WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат

Загальна характеристика теорії походження держави та права (Курсова) - Реферат


Курсова робота
Загальна характеристика теорії походження держави та права
З М І С Т
Історичний розвиток держави і права:
1. Утворення держави у первіснообщинному ладі
Суспільна влада, теорії виникнення держави.
2. Поняття права, його риси як владного регулятора суспільних відносин.
3. Залежність державних інститутів від рівня
соціально-економічного розвитку.
4. Загальні поняття норм права в регулюванні суспільних відносин.
Висновки
Список літератури
В с т у п
Вивчення держави слід починати з усвідомлення того важливого факту, що цей важливий суспільний інститут, не є зло нав'язане суспільству панівними верствами, що держава і право закономірно виникли в результаті тривалого історичного розвитку цивілізації. Для кожної нації чи народності поява власної держави - це свідчення і доказ переходу від первісного ладу (дикунства і варварства) до більш високого ступеню суспільного розвитку або від пригнобленого колоніального стану до справжньої самостійності і незалежності. Держава - це альтернатива руїні, анархії, безладдю. Вона разом з правом відіграє роль організатора диригента спільної діяльності людей, засобів цивілізованого розв'язання соціальних протиріч і конфліктів. Виникнення, розвиток і функціонування держави підпорядковуються як загальним закономірностям розвитку людського суспільства, так і специфічним, властивим тільки державі. В первісному суспільстві ще не існувало держави, але були наявні інші механізми, які надавали суспільству певної організованості. Відносини між людьми базувалися на системі підкорення (соціальній владі) та регулюванні їх поведінки за допомогою правил (соціальних норм). Влада в первісному суспільстві мала суспільний характер, що підтверджується її основними рисами:
1.Влада базувалась на сімейних відносинах. Основою суспільства був рід, тобто спільність людей на підставі дійсної чи передбачуваної спорідненості, спільності праці чи майна.
2. Влада була безпосередньо суспільною, базувалась на основах первинної демократії, суспільного самоврядування, спиралась на повагу, авторитет та традиції. Загальними справами племені керувала рада, що обиралась із старійшин та воєнначальників.
З.Не існувало спеціального апарату для здійснення влади та органів, що здійснювали б примус від імені держави.
4.Влада була єдиною і забезпечувала взаємодопомогу та співробітництво у суспільстві, де були відсутні класові протиріччя.
Відображала і забезпечувала єдність людей, обумовлену економічною необхідністю. Історично першим типом держави була рабовласницька держава, яка виникла в результаті розпаду першої суспільно-економічної формації-первіснообщинного ладу. Ця формація була основана на первіснообщинному способі виробництва, який характеризується низьким рівнем розвитку виробничих сил, суспільною власністю на засоби виробництва і колективною працею. Первісне суспільство не знало ні приватної власності ні класових розмежувань, ні держави. Всі ці інститути виникають поступово по мірі розвитку робітничих сил і первіснообщинної надбудови, яка їм відповідає.
По даним сучасної науки, первісне суспільство в своєму розвитку пройшло слідуючи, етапи:
1) первісне стадо, або дородове суспільство;
2) родовий устрій, який ділиться на матріархат (материнська, родова община) і патріархат (патріархальна родова община);
3) сільська община. Перший період відповідає кам'яному віку (палеоліту), коли знаряддями праці були загострена палка і примітивні кам'яні знаряддя. Люди жили невеликими первісними стадами і вели бродячий спосіб життя, займаючись збиральництвом, рибальством і мисливством. Все, що вони добували, було загальною власністю стада. З переходом від стародавнього палеоліту до пізнього палеоліту (біля 40-го тисячоліття до н.е) складається родовий устрій. Цьому передувало відкрити способи штучного добування вогню і використання його в корисних властивостях, що в конечному результаті виділило людину із світу тварин; удосконалення способів виготовлення кам'яних знарядь; винахід лука і стріл, рибальського крючка і т.д. Все це дозволило перетворити мисливство і рибальство в більш стійке джерело існування. Споріднена діяльність людей сприяла виникненю і розвитку членороздільної мови. З шостого-п'ятого тисячоліття до н.е. наступає епоха нового камнью-неоліт. Вона характеризується подальшим розвитком знарядь праці: шліфуються кам'яні знаряддя, виготовляються різні знаряддя із кісток і ріг тварин. Нові знаряддя дозволили перейти від простого збиральництва до оброблення окремих сільськогосподарських культур, що призвело до зародження землеробства. Приручення тварин поклало початок скотарству. Люди поступово перейшли до осідлого способу життя. Все це призвело до виникнення більш міцного і розвинутого трудового колективу-роду, який об'єднував осіб, що походили від спільного предка і зв'язаних між собою кровною спорідненістю.
Історичний розвиток держави і права
1. Утворення держави у первіснообщинному ладі Суспільна влада
Першою ступінью родового устрою являється матріархат, коли жінка займала пануюче положення в роду. При умовах більш або менш осідлого способу життя жіноча праця при низькому рівні розвитку виробничих сил являлася постійним джерелом існування (збирання поживних рослин, оброблення сільськогосподарських культур). Крім того жінка була охоронцем домашнього вогнища, виготовляла одежу і домашній посуд, виховувала дітей, чоловіки ж будучи зайняті мисливством, не були постійними жителями стійбищ роду і не гарантували постійного харчування. Встановлення матріархату було зв'язано з введенням екзогаліі, тобто з забороною вступати в шлюб в середині даного колективу. Але цьому передувала заборона статевих зв'язків між батьками і дітьми, а потім вже між братами і сестрами. Виникає сім'я при якій ряд братів, єдиноутробних або більш дальніх ступеней спорідненості, був в спільному шлюбі з певним числом жінок, але тільки не своїх сестер. При такій формі групового шлюбу було невідомо, хто батько дитини, але відомо, хто її мати, тому рахунок рідненості вівся тільки по материнській лінії, і засновником роду і його головою спільна праматір (прабаба, баба). Спадкування майна в роду проводилося по жіночій лінії. При такій формі шлюбу виникає дуальна організація, при якій об'єднуються два зв'язаних між собою роди, які утворюють фрарію, або плем'я. Співродичи повинні були допомагати один одному і сприяти помсті за образу кого-небудь із них інородцем. Ця помста за образу рахувалась обов'язково так як в силу колективного зв'язку, основаного на кровних узах, будь-яка образа і кривда індивіда розцінювалась як образа і кривда всього роду. За вбивство
Loading...

 
 

Цікаве