WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

держави вже не є такими - за своєю соціальною суттю, формами правління, політичними, політичними режимами, правовими основами, якими вони були у ХVШ-ХІХ ст. чи навіть на початку XX ст. Розширилась їх соціальна база, значно демократизувалось політичне життя, проголошені і дотримуються широкі демократичні права та свободи усіх людей, незалежно від їх соціального положення, у більшості країн високим став життєвий рівень населення.
Цього не можна було сказати про соціалістичні країни, де на словах, в теорії все було якнайкраще, а насправді панувала антидемократична тоталітарна комуністична система, яка нещадно душила людську індивідуальність, нищила вільне слово і думку, обмежувала права громадян.
І. Право завжди пов'язане з суспільним життям людини. людина є носієм і основним споживачем його приписів /норм/, а її інтереси і потреби - джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, організацій і держави. Право проявляє себе як загальний обов'язковий порядок, що панує над волею кожної людини.
Правове регулювання - це проголошення державою вимог до людини в форді правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог /правових обов'язків/ - з другого.
Право - сукупність встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил /норд/ поведінки, додержання яких забезпечується її примусом.
Право - це специфічна форма регулювання поведінки людей,сукупність правил поведінки /норм, встановлених або санкціонованих державною владою, що виражають інтереси, потреби та надії переважної більшості громадян, що створили державу з метою захисту їх прав, свобод і власності, стабілізації суспільних відносин, встановлення цивілізованого правового порядку в країні зміцненню і розвитку держави.
Право є юридичною основою для виникнення держави. Держава не може існувати без права.
Загальнообов'язковість правових норм, їхня точність і формальна визначеність, забезпеченість застосування їх з боку держави роблять право важливим інструментом регулювання суспільних відносин, надаючи їм впорядкованості і стабільності.
Право, на відміну від інших соціальних норм - норм моралі, норм громадських організацій та установ, релігійних норм, має свої особливості. Держава встановлює чи санкціонує право, яке виражає загальнолюдські інтереси, потреби, певні соціальні устремління і бажання більшості населення, закріплює права та свободи громадян. Особливістю права є те, що воно не лише виражає та закріплює, а й охороняє та захищає загальнолюдські цінності /це не стосується держав, де панує диктаторський, тоталітарний режим, як це було при комуністичному режимі в СРСР/.
Виконання проголошеного державною владою права забезпечується силою державного примусу, який існує незалежно від того, виконуються установлені правом правила суспільної поведінки добровільно чи примусово. Поза правом, виконуються установлені правом правила суспільної поведінки добровільно, чи примусово. Приписи права є обов'язковими для всіх людей, які проживають на території держави. Для забезпечення цього є необхідна сила державного примусу, що входить до складу правової норми вже від моменту її проголошення, а проявить себе тоді, коли правова норма порушена.
Для права характерні чіткість визначення прав і обов'язків, їх належне розмежування. Моральні норми, наприклад, не завжди відрізняють права від обов'язків.
Право об'єднує суспільство, людей в державі, адже всі вони підкоряються однаковим вимогам права, між ними встановлюються відповідні правові "відносини".
Право не має регулятивного впливу ні на мрії, ні на помисли, ні на почуття, ні на ставлення до релігії, а тільки на суспільну поведінку людей, на вчинки - активні чи пасивні. Суспільні відносини - це відносини людини з іншими людьми, з різноманітними суспільними об'єднаннями людей, дер-жавними установами, службовими особами держави, тощо. До суспільних відносин, що регулюються правом, належать також і відносини, що складаються в сім'ї, в колективі за місцем праці, в інших постійних чи тимчасових об'єднаннях людей.
Коли мова йде про право, то мається на увазі єдина система правових норм. В такій системній єдності правові норми діють у взаємозв'язку, взаємно доповнюючи одна одну своїми приписами правил поведінки. Отже, право е система норм, в цьому його особливість.
Право формулює правила поведінки у вигляді прав і обов'язків, зміст яких є формально взаємовизначеним, тобто вираженим у відповідній правовій формі /правовому акті/, властивій для певної державної влади. Формальна або юридична визначеність правил поведінки полягає ще й в тому, що вони прийняті державою відповідно до існуючих правил, опубліковані, час їх вступу в законну силу конкретно визначений, названа територія, на якій вони будуть діяти, та коло осіб, на які розповсюджується їх дія.
Кожна юридична норма для того, щоб стати відомою суб'єктам суспільного життя і вступити в дію, повинна бути зовнішньо виражена і мати місце свого реального існування. Такими виразниками і носіями юридичних норм виступають певні джерела /форми права/. Джерела права - це способи зовнішнього вираження і закріплення юридичних норм.
3. Залежність державних інститутів від рівня соціально-економічного розвитку. Держава, як продукт класового суспільства
Перехід від матріархату до патріархату, тобто до встановлення панування чоловіка в роду і сім'ї, був зв'язаний з розвитком скотарства і першим великим поділом праці: пастушеські, скотарські племена виділялись із іншої маси племен. Скотарство сконцентрувалось в руках чоловіків. "Дикий воїн і мисливець, - писав Ф. Енгельс, - задовольнявся в домі другим місцем після жінки, більш сумірний пастух хвастаючись своїм багатством, видвинувся на перше місце, а жінку відтіснив на друге". Те ж саме можна побачити у землеробських племен. Поява плуга, використання тварин в якості тяглової сили, необхідність розширення пашні за рахунок рубки і корчування лісу і тому подібне, призвели до появи підсічного землеробства, яке потребувало застосування чоловічої фізичної сили. Чоловіча праця з розвитком плужного землеробства замінила жіночий труд.
Перехід до патріархату змінив характер шлюбно-сімейних відносин в роду. Ще при матріархаті парний шлюб. "На цьому ступені чоловік живе з однією жінкою, однак так, що багатоженство і, у випадку, порушення вірності залишається правом чоловіків, в той же час від жінок на протязі всього часу спільного життя потрібна в більшості випадків найстрогіша вірність, і за прелюбодійство їх піддають жорстокому покаранню. Шлюбні зв'язки, однак, легко можуть бути розірвані
Loading...

 
 

Цікаве