WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → "Новый курс" президента Ф.Д.Рузвельта - Реферат

"Новый курс" президента Ф.Д.Рузвельта - Реферат

банків опинилась під контролем державної влади. 31 січня 1934 року, Ф.Д.Рузвельт видав закон, за яким золотий зміст доллара було знижено з 25 4/5 до 15 5/21 грама, та встановлено ціну на золото у розмірі 35 долларів за унцію. Таким чином доллар було девальвовано на 12 %. Завдяки цим діям процент платні по облігаціях знизився з 3,76 у 1932 році, до 2,39 у 1940 році. Банкіри також були змушені знизити процентні ставки в приватних операціях. Корпорації сплачували по кредитах 2,9 %, а не 4,25 % як раніше. Але банківська реформа - це не єдине що треба було робити. Була ще проблема соціального захисту, яка теж хвилювала владу. Одже 12.03.1933 року адміністрація Рузвельта дала добро на асигнування у розмірі 500 млн. долларів, на здійснення допомогибезробітним. Керівником Федеральної адміністрації по здійсненню надзвичайної допомоги (ФЕРА) призначили Г.Гопкінса. Усього було витрачено на допомогу безробітним більш ніж 4 млрд. долларів. Однак безробітні віддавали перевагу не грошовій допомозі, а громадським роботам. Першою отримала таку допомогу молодь. З квітня 1933 року, почалось відправлення молоді до лісних таборів, де вони мешкали на повному державному забезпечені терміном 6 місяців. Одночасно з цим, вони отримували платню у розмірі 30 долларів, 25 з яких вони повинні були відіслати до своєї родини. За 1933-1939 роки через ці табори пройшли 2 млн. людей віком до 25 років. Але безробітні це не єдині кому була потрібна допомога. Так у серпні 1935 року був прийнятий закон який передбачував два види страхування - по старості та безробіттю. Фонди для виплат утворювались за рахунок налога на підприємців, робітників та службовців у розмірі 1% від заробленної суми. Також цим законом був створений пенсійний ліміт у розмірі 85 долл. на місяць. З безробіттям все виглядало інакше. Фонди для допомоги утворювались з налогу у розмірі 1%, яким було обкладено підприємців приймавших на роботу вісім та більш робітників. У тісному зв'язку з цими заходами впроваджувалось законодавство націлене на регулювання операцій на фондових біржах. Так у 1933-1934 роках були прийняті два закони для регулювання біржевої діяльності. На базі цих законів було створенно "Комісію по торгівлі акціями". До 1937 року в цю комісію звернулись 3500 компаній для реєстрації їх акцій на загальну суму 13 млрд. долларів. Іноді комісія зверталась до суду з проханням не дозволяти тим чи іншим організаціям випуск акцій. 16.06.1933 також було прийнято закон про відновлення промисловості (National Industrial Recovery Act - НИРА). Завдяки НИРА за короткий термін часу було сформовано 557 основних та 189 допоміжних кодексов в отраслях. У сфері аграрної політики Ф.Д.Рузвельтом 12.05.1933 року був прийнятий білль о допомозі фермерам (Agricultural Adjustment Act - AAA). Цей білль ставив для себе головною метою підняти рівень цін, щоб співвідношення між куплею та продажею стало таким як у період з 08.1909 по 07.1914 років. Для досягнення цієї мети було знищено 10,5 млн. акров хлопчатника, близько 6,5 млн. свіней а також багато іншої продукції. Також було об'явлено про виплату премій за зменшення посівних платежей. Но вже у 1936 році, а саме 1 березня, був підписаний закон "о збереженні плодородія почв та о квотах для внутрішнього ринка". Цим законом було відкрито другий етап в аграрній політиці "Нового курсу". Ціллю уряду залишилось підвищення цін на продукцію. 16 лютого 1938 року був прийнятий закон завершуючий аграрну політику "Нового курсу". Був він направлений також на регулювання цін, тільки не шляхом знищення, а шляхом зберігання продукції, яке стимулювалося урядом. Одже як можна побачити основним методом боротьби із кризою було державне втручання у всі сфери суспільного життя. Якщо порівняти методи Г.Гувера та Ф.Д.Рузвельта, то можна побачити що спільного в них нічого нема. Адже Рузвельт не зважав уваги не те що держава втручається у справи підприємців та громадян. Він бачив виход із економічної кризи тільки завдяки державному втручанню, та регулюванню урядом економічних відносин між підприємцями. Одже як ми можемо побачити його программа державного втручання спрацювала. Почав працювати соціальний захист, контроль за виробництвом та збутом продукції, почалось відродження виробництва, і таке інше… Хоча деякі його методи були трішечкі такими не гуманними (знищення сільскогосподарської продукції), но саме завдяки цим методам держава подолала кризу і почала розвиватися. А основний метод на мою думку це всеж таки державне втручання, контроль та регулювання суспільних відносин, чого раніше не було. Значення "Нового курсу" у подальшому розвитку США. "Новий курс" мав дуже важливе значення для Сполучених Штатів. За час правління Ф.Д.Рузвельта, було прийнято багато нових законів та положеннь, які діють і по цей час. Наприклад: 5 липня 1935 року було прийнято статут про трудові відносини, відомий як закон Вагнера. Цим законом, вперше в історії США, проголошувались профспілкові права та захищались державним органом який мав реальну владу. Основновною ціллю цього закону було зменшення класових конфліктів. Але він аж ні як не забороняв робітникам страйкувати. Профспілкові права були спеціально перелічені в ст. 7. В статті 8 перелічувались п'ять видів "несправедливої трудової практики" підприємців. Підприємцям було заборонено втручання у здійснення робітниками прав, перелічених у ст. 7. Для розслідування жалоб профспілок та робітників на підприємців, було створено Національне управління по робітничім відносинам (НУРВ). НУРВ мало право видавати розпорядження які підлягали виконанню, не виконувати ці розпорядження було можливо тількі після визнання їх недійсними окружним апеляціонним судом, та підтвердженням цього рішення Верховним судом США. Але цим законом не було піднято заробітну платню. І завдяки цьому, на почетку серпня 1935 року профспілки Нью-Йорка, під натиском безробітніх, розпочали серію страйків на громадських работах (ВПА). 9 серпня того-ж року до страйку приєдналось ще декілька десятків тисяч робітників. Страйкові рухи все нарастали та нарастали, під'єднуючи до себе нові й нові міста. Було організовано дуже багато мітінгів, демонстрацій. І всеж такі вони добилися своєї мети. 19 вересня 1935 року Г.Гопкінс та Х.Джонсон викликали до столиці профспілкових лідерів Нью-Йорка. Після п'ятидневних переговоів, профспілкові лідери повернулись додому з обіцянками влади підняти заробітну платню. В цей же день страйк у Нью-Йорку був закінчен. Усього у 1936 році було 48 сидячіх страйка, із яких 35 було проведено молодими профспілковими організаціями (КВП - комітети
Loading...

 
 

Цікаве