WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Юридичний факт - Курсова робота

Юридичний факт - Курсова робота

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття юридичних фактів. Підстави цивільних правовідносин

2. Види юридичних фактів

3. Значення юридичних фактів в цивільному праві. Дефектність юридичних фактів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У процесі створення юридичних норм, розробки й удосконалювання нормативних актів правотворчий орган повинен стояти на твердому ґрунті реальності: неприпустимо ні забігання вперед, ні відставання від досягнутого рівня соціального розвитку. Для цього потрібна повна інформація про соціальну обстановку дії нормативного акту, фінансових, організаційних й інших витратах, які зажадає його реалізація; необхідно знати об'єктивні інтереси учасників правовий відносин, їхньої установки й мотиви діяльності вивчити можливі побічні наслідки й багато чого іншого. Тільки на базі такої інформації можна розробити модель юридичних фактів, здатну зробити позитивний вплив на розвиток суспільних відносин.

Корінь поняття "юридичний факт" йде у глибину історії юридичної науки. Ще в римському праві розрізнялося кілька підстав виникнення правовідносин. Їх чотири: контракти, квазі - контракт, делікт і квазіделікт. Згадуються також строки, підстави висновку шлюбу, підстави переходу речей у спадщину й інші юридичні факти.

Загальне поняття юридичного факту, як і поняття правовідносини, римські юристи не сформулювали. Створення цієї категорії пов'язане з наступною переробкою, осмисленням і систематичним викладом римського права його пізнішими дослідниками.

Найбільший розвиток теорія юридичних фактів одержала в цивільному праві. Це цілком з'ясовно: капіталізм, що набирає силу, вимагав детальної регламентації майнових відносин: підстав виникнення права власності, окремих зобов'язань, спадкування й т.д. На цій основі починає розроблятися загальне поняття юридичного факту. Категорія "юридичний факт" виникла не в результаті умоглядних побудов, вона розвилася з потреб юридичної практики, із прагнення осмислити й охопити єдиним поняттям різноманітні передумови руху правовий відносин.

Питання юридичних фактів розглядаються головним чином у курсах цивільного права у зв'язку із проблемою виникнення зобов'язань.

У науковій літературі проблеми юридичних фактів розглядаються в монографіях, дисертаціях, статтях, підручниках по теорії держави й права й по галузевих юридичних науках. Можна виділити дві групи джерел. По-перше, роботи загальнотеоретичного характеру. У них розглядаються поняття й види юридичних фактів, аналізується їхню роль у правовому регулюванні, зв'язок із правовий відносинами. Не випадково питання теорії юридичних фактів викладаються головним чином у роботах по теорії правовий відносин.

У підручниках по теорії держави й права відтворюються давно розроблені питання юридичних фактів, автори, як правило, дають поняття юридичних фактів і приводять їхню класифікацію. І все-таки сказати, що розробка теорії юридичних фактів завершена, не можна.

Практичний зміст і наукова цінність теорії юридичних фактів полягає в тім, що вона вивчає один з аспектів фактичної обґрунтованості правового регулювання. Система юридичних фактів, чітко обкреслених у законодавстві, вчасно, повно й вірогідно встановлених у процесі застосування права, - одна з важливих гарантій законності.

Мета й завдання даної роботи - показати сучасний стан і можливі шляхи, де рішення деяких актуальних проблем теорії юридичних фактів. Ми виходимо з того, що юридичні факти - багатогранне явище правової реальності. Вони допускають неоднозначні підходи, різні теоретичні тлумачення. Тому висновки, до яких ми прийшли, ні в якій мірі не претендують на безперечність.

1. Поняття юридичних фактів. Підстави цивільних правовідносин

Правові норми, що обґрунтовані в цивільному законодавстві, самі по собі не породжують, не змінюють і не припиняють цивільних правовідносин. Для цього необхідно настання передбачених правовими нормами обставин, які називаються цивільними юридичними фактами.

Конкретні життєві факти, з якими норми права зв'язують виникнення, зміна або припинення правовий відносин. Такі факти є юридичними тому, що, по-перше, вказівка на них утримується в нормі права (гіпотезі), по-друге, з наявністю цих фактів норми права зв'язують настання юридичних наслідків, тобто виникнення, зміна або припинення правовідносин (суб'єктивних прав або юридичних обов'язків).

Тому юридичні факти виступають як сполучна ланка між правовою нормою й цивільним правовідносинами.

Слід зазначити, що зв'язок між юридичним фактом й юридичними наслідками, що наступили, не носить характеру причинно-наслідкового зв'язку (зв'язку причини й наслідки); це зв'язок, заснований на велінні, наказі норма права. Зникає норма – переривається зв'язок між фактами і юридичними наслідками.

Без юридичних фактів не встановлюються, не змінюються й не припиняються жодні цивільне правовідносини. Так, Цивільний Кодекс передбачає можливість установлення, зміни або припинення правовідносини оренди. Однак для того, щоб зазначені цивільні правовідносини виникли, необхідне укладання договору, передбаченого ЦК.

У науковій і навчальній літературі під юридичними фактами розуміються конкретні життєві обставини, що викликають відповідно до норм права настання тих або інших правових наслідків - виникнення, зміна або припинення правового відношення. "Життєві факти, - самі по собі не мають якусь іманентну властивість бути або не бути юридичними фактами. Вони стають юридичними фактами тільки тоді, коли їм таке значення надається нормами права. Факти того самого виду можуть бути або не бути юридичними фактами залежно від того, як вони розцінюються зведеної в закон волею панівного класу".

Юридичні факти - різновид соціальних фактів. Це явища об'єктивної реальності, відбиті в системі - законодавстві.

Визнання матеріально-соціального характеру юридичних фактів, дозволяє побачити, що кожен конкретний юридичний факт - не випадкове ізольоване явище, а у відомому змісті й породження даної правової системи.

Ідеальна модель юридичного факту (юридичного складу) закріплюється в гіпотезі юридичної норми (або декількох норм). На практиці застосування правових норм, встановлення фактичної гіпотези (фактичного складу) зливається із установленням гіпотези норми й, навпаки, аналіз гіпотези правової норми, встановленої між гіпотезою й моделлю факту не слід ставити знак рівності.

Гіпотеза – елемент правового приписання, пов'язаний з іншими елементами – диспозицією або санкцією. Не збігаються вони й по обсязі: модель складного юридичного факту (фактичного складу) може бути закріплена в гіпотезах декількох юридичних норм.

Виділяється дві групи ознак юридичних фактів. Перша група характеризує матеріальну сторону юридичних фактів. Юридичні факти є обставини: конкретним, певним чином вираженим зовні. Юридичними фактами не можуть бути думки, події внутрішнього духовного життя й тому подібні явища. Разом з тим законодавство враховує суб'єктивну сторону дій (провину, мотив, мета, інтерес) як елемент складного юридичного факту, наприклад, складу правопорушення;

Необхідно враховувати, що юридичне значення можуть мати не тільки позитивні (існуючі), але й негативні факти (відсутність споріднення й т.п.), що несуть у собі інформацію про стан суспільних відносин.

Інша група ознак пов'язана з моделлю юридичних фактів і розкриває нормативну, ідеальну сторону цього явища.

Юридичні факти є обставини:

  • прямо або побічно передбачені нормами права;

  • зафіксовані у встановленої законодавством процедурно-процесуальній формі;

  • зухвалі передбачені законом правові наслідки.

У теорії й на практиці фактичні склади нерідко змішують зі складними юридичними фактами. Складні юридичні факти - такі фактичні обставини, які мають кілька різних сторін (ознак).

Юридичні факти — це обставини, з якими норми права пов'язують настання правових наслідків — встановлення, зміну, припинення або інші трансформації правовідносин.

Щодо цивільного права, з урахуванням особливостей предмета та методу останнього це загальне визначення може виглядати таким чином.

Юридичні факти у цивільному праві — це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин).

Від юридичних фактів відрізняють так звані юридичні умови-обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С.Б. Ісаков). Наприклад, підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення. Але для її застосування, за загальним правилом, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій, наявність шкоди, вина порушника, причинний зв'язок між протиправними діями І шкодою, що настала.

Для настання юридичних наслідків достатньо наявності одного юридичного факту.

Завершуючи загальну характеристику юридичних фактів у цивільних правовідносинах, слід звернути увагу на принципово важливе положення ЦК, закріплене у ст.11, згідно з яким цивільні права та обов'язки виникають як з дій, передбачених актами цивільного законодавства, так і внаслідок дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Це положення розвинене у ч.2 ст.11 ЦК, де підкреслюється відсутність вичерпного переліку підстав виникнення цивільних прав і обов'язків і наголошується, що останні виникають не тільки за прямо вказаних обставин, а й з інших юридичних фактів.

Loading...

 
 

Цікаве