WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → "Новый курс" президента Ф.Д.Рузвельта - Реферат

"Новый курс" президента Ф.Д.Рузвельта - Реферат

виробничих профспілок). Сидячі страйки 1936 року, були важливі тим, що у цьому році тільки розпочинались основні темпи росту КВП у 1937-1938 роках. У 1936 році також почалось гарно спланована массова організаційна компанія по втягненню у спілки робітників главних, високотрестированих галузей промисловості, котра змінила обличчя американських профспілок, підготовила важкий для капітолістів 1937 рік та значно підняла політичну вагу робітничого класу. Це не була кампанія яку придумав Д.Льюис та його помічники, як іноді висловлювались історікі буржуазії. Це була класова боротьба мільйонів, це була героїчна праця тисяч прогресивних профспілкових активістів, котра і заклала основи сучасного профспілкового двіженія. Одним із серьйозних досягнень профспілок хотілося б зазначити закон, котрий був підписаний президентом 30 червня 1936 року "о встановленні мінімальної заробітної платні та максимального робочого дня ". Таким чином починаючи з 1 жовтня 1936 року любий державний заказ до часних організацій, з сумою більш ніж 10.000 долл. повинен був бути гарантованим із боку виробника слідуючими положеннями : підприємець повинен бувдотримуватись умов праці, передбачені статутом, дотримуватись рівня заробітної платні, визначеного міністром праці, встановити 40 - часовий робочий тиждень, не наймати чоловіків молдше 16 років, та жінок молодше 18 років, не застосовувати працю ув'язнених а також підтримувати нормальні санітарні умови. Контроль за здійсненням цього закону був закріплений за міністром праці, який мав певні повноваження. 6 вересня 1935 року Ф.Д.Рузвельт об'явив, що реформи закінчились і бізнес має "передишку". Вже 7-го вересня Білий дім отримав багато телеграм з задоволеннями його заяви. Але зроблений у 1935 році здвиг вліво "Нового курсу" (уступки профспілкам та робітничім рухам) залишив дуже глибокий слід у внутрішніх взаємовідносинах господорюючого класу. Керівництво республіканської партії поставило під сумнів "щирість" цього жеста. Та 5 грудня Національна Асоціація Промисловців (НАП) прийняла "платформу американської промисловості", основні пункти якої вимагали відмови від втручання Федерального уряду у рішення соціально-економічних питаннь. Таким чином починався рух промисловців проти реформ "Нового курсу", та за відродження старих принципів регулювання економічних відносин. Вслід за НАПом 11 грудня 1935 року з різкою критикою політики Ф.Рузвельта виступила Торгова палата. Наприкінці грудня 1935 року, зі своєю програмою для конгресу виступила "Ліга свободи". А.Сміт (керівник опозиції) на банкеті який відбувався у отелі "Mayflover" у Вашінгтоні, заявив що президент продався комуністам. С тих пір цей вираз увійшов у лексікон американців, як фальшивий лозунг проти найнезначнішого лібералізму у політиці урядових кіл. 18 травня 1936 року, Верховний суд відмінив закон Д.Гаффі "про регулювання вугільної промисловості". 1 червня 1936 року під предлогом "захисту контракта"при наймі на роботу" був онулірован закон штату Нью-Йорк, передбачаючий встановлення мінімальної заробітної платні для жінок. Но не зважаючи на протирузвельтовський рух, посилювалось розуміння того, що посилення ролі держави у фінінсово-економічній сфері було вигідно бізнесу у цілому. Оцінюючи банківське законодавство "Нового курсу", Р.Тагвелл писав, що уряд знайшов найкращу форму об'єднуючу урядове регулювання та часну ініціативу. Він лише сумував з того приводу, що не усі банкіри розуміли, що "ці заходи були основним чином у їх інтересах". Але тем не менш жоден із рузвельтовських банківських законів не був відмінений Верховним судом. Але була одна дуже важлива відміна зі збоку Верховного суду, він відмінив закон ААА, але зразу після відміни, дивлячись на критичний стан сільського господарства, був прийнятий інший закон, це був практично той же самий ААА , тільки з другими методами надходження грошей для регулювання сільського господарства. Але всі ці нападки на рузвельтовські реформи, практично нічого гарного правим силам не принесло. Спираючись на частку господорюючого класу та широкий фронт лівих сил, Ф.Рузвельт та його люди, змогли подолати опір справа та відстояти законодавство 1935 року. Але далі цьго, вони не пішли. Загострення взаємовідносин внутрі господорюючого класу не змогло не вплинути на положення в обох партіях. Після громадянської війни вагома різниця між цими партіями зникла. Одже "Новий курс" мав дуже велике значення що до подальшого розвитку соціальної та економічної політикі. Насамперед він встановив межу між робітниками та підприємцями. У ході так званої "війни" профспілок та підприємців з'явились чіткі межи повноважень підприємців (заробітна платня, 40 годинний робочій день, експлуатація дітей, та інше), та визначились права робітників, а це на мою думку має дуже велике значення дляч подальшого розвитку, та для сучасних Сполучених Штатів. Значення "Нового курсу" у розвитку інших держав. Економічна криза 1929-1933 років затронула в той чи іншій ступені усі капіталістичні держави. Наслідками виявились - різкий спад світової торгівлі, посилення боротьби за ринки збуту товарів, загострення протирічч меж імперіалістичними державами. У світі капітала розгорнулась справжня торгова та митна війна. Наслідками кризи також стали обесцінення валют, порушення міжнародних фінансових зв'язків, банкрутство банків, створення стерлінгового блока під егідою Великобританії. Взагалі що до зовнішньої політикі, адміністарція Ф.Рузвельта успадкувала її з традиційними основними направленнями та відповідними їм доктринами : Монро в Латинській Америці, "відкритих дверей" у Азії та ізоляціонізма у відношені Європи. У двох словах цю політику можна назвати політикою "доброго сусіда", як її називають історикі. Серйозним випробовуванням для політикі "доброго сусіда" була експроприація Мексикою великих земельних ділянок, які знаходились у власності громадян США, для проведення аграрної реформи. У вигляді контрмери США відмінили договір з Мексикою про закупівлю мексиканського срібла, що призвело до падіння цін на цей метал, та вимагав від Мексики виплати компенсації. Мексика всеж такі була змушена виплатити компенсацію, у вигляді виплат нефтяним компаніям. Завдяки такій політиці була прийнята "Лімська декларація", на конференції 9-27 грудня 1938 року у місті Лім (Перу). У цій декларації уряди американських держав домовились про континентальну солідарність. Ця солідарність була виражена у "рішучості захищатись від іноземного втручання, використовуючи засоби, диктовані обставинами". Дуже важливим зовнішньополітичним актом, який заклав основу
Loading...

 
 

Цікаве