WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років. Подальший процес формування адміністративно-командної системи - Реферат

Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років. Подальший процес формування адміністративно-командної системи - Реферат

метод, як розшарування єдиної селянської маси, протиставлення бідноти заможному селянству. Ось чому Ради по-винні були активізувати діяльність комнезамів, перетворити їх на масові бойові організації бідноти, здатні покінчити з куркульством.
Виконуючи вказівки ЦК ВКП(б), партійні та радянські організації України значно збільшили кількість комнезамів. У першій половині 1930 p. в Україні налічувалось близько 1 млн. 600 тис. членів комнезамів, тобто майже втричі більше, ніж у попередній період.
Партійні органи здійснювали "чистку" сільських Рад, направляли для роботи в них нові кадри з робітників, незаможників, наймитів, здатних провадити в життя лінію Компартії.
За таких умов треба було забезпечити належну підготовку кадрів для низового радянського апарату. Система короткострокових курсів, як свідчила практика, була непридатною для цього. У квітні 1930 p. Президія ВУЦВК прийняла постанову, згідно з якою було створено постійно діючі тримісячні курси радянського будівництва. Крім того, в усіх округах України у 1930 p. працювали курси з підготовки голів і секретарів сільських Рад.
Ця кампанія завершилась у 1930 p. перевиборами багатьох сільських Рад. Всього було переобрано 1203 сільські Ради.
Перебудова роботи сільських Рад вимагала перегляду правової бази їх діяльності. Тому ВУЦВК 1 липня 1931 p. затвердив нове Положення про сільські Ради, яке встановлювало, що сільські Ради керують усім господарським і соціально-культурним будівництвом на території села.
З метою зміцнення району як основної державної ланки соціалістичної перебудови села ВУЦВК і Раднарком УСРР постановою від 2 серпня 1930 р. "Про ліквідацію округів та перехід на двоступеневу систему управління" скасували адміністративно-територіальний поділ УСРР на округи і розпустили окружні виконкоми. На території УСРР було утворено 503 нові адміністративні одиниці:
одна автономна республіка - Молдавська, 18 міст, виділених в окремі адміністративно-господарські одиниці, та 484 райони. 1 липня 1931 p. сесія ВУЦВК прийняла Положення про районні з'їзди Рад і районні виконавчі комітети УСРР, яке значно розширило повноваження районних з'їздів Рад та їх виконкомів. До виключної компетенції районних з'їздів Рад було віднесено затвердження перспективних і річних планів господарського і культурного будівництва району, районного бюджету, звітів про діяльність районного виконкому, а також звітів про роботу державних установ і громадських організацій, розташованих на території району. Районний з'їзд Рад підпорядковувався тепер Всеукраїнському з'їзду Рад, ВУЦВК та його Президії.
У складі районних виконкомів створювалися відділи: земельний, постачання, фінансовий, народної освіти, робітників-селянської інспекції, а також планове бюро та управління міліції.
До нових умов треба було пристосувати й роботу міських Рад. У липні 1931 p. ВУЦВК прийняв нове Положення про міські Ради Української СРР, яке встановлювало дві категорії місцевих Рад:
республіканського і районного підпорядкування. Міські Ради, виділені в окремі адміністративно-територіальні одиниці, безпосередньо підпорядковувалися Всеукраїнському з'їзду Рад, ВУЦВК, його Президії та Раднаркому УСРР і мали усі права та обов'язки районного виконкому. Решта міських Рад підпорядковувалась відповідному районному з'їзду Рад і райвиконкому.
Незабаром виявилися недоліки адміністративно-територіальної реформи. Головний з них полягав у тому, що керувати з республіканського центру багатьма районами було надзвичайно важко. Тому ВУЦВК у лютому 1932 p. ухвалив постанову про перехід на триступеневу адміністративно-територіальну систему управління: район - область - центр. В Україні було утворено перші п'ять областей: Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська та Одеська. У червні 1932 p. утворено Донецьку область, а у жовтні того ж року - Чернігівську.
Подальший розвиток місцевого управління здійснювався в таких напрямках: посилення ролі виконавчих структур у місцевих Радах, керівництво ними з боку вищих державних органів та партійних структур.
Так, замість дійсно представницької системи, створювалася і посилювалася виконавча вертикаль, підпорядкована партійній но-менклатурі.
Суд, прокуратура та ДПУ-НКВС. Зміни в організації судових установ України були пов'язані з посиленням терору як основного засобу існування тоталітарно-репресивної системи, а також з необхідністю їх пристосування до, існуючої адміністративно-територіальної системи управління. Так, ліквідація округів і перехід до двоступеневої системи управління призвели у жовтні 1930 р. до скасування окружних судів і утворення міжрайонних судових органів. Але у зв'язку з утворенням областей і переходом на триступеневу систему управління у травні 1932 p. всі міжрайонні суди було ліквідовано. В Україні встановлюється така судова система: народний суд, обласний суд і Верховний Суд УСРР.
Основною ланкою в судовій системі був народний суд. Як суд першої інстанції він розглядав цивільні та кримінальні справи відповідно до процесуального законодавства УСРР. Народні суди діяли колегіальне у складі народного судді та двох народних засідателів. Одноособове народний суддя виконував нотаріальні функції, керував роботою судових виконавців. Народні суди обиралися районними з'їздами Рад, а в містах і селищах - пленумами міських і селищних Рад строком на один рік.
Обласні суди були судами другої інстанції для перегляду в касаційному порядку і порядку нагляду судових вироків, ухвал і постанов у кримінальних і цивільних справах народних судів, що діяли на території області. Обласні суди були також судами першої інстанції по розгляду кримінальних і цивільних справ. Члени обласних судів обирались обласними виконкомами строком на один рік.
Обласні суди здійснювали судовий нагляд, ревізували в межах області народні суди, нотаріальні органи та ін. Керівна роль обласних судів ставала ще більш вагомою після постанови ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 20 червня 1934 p., згідно з якою народні суди, а також колегії захисників, нотаріат та інші допоміжні судові органи підпорядковувались безпосередньо обласним судам, на які покладалося керівництво організацією і діяльністю цих органів. Касаційною інстанцією у справах, вирішених обласними судами у першій інстанції, був Верховний Суд УСРР. Серед його повноважень значне місце займали розгляд у першій інстанції кримінальних і цивільних справ, віднесених до його підсудності, перегляд у касаційному порядку судових справ, розглянутих обласними судами і Головним судом Молдавської АСРР. У порядку нагляду Верховний Суд УСРР міг переглядати також судові справи, які були упровадженні в усіх без винятку судах республіки. Дофункцій Верховного Суду було також віднесено тлумачення законів республіки з питань судової політики.
Але одночасно зростала роль Верховного Суду Союзу РСР, який у вересні 1933 р. отримав право давати вказівки Верховним Судам союзних республік з питань судової практики. У серпні 1934 р. постановою ЦВК СРСР було створено судово-наглядову колегію Верховного Суду Союзу РСР з правом безпосереднього скасування або зміни постанов, ухвал, рішень та вироків Верховних Судів союзних республік. Все це
Loading...

 
 

Цікаве