WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

колективній праці.
В нових умовах із великої патріальхальної сім'ї виділяється індивідуальна сім'я, яка складається із батьків і дітей. Продукти, утворювані цією сім'єю перестають поступати в спільне користування і розподілятися між всіма членами роду і перетворюються в власність індивідуальної сім'ї. Родова община розпадається і виникає сільська, або сусідська община.
Кровноспоріднені родові зв'язки розпадаються і замінюються територіальними, сусідськими зв'язками .
Сільська община характеризується співіснуванням колективної і приватної власності: кожна індивідуальна сім'я мала в своїй власності будинок, присадибну ділянку і відокремлене майно, а земля залишалась колективною власністю всієї сільської общини. Кожна сім'я по кількості робітників або по кількості їдоків отримувала від общини земельний наділ, який оброблявся силами цієї сім'ї, і все, що нею утворювалось, ставало її власністю, приватною власністю. "Поки, - писав В.І.Ленін, - наприклад, всі члени первісної індійської общини виробляли спільно всі необхідні для них продукти, - неможлива була і приватна власність. Коли ж в общину проник розподіл праці і члени її стали кожний поодинці займатися виробництвом одного якого-небудь продукту і продавати його на ринку, тоді виразником цієї матеріальної відокремленості товаровиробників став інститут приватної власності. І приватна власність, і спадщина - категорії таких суспільних порядків, коли склались вже відокремлені, малі сім'ї (моногамні) і став розвиватися обмін".
Велику роль у виникненні приватної власності зіграла релігія. Вироблена в період первіснообщинного устрою система табу (заборон) була використана спочатку для захисту майна вождів, а потім і інших общин. Система табу забороняла користуватися речами тим, кому вони не належали.
Розвиток розподілу праці, обміну і поява приватної власності призводять до майнового розкладу в общині, до розподілу на бідних і багатих.
Важливим фактором, прискорившим розпад первіснообщинного устрою, став третій великий суспільний виносилися на загальну раду. По мірі ускладнення дуальних організаційвиникають племена, які об'єднували велику кількість родів і навіть союзи племен. Найвищими органами племен стають народні зібрання і ради племен. Народні зібрання племені збирались нерегулярно, тому виросла роль ради племені, яка складалася із родової знаті. Народні зібрання вибирали вождя племені. Посади членів ради і вождя захоплюються розбагатівшою родовою знаттю, дякуючи чому поступово спадковий принцип витісняє принцип виборності цих посадових осіб. Таким чином, при родовому устрої суспільна влада належала всьому суспільству, всім членам данного роду чи племені. Ще не було спеціального прошарку людей, спеціального апарату для управління людьми. Як вказує Ф.Енгельс, об'єднання родів в більш широкі групи стає у всіх місцях необхідністю і тягне за собою злиття окремих територій племен в одну загальну територію племен в одну загальну територію всього народу. "Військовий вождь народу стає необхідним, постійною посадовою особою. 3"являються на родні збори там, де їх ще не було.
Військовий начальник, рада, народне зібрання утворюють органи родового суспільства, яке розвивається в військову демократію. Військову тому, що війна і організація для війни стають тепер регулярними функціями народного життя.
Раніше війну вели тільки для того, щоб відомстити за напад, або для того, щоб розмірити територію. З виникнення приватної власності війни починають вести грабунку. Війна стає постійним промислом. Грабіжницькі війни посилюють владу верховного воєначальника і підвладних йому воєначальників, посади яких з часом перетворюються із виборних в спадкові і тим самим закладаються основи спадкової королівської влади і спадкової знаті". Оцінюючи це явище, Ф. Енгельс писав: "Так органи родового устрою поступово відриваються від своїх корешів в народі, в роду, у фратрії", в племені, а увесь родовий устрій перетворюється в свою протилежність: із організації племен для вільного релулювання своїх власних справ він перетворюється в організацію для грабунку і гноблення сусідів, а відповідно цьому його органи із знарядь народної волі перетворюються в самостійні органи панування і гноблення, направлені проти власного народу".
Подальший розвиток виробничих сил, який виразився в розвитку ремесла, визвав другий великий суспільний розподіл праці. Дякуючи цьому з'являється продукти для обміну, а обмін стає регулярним. В процесі товарного обміну виникають і утворюються товарно-грошові відносини, які перетворюються в один із факторів розпаду первіснообщинного устрою.
Розвиток техніки і рі'ст продуктивності праці окремої людини призводять до індивідуалізації праці. Первіснообщинний колективізм став гальмом для розвитку виробництва, так як зв'язував ініціативу окремих людей:
назріває і загострюється протиріччя між виробничими силами, які потребують індивідуальної праці, і виробничими відносинами, основаними на колективній власності і спільній колективній праці.
В нових умовах із великої патріархальної сім'ї виділяється індивідуальна сім'я, яка складається із батьків і дітей. Продукти, утворювані цією сім'єю перестають поступати в спільне користування і розподілятися між всіма членами роду .і перетворюються в власність індивідуальної сім'ї. Родова община розпадається і виникає сільська, або сусідська община.
4. Загальні поняття норм права в регулюванні суспільних відносин
Норма права - це зовнішнє оформлення змісту загальнообов'язкових правил поведінки, що офіційно встановлені /санкціоновані/ державою або загальновизнані в суспільстві. Це по суті різні види права, зовнішня форма існування змісту норм права. До джерел /форм/ права належать: правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий договір, нормативно-правовий акт.
Правовий звичай - це звичаєве правило поведінки, яке санкціонується і забезпечується державою. Визначаючи звичай правовим, держава "бере" під свій захист ті правила поведінки, які фактично склались в суспільстві, в процесі спілкування між людьми, надає їм загальнообов'язкового значення.
Правовий прецедент - це рішення судового або адміністративного органу щодо конкретної справи, яке стає обов'язковим для вирішення інших аналогічних справ. У правовій системі України така форма права не застосовується. Вона характерна для країн з англосаксонською правовою системою /США, Англія, Австраліє).
Нормативно-правовий договір - це така форма права, при якій два і більше суб'єкта суспільних відносин домовились про взаємні права і обов"язки з економічних, політичних чи інших соціальних проблем, уклали між собою угоду або договір в письмовій формі"
Loading...

 
 

Цікаве