WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

Вони можуть мати міжнародний характер і внутрінаціональний характер. Наприклад; Угода про створення Співдружності Незалежник держав /І99Ір/ в процесі розпаду СРСР; угода між двома фірмами, підприємствами, в т.ч. іноземними.
Нормативно-правовий акт - це юридичний документ, що приймається органами державної влади, або уповноваженими державою іншими суб'єктами, має формально визначений, загальнообов'язковий характер, охороняється державною владою від порушень. Це основна, а іноді і єдина форма права в багатьох державах, в т.ч. і в Україні.
Правові акти поділяються на закони і підзаконні акти, які складають систему писаного права. Наприклад, Закон про вибори народних депутатів України, Декрети Кабінету Міністрів, Укази Президента.
Право як суспільне явище впливає на суспільні відносини людей.
Право завжди має визначену форму: закон, указ, декрет, постанова, розпорядження, тощо.
Право можливе лише як національна система норм, тому право може бути німецьке, польське, французьке, українське, тощо. Змішаних за національною ознакою правових систем не існує. Кожна правова система відображає історичні традиції та національні звички, психологічні особливості нації, її потреби та інтереси, умови та можливості її життя. Наприклад, українські національна правова система успадкувала традиції, закладені в історичній правовій пам'ятці - "Руській правді", правовій системі що діяла в Київській Русі. В "Руській правді" і на сьогодні зберігається важливий для нас правотворчий дух українського народу.
У співвідношенні між правами та обов'язками /з прав та обов"язків головно складається право/ провідне місце посідають і обов"язки, оскільки від рівня виконання обов"язків залежить рівень прав, адже права однієї особи залежать від виконання обов"язків іншою особою. Наприклад, право громадян на освіту залежить від виконання державою свого обов"язку щодо організації освіти в країні: будівництво шкіл, підготовки вчителів, забезпе-чення навчання в школах підручниками, обладнанням тощо. Якшо держава нічого не зробить у цій галузі, не виконає свого юридичного обов"язку перед народом, то право громадян на освіту не буде ним реалізоване.
Особливості права полягають ще й в тому, що змінити його приписи або відмінити їх дію може лише та державна влада, яка його встановила чи санкціонувала, або вища - в порядку підлеглості державна влада.
Сутністю права є свобода людини,але особа не будь-яка, а певним чином визначена та забезпечена. Право як певна сфера свободи характеризується тим, шо воно е свободою:
а/ взаємодії з іншими суб'єктами;
б/ у першу чергу, діянь, що знаходять своє зовнішнє втілення у вигляді дій чи бездіяльності;
в/ що поєднує в собі свободу суспільства і його членів;
г/ межі якої визначаються суспільством, а не окремою людиною,
д/ реалізація якої забезпечується, захищається юридичними засобами;
є/ не кожного окремого індивіда, а типових членів суспільства типологія, яких здійснюється відповідно до їх місця та ролі в суспільстві, тому межі свободи є рівними для кожного з одноіменних суб"ектів.
Право, як міра, її масштаб відбиває собою його характеристики, властивості визначати межі свободи, відокремлювати її від несвободи /сваволі/, оцінювати соціальну поведінку з точки зору її відповідності об'єктивним закономірностям функціонування і розвитку суспільства. На відміну від інших соціальних визначень свободи право - це її міра, яка є:
а/ формально-визначеною, тобто чітко зафіксованою у формі моделей поведінки в нормах і нормативних приписах, які зовнішньо відображені у особливих письмових документах /нормативних актах, договорах, судових прецедентах/;
б/ рівною - свобода різних суб'єктів визначається єдиним способом, на єдиних засадах;
в/ справедливою - відбиває об'єктивно зумовлене співвідношення свободи вибору варіантів поведінки та їх обмежень відповідно до досягнутого суспільством рівня цивілізованості, соціального прогресу;
г/ інституціональною - у розмаїтті своїх проявів, формі складає певний соціальний інститут як феномен, самостійне явите;
д/ легітимною - загальновизначеною, сприйнятою суспільством
є/ універсальною - спроможною врегулювати різні за природою соціальні відносини.
У нормативному розумінні право - це система особливих o соціальних норм, що характеризуються формальністю, визначеністю, формують права і обов"язки, встановлюються /санкціонуються/, гарантуються і охороняються державою.
Формальність /позитивність/ права означає сформульованість відображення його норм в статтях нормативних актів - письмових юридичних документах.
Визначеність права відбиває притаманну йому властивість точного повного формулювання правил поведінки, в тому числі:
умов, при наявності яких означає діяти норма права /гіпотеза/;
ознак діяння, шо повинно бути здійсненим заданих умов /диспозиція/; можливих заходів державного впливу у випадках невиконання вимог норм права /санкція/.
Право тісно пов'язане з волею держави, її функціонуванням. Держава, її органи, посадові особи встановлюють нові правила поведінки, санкціонують вже існуючі соціальні норми, надаючи їм властивостей норм права, гарантують використання, виконання чи додержання вимог норм права, створюють відновлення порушених прав суб'єктів, примусові виконання обов'язків чи покарання право порушник і в.
Системність права означає, що норми права не відокремлені одна від одної, а взаємопов'язані, складають у своїй сукупності 'ієрархічну побудову.
Право є система норм, а це означає, що властивості права не зводяться тільки до властивостей норм права. Право володіє і іншими ознаками, що притаманні тільки йому, як цілому.
Право як засіб упорядкування суспільних відносин, життя формується діяннями більшості членів суспільства, які створюють основу нормального функціонування суспільства, на достатньо високому ступені імовірності визначають напрямок соціального розвитку. Поряд з цим, особливістю права є й те, що воно у певній мірі формується і за участю інших діянь, волевиявленням меншості населення країни, враховує її інтереси, забезпечує цій меншості певний обсяг свободи і незалежності, що притаманний кожному члену суспільства, тим самим право сприяє збереженню цілісності суспільства, попереджує виникнення соціальних конфліктів, конфронтацій, створює умови для існування суспільств. взагалі.
В такому розумінні право - це відбиток цивілізації, культури суспільства, людства, являє собою соціальну цінність, благо як для суспільства взагалі, так і для кожного окремого його члена.
Право, як прояв цивілізації, продукт громадянського суспіль ства на перше місце покладає визнання людини в якості
Loading...

 
 

Цікаве