіях, зайнятих російськими військами, реквізиції були, як правило, безоплатними. Активно використовувався секвестр - тимчасове вилучення у власників малоперспективних збиткових підприємств з передачею їх у розпорядження державної адміністрації. У зобов'язальному праві в умовах війни в основному був збережений принцип свободи договору, але за необхідності держава могла втручатися в договірно-господарські відносини.
В умовах війни законодавство було доповнено новими складами злочинів і внесено зміни у чинні норми. Так, невиконання постанов особливих нарад по обороні тягло за собою кримінальне покарання. Були прийняті закони, які посилювали кримінальну відповідальність за ряд злочинів: за умисне членоушкодження з метою ухилення від служби, за пияцтво, виготовлення спиртних напоїв для продажу, за підвищення цін на продовольство тощо. Дезертири підлягали позбавленню всіх прав стану з відправленням до каторжних робіт від 4 до 20 років або страті.
На розвиток державно-правових інститутів на початку XX ст. істотний вплив справили революційні події 1905-1907 pp. і перша світова війна. Російський царат і австро-угорський уряд були змушені піти на деякі поступки, проголосити демократичні права і свободи. Дещо змінилася форма правління Російської імперії. Всю силу державної машини правлячі кола використовували для збереження своїх позицій. Перша світова війна не внесла принципових змін в державний механізм і право Російської і Австро-Угорської імперій. Новостворені державні та напівдержавні, органи лише доповнювали бюрократичний апарат, t в Росії, і в Австро-Угорщині наприкінці 1916 - початку 1917 pp. визріла глибока революційна криза.
Loading...

 
 

Цікаве