WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Галицько-волинське князівство (XIII—XIV ст.) - Реферат

Галицько-волинське князівство (XIII—XIV ст.) - Реферат

Галицько-волинське князівство (XIII-XIV ст.)
Після поразки руських дружин у 1223 p. на річці Калці (нині - Калець, біля Маріуполя) в битві з ординськими військами над Руссю нависла грізна небезпека. У 1237-1238 pp., внаслідок спустошливих походів полчищ Батия у Володимиро-Суздальську Русь, а в 1239- 1241 pp. - в бік Південно-Західної Русі, відносно розвинуті області Давньої Русі було перетворено на руїни та попелища. У 1242 p. війська Батия, знекровлені опором Русі, припинили загарбницький похід на захід і повернули до пониззя Волги. Тут Батий заснував державу - Золоту Орду із столицею Сарай-Бату (біля сучасної Астрахані). Захоплені ординцями землі Русі не припинили боротьбу за свою незалежність. Золотоординським ханам знадобилось ще більше десяти років, щоб закріпитися на Русі. Русь, героїчно відстоюючи свою незалежність, прийняла на себе головний удар і тим саме врятувала народи Західної Європи, її матеріальні та культурні цінності від нещадного розорення ордами кочівників.
Збитки, які завдали Русі полчища Батия, були величезні. Завойовники спустошили та зруйнували багато міст. Значна частина населення була знищена або взята у полон. В пожежах, що супроводжували війська Батия, загинули палаци, храми, архіви і бібліотеки, багато інших скарбів культури стародавніх міст. Внаслідок захоплення земель полчищами Батия на Русі надовго встановилося нещадне та виснажливе золотоординське іго - система правління ординських феодалів на руських землях. На населення руських земель було накладено дань, воно страждало від різних поборів та нескінченних грабувань.
Вітчизняні дослідники однозначно оцінюють це історичне явище. Реакційна сутність ординських завойовницьких походів і тяжкого іноземного іга розкрита в численних історико-правових працях. Переконливо доведено повну необґрунтованість тверджень окремих представників закордонної історіографії про нібито позитивний вплив держави відсталих кочівників на економічний, політичний та культурний розвиток Давньої Русі, Наслідки навали орд Батия на Русь були негативні, регресивні.
Золотоординське іго невблаганно руйнувало виробничі сили Русі. Спустошення захоплених відсталими в соціально-економічному відношенні кочівниками територій давньоруських земель і систематичне пограбування народу золотоординськими правителями тяжко позначилися на сільському господарстві, ремісництві, торгівлі, затримали подальшу еволюцію товарно-грошових відносин і в цілому на довгий час законсервували феодальний натуральний спосіб ведення господарства. Цьому сприяло також руйнування міст - носіїв економічного прогресу. Особливо сильно страждала економіка українських земель Русі, зокрема Київщини і Переяславщини, які знаходилися безпосередньо біля місць ординських кочовищ. Постійна небезпека загибелі, захоплення людей у неволю примушували давньоруське населення тікати у важкодоступні для ординців райони. Разом з тим, хоча економіка Русі була підірвана завойовниками, і, починаючи з другої половини XIII ст., опинилася в глибокій кризі, золотоординцям не вдалося повністю зупинити процес розвитку феодальних відносин на українських землях.
Виключно негативним було іноземне іго і в політичному плані. Воно затримувало політичне об'єднання окремих земель Русі, сприяло їх роздробленості. Тяжкий стан південноруських земель, які були позбавлені політичної єдності і перебували під виснажливим золотоординським ігом, використали у своїх інтересах сусідні держави - Польща, Угорщина, Молдавське князівство. Внаслідок тривалої боротьби їм вдалося подолати упертий опір місцевого населення і до кінця XIV ст. захопити українські землі. Здобиччю Польщі стали Галичина та Західна Волинь, Закарпаттям заволоділа Угорщина, Буковиною - Молдавське князівство. Східна Волинь, Поділля, Київщина та Чернігово-Сівершина були включені до складу Великого князівства Литовського.
Суспільний лад. t після ординського завоювання основними антагоністичними класами на Русі залишилися клас феодалів-зем-левласників, пов'язаних між собою поземельними економічними (а відповідно й політико-юридичними) відносинами сюзеренітету-васалітету, і клас феодально залежного селянства, яке ще більше закабалялося.
В умовах золотоординського іга частина феодалів в особі деяких місцевих князів та великих бояр, керуючись такими класовими корисливими інтересами, як можливість збереження феодальних повинностей на основі експлуатації залежного населення і свого привілейованого політичного, а також правового становища, знайшла спільну мову з ординськими феодалами і стала здійснювати проординську політику.
Звичайно, далеко не всі представники класу феодалів переходили на службу до ординців. Серед них також були патріоти. Але й при цьому головною та послідовною силою в боротьбі з золотоординсь-кими феодалами виступали широкі народні маси усіх земель Русі.
Значним феодалом в цей період залишалася церква. Частина ієрархічної верхівки православного духовенства перейшла на службу до золотоординців, закликаючи народні маси до покірності. Така поведінка деяких церковників Давньої Русі щодо народу була про диктована виключно корисливими міркуваннями. Золотоординсь-кі хани надавали їм всілякі привілеї. Але й серед церковних ієрархів були і такі полум'яні борці за свободу Русі, як Сергій Радонежський та інші організатори боротьби з ордою. Церква і в цей період збільшувала свої земельні володіння головним чином за рахунок князівських пожалувань. Так, на початку XIV ст. князь галицький Лев Данилович пожалував церкві Святого Спаса село Страшевичі, а перемишльському єпископу - село Рушевичі. У 1322 p. князь Любарт Редимонович подарував декілька сіл Соборній церкві Іоана Богослова в Луцьку.
Встановлення тяжкого іноземного іга призвело до посилення феодального гноблення. Сплачуючи золотоординським ханам данину, феодали Русі немилосердно експлуатували залежне селянство.
Кількість експлуататорів в Південно-Західних землях поповнювала верхівка міського населення - лихварі, великі та середні купці, власники майстерень. Експлуатація трудових мас в Півден-но-Західній Русі посилювалась внаслідок участі в ній колоністів - вихідців з інших країн, які інтенсивно заселяли її міста. Отримуючи великі привілеї порівняно з місцевими
Loading...

 
 

Цікаве