WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Юридичний факт - Курсова робота

Юридичний факт - Курсова робота

Вже існуючі правовідносини майнового найму можуть бути змінені на правовідносини купівлі-продажу, якщо сторони дійдуть до відповідної угоди і змінять уже існуючий договір. Нарешті, правовідносини майнового найму можуть бути припинені достроково на вимогу наймодавця при настанні одного з юридичних фактів, передбачених ст. 269 ЦК України.

Значення юридичних фактів у цивільному праві не вичерпується тим, що вони є підставою виникнення, зміни і припинення правовідносин. Такі юридичні факти, як народження, досягнення повноліття, визнання громадянина недієздатним тягне за собою виникнення або припинення правоздатності і дієздатності.

Однак не кожна життєва обставина є юридичним фактом, а лише така, з якою норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків. Так, наприклад, досягнення 18-річного віку само по собі не викликає будь-яких правових наслідків. Але законодавство, пов'язуючи з досягненням цього віку виникнення цивільної дієздатності (ч. 1 ст. 11 ЦК України), робить його юридичним фактом.

Таким чином можна зробити висновок, що юридичний факт характеризується двома чинниками: наявністю явищ зовнішнього світу (життєві обставини) і визнання їх державою юридичними фактами. Одні й ті самі факти можуть бути або не бути юридичними залежно від того, як до них ставиться держава в даний період. Така життєва обставина, як смерть громадянина або ліквідація юридичної особи як підстава припинення зобов'язань

Стаття 4 ЦК України передбачає приблизний перелік юридичних фактів, які породжують цивільні правовідносини (цивільні права та обов'язки):

  • угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч й не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать;

  • адміністративні акти;

  • відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури, мистецтва;

  • заподіяння шкоди іншій особі, а також набуття або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав;

  • події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Разом з тим закон підкреслює, що цей перелік не є вичерпним. Визнається можливим виникнення цивільних прав та обов'язків з "інших дій громадян і організацій". Дане положення має надзвичайно важливе значення для цивільного законодавства, яке, на відміну від кримінального, має справу перш за все не з аномальними явищами, а з нормальним розвитком економічного обороту. Сучасний рівень розвитку економічного обороту робить неможливим закріплення у цивільному законодавстві всіх без винятку юридичних фактів. Потреба в таких юридичних фактах може виникнути цілком несподівано і безвідкладно, тоді як внесення відповідних змін у законодавство завжди вимагає певного часу. Тому в цивільному законодавстві і передбачено правило, згідно з яким юридичні факти, не передбачені цивільним законодавством, спричинюють відповідні правові наслідки, якщо вони не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства.

Таким чином, під юридичними фактами в цивільному праві слід розуміти конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків і перш за все виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин.

Підставою цивільних правовідносин може бути одиничний юридичний факт. Так, для встановлення зобов'язання підряду достатньо укласти договір між підрядником і замовником. Такі обставини називаються простими юридичними фактами. Однак виникнення деяких цивільних правовідносин може бути зумовлено сукупністю юридичних фактів, що називається складним юридичним фактом, або юридичним cклaдoм. Кожний з юридичних фактів, що входить до юридичного складу, може мати самостійне значення. Але даний правовий наслідок може викликати тільки юридичний склад у цілому, увесь комплекс фактів.

В процесі встановлення юридичних фактів нерідко виявляється, що вони мають різного роду недоліки, дефекти. В одних випадках ці дефекти пов'язані зі змістом юридичного факту (наприклад, відсутність необхідного стажу), в інші - із зовнішньою формою його вираження й закріплення (наприклад, дефект у документі, що засвідчує стаж).

Юридичний факт дефектний у тих випадках, коли його ознаки не відповідають моделі, закріпленої в гіпотезі юридичної норми.

Дефектність юридичного факту може бути абсолютної й відносної. Абсолютна - означає, що соціальна обставина взагалі губить юридичне значення, не може використатися як юридичний факт. Відносна - це дефектність тільки для даного правовідносини. Наприклад, невизнання стажу надає право на призначення пенсії на пільгових умовах не виключає використання цього юридичного факту для призначення пенсії в загальному порядку.

Дефектність юридичного факту не можна ототожнювати із протиправністю. Протиправність учинку, акту - це крайня форма його дефектності. Але остання може бути викликана й такими обставинами, які не розцінюються як правопорушення (відступ від форми акту й ін.). Разом з тим, не всі протиправні дії має сенс розглядати як дефектні, тому що ніщо не може зробити їх правомірними.

Необхідно розмежовувати дефектність самого юридичного факту й дефектність доказів про нього. Однак дефектність одного з доказів не виключає, як правило, подання інших доказів, не означає дефектності самої соціальної обставини (юридичного факту), доказуваного в правозастосовному процесі.

Дефектність юридичного факту не слід змішувати також з його неправильною юридичною оцінкою. Якщо перше - недолік самого юридичного факту, то друге - дефект правозастосовного процесу.

Дефекти в юридичних фактах і складах можна класифікувати по декількох підставах. Залежно від їхнього юридичного значення виділяються наступні різновиди:

  • неспроможність. Юридично неспроможний факт не може викликати правових наслідків (якщо він одночасно не є правопорушенням). Якщо ж позитивні правові наслідки помилково наступили, то вони підлягають повному й безумовному анулюванню;

  • недійсність. Фактична передумова виникає з істотними порушеннями, при яких неможливе настання правових наслідків. Законодавство допускає у відомих випадках можливість виправлення недійсних фактичних передумов і додання їм юридичної чинності. Так, шлюб не може бути визнаний фіктивним, якщо особи, що зареєстрували фіктивний шлюб, до розгляду справи судом фактично створили родину;

  • часткова дефектність. Тут фактична передумова розмежовується на "здорову" і дефектну частині. Правове значення таких передумов по-різному: вони можуть спричинити виникнення додаткових прав й обов'язків, пов'язаних з усуненням порушення, настання правових наслідків в "усіченому" обсязі, нарешті, після усунення порушення - повне настання правових наслідків;

  • малозначне порушення. Цей тип дефектності зв'язаний, як правило, із процедурою встановлення юридичних фактів, їхнім документальним оформленням. Несуттєві процедурно-процесуальні порушення не повинні бути на перешкоді для настання правових наслідків.

По ознаці поправності порушення у фактичній передумові дефекти підрозділяються:

  • поправні - це порушення, які можна виправити, відновивши повноцінність фактичної обставини;

  • частково поправні - такі порушення, які можна виправити лише в деякому обсязі;

  • непоправні - це дефекти, які неможливо виправити.

По ознаці моменту виявлення дефекту дефекти підрозділяються:

  • виявлені до настання правових наслідків;

  • виявлені після настання правових наслідків.

Дефектні ситуації можна класифікувати залежно від ступеня їхньої нормативної урегульованості, тоді вони підрозділяються: урегульовані, відносно врегульовані, неурегульовані. Деяким дефектним юридичним фактам присвячуються цілі правові інститути (недійсні угоди, неправильності в записах актів громадянського стану). Іноді в законі можна знайти лише окремі вказівки, що орієнтують на той або інший спосіб дозволу дефектних ситуацій, які в цьому випадку варто вважати відносно врегульованими. Якщо ж у законі немає ніяких вказівок про юридичне значення дефектної ситуації, її варто вважати неурегульованої.

Істотною підмогою для юридичної оцінки й правильного дозволу дефектних ситуацій є публікаційна судова практика.

Класифікація порушень у фактичних передумовах може вестися й по деяких інших підставах: ступеня ймовірності порушення (імовірні й виняткові); залежно від причини (по поважної, з неповажної причини); залежно від елемента складу (матеріальні, процедурно-процесуальні).

Виникнення дефектного юридичного факту або складу - це порушення правопорядку або безпосередня погроза такого порушення. Яким чином реагує законодавство на дефектність юридичних фактів і складів?

Один з видів юридичної реакції може бути умовно названий стабілізацією правових наслідків. Істота її полягає в тім, що в певних ситуаціях законодавство зберігає (стабілізує) правові наслідки, що виникли з дефектних юридичних фактів або складів.

Loading...

 
 

Цікаве