WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава. Додержавні форми організації суспільства - Реферат

Держава. Додержавні форми організації суспільства - Реферат


Реферат на тему:
Держава. Додержавні форми організації суспільства
ПЛАН
1. Початки суспільних об'єднань. Родина-рід-плем'я - як первісні форми суспільних груп.
2. Об'єднуючі сили первісних груп.
3. Суспільна диференціація первісного суспільства.
4. Ставлення до території у первісному суспільстві.
5. Влада в додержавних формах організації суспільства.
1. Початки суспільних об'єднань. Родина-рід-плем'я - як первісні форми суспільних груп.
Проблема зародження перших суспільних утворень в історії людства є надзвичайно складною і віддавна перебуває у полі зору науковців. Вже у стародавній Греції вона була предметом для роздумів мислителів і давала підставу для висування гіпотез і будування теорій. Так, Арістотель вважав, що родина (сім'я) - це первісна природна форма людської організації, вищою формою цієї організації було село (поселення), як зв'язок певної кількості сусідських сімей, і власне об'єднання цих сил (поселень) і утворюють найвищу форму суспільної організації - державу. На протязі останніх двох століть ця проблема й надалі залишається предметом наукового дослідження і наукових дискусій. І на сьогоднішній день існує цілий ряд поглядів і позицій щодо цієї проблеми. Тому в літературі можна зустріти її різний виклад і трактування.
Найдавніші первісні людські об'єднання - це об'єднання, які виникнули на грунті кровного зв'язку, і першою формою суспільної організації можна вважати родину (сім'ю). Це така людська група, яка об'єднує батьків та їхнє потомство. Її об'єм та форми можуть бути різними. Вона може охоплювати батьків та їхніх дітей - так звана мала родина - або також і потомство дітей - так звана велика родина. Батьки - це або визначена пара людей, тобто моногамна сім'я, або чоловік та кілька жінок - полігамія, або, навпаки, кілька чоловіків та одна жінка - поліандрія, або, врешті, кілька чоловіків і кілька жінок - гуртове (групове) подружжя. Чи ці форми існують одночасно, чи приходять на зміну одна одній, однозначно сказати важко. Але щодо проблем держави це питання не має принципового значення. Однозначно тільки те, що саме сім'я є першою найнижчою формою суспільного об'єднання. І тому скрізь, де забезпечення життєвих потреб, у першу чергу забезпечення харчування, не вимагає більшої групи людей, де, навпаки, кількість харчування обмежена і надмірне збільшення її здобувачів небажане, там суспільне об'єднання не вийде за межі сім'ї. Прикладом може бути життя мисливців.
Рід - це ширше об'єднання. Він об'єднує собою вже не тільки батьків і потомство, але й певну кількість сімей. Чинником, що зв'язує рід, є не фізичне існування спільних батьків, але пам'ять, традиція спільного походження від спільного предка чи предків.
Аналогічно і в наступному, ширшому, ніж рід об'єднанні - племінному. У племені присутнє почуття кровної спорідненості, приналежності. При тому, що воно у племені відіграє ще більшу роль, ніж у роді, тут не завжди можна пов'язати його з означеним хоча б символом родоначальником. Але саме кровна спорідненість є основою для розуміння "свій" і "чужий", тобто такий, що не пов'язаний з племенем кровним зв'язком.
2. Об'єднуючі сили первісних груп.
В аспекті зародження політичної організації суспільства найважливішим є питання про сутність тих сил, які об'єднують первісне суспільство. З огляду на це, треба пам'ятати, що тривалий період часу людські гуртування не відрізнялися принципово від "об'єднань тваринного світу". Первісна людина - це людина інстинктів. Власне інстинкти є тією основою, на якій будується найстаріша з форм суспільного об'єднання - сім'я. Ті ж почуття об'єднують і більші групи - роди та племена. Власне тому, факт фізичного походження і кровного зв'язку є визначальним у її приналежності до певної групи, абсолютно незалежно від її волі. Пов'язаність первісної людини з її групою може дивувати нас своєю силою і повнотою. Первісна людина становила, у повному розумінні слова, частину групи і вона існувала соціально тільки, як частина групи. Протиставлення особи і групи було немислиме у первісні часи. Група поглинає кожного індивіда психологічно і соціально і творить одну спільність, індивідуальність. Первісна група не тільки охоплює соціально індивіда, вона охоплює всі сфери його життя: господарську, статеву, релігійну. Справи культу - це справи групи, й індивід не приймає ніяких рішень у цих питаннях. Врешті, все первісне право пов'язане не з індивідом, а з групою, головно зі сім'єю та родом. Всередині родини індивід зовсім безправний, у зовнішньому правовому житті бере участь група, а не він.
3. Суспільна диференціація первісного суспільства.
Диференціація - розчленування чого-небудь на окремі, якісно відмінні частини. Первісний устрій не знає суспільної диференціації у межах груп. В них панує рівність. Це, звичайно, зовсім не те саме, що суспільно-політична рівність у сучасному розумінні. За нею не стояла ніяка "ідея", ніяке оцінювання суспільної та політичної вартості людини, як людини. Це була виключно фактична рівність. Навіть природні відмінності статі не відіграють у первісному суспільстві такої ролі, як пізніше. У період розвинутого родо-племінного устрою починається первісна диференціація. Цей поділ спочатку виникає на основі фізичних, природних відмінностей статі та віку, і, залежно від розвитку умов життя, ці відмінності набувають практичного, а то й вирішального, значення для становища людини у групі.
У сфері господарського життя наступає поділ діяльності між чоловіками і жінками, а постійний стан війни з сусідніми групами викликав необхідність постійної бойової готовності. Одне і друге у тісному зв'язку між
Loading...

 
 

Цікаве