WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Правова (юридична) норма - Реферат

Правова (юридична) норма - Реферат

обставини охоплюються поняттям юридичні факти. Призначення гіпотези - визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.
Гіпотеза відповідає на питання: коли? де? в якому випадку? за якої умови?
" Види гіпотез:
а) визначена гіпотеза вичерпно визначає ті умови, за наявності яких вступає в дію правило поведінки, що міститься у диспозиції правової норми;
б) частково визначена гіпотеза містить формулювання у загальній формі типу "у необхідному випадку", а наявність або відсутність цієї необхідності визначається відповідними суб'єктами;
в) відносно визначена гіпотеза обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.
Гіпотези також поділяють на абстрактні та казуальні. Абстрактна гіпотеза - це гіпотеза, в якій умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, без глибокої деталізації, що надає можливість охопити та урегулювати значну кількість однорідних випадків. А оскільки родові ознаки, що містить у собі абстрактна гіпотеза, явища досить стійкі, то і норми, що мають таку гіпотезу, характеризуються високою стабільністю.
Казуальна гіпотеза визначає умови дії норми, використовуючи більш вузькі, спеціальні родові ознаки. Тому вона розповсюджує дію на істотно вужче коло випадків, а сама норма має меншу стабільність, ніж за наявності абстрактної гіпотези.
Санкція - це частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разіневиконання, порушення її диспозиції. Завдання санкції - забезпечувати здійсненість диспозиції правової норми.
Визначена санкція вказує на конкретний засіб впливу на правопорушника.
Відносно визначена санкція вказує на кілька можливих засобів впливу на правопорушника, а доцільність застосування конкретного засобу визначається, виходячи з особливостей конкретної справи.
3. Види правових норм.
В будь-якій правовій системі існує значна кількість правових норм, які покликані регулювати різні суспільні відносини. Ввесь масив існуючих правових норм можна поділити на різні види за різними критеріями поділу.
" За функціональною спрямованістю норми права поділяються на:
- регулятивні (правоустановчі), що встановлюють права і обов'язки суб'єктів;
- правоохоронні, що регламентують засоби юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, що встановлені регулятивними нормами.
" За предметом правового регулювання - аналогічно до поділу на галузі права: конституційні, цивільні, кримінальні та ін. У свою чергу, галузеві норми поділяються на:
- матеріальні - тобто такі, що встановлюють бажане правило поведінки, права та обов'язки суб'єктів;
- процесуальні - ті, що регламентують порядок, форми і методи реалізації прав і обов'язків, встановлених у нормах права.
" За функціональним призначенням норми права поділяються на:
1. Відправні, що мають найбільш загальний характер, достатньо високу форму абстрагування і містять у собі відправні начала, основи правового регулювання суспільних відносин. Відправні норми досить неоднорідні за своїм характером, змістом і цільовим призначенням, і, у свою чергу, поділяються на:
- норми-начала, які містять положення, що закріплюють основи суспільного та державного устрою;
- норми-принципи - закріплюють вихідні принципи права;
- визначально-установчі норми - містять положення, що визначають цілі, завдання окремих галузей права, правових інститутів, предмет, форми і засоби правового регулювання;
- норми-дефініції - містять повні або неповні визначення певних правових категорій та понять.
2. Норми-правила поведінки. На відміну від відправних, це норми, що безпосередньо регулюють поведінку людей, суспільні відносини.
" За характером диспозиції норми права поділяються на:
- зобов'язуючі - вказують на необхідну, з точки зору держави, поведінку;
- забороняючі - вказують на неприпустиму, недозволену, з точки зору держави, поведінку;
- уповноважуючі (дозволяючі) - вказують на можливу поведінку суб'єкта.
" За характером регламентації бажаної поведінки суб'єктів:
- категоричні (імперативні) - приписують чітко визначені дії, однозначно закріплюють вичерпний перелік прав і обов'язків суб'єктів і не попускають жодних відхилень від них;
- диспозитивні - встановлюють певні права і обов'язки суб'єктів, але допускають вибір поведінки суб'єктів правовідношення;
- рекомендаційні - встановлюють варіанти бажаної, але необов'язкової поведінки;
- заохочувальні - встановлюють засоби заохочення за здійснення бажаних або корисних для держави і суспільства діянь.
4. Спосіб викладення правових норм
у правових актах.
Форми викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів бувають наступні:
" За повнотою викладу:
- пряма - в одній статті вміщено всі обов'язкові елементи певної норми;
- відсилкова - в одній статті вміщено не всі обов'язкові елементи норми або не всі фрагменти їхнього тексту, але подається відсилка до тих конкретних статтей даного або іншого нормативного акту, в яких знаходиться відсутня тут частина норми;
- бланкетна - відсутня якась частина правової норми у статті нормативно-правового акту, проте відсилка робиться щодо конкретного нормативного акту, а не окремих статтей.
" За рівнем узагальнення:
- казуїстична - зміст норми розкривається індивідуалізованими поняттями, шляхом переліку певних фактів, випадків, ознак тощо;
- абстрактна - зміст норми розкривається загальними поняттями.
Loading...

 
 

Цікаве