WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Юридична природа права інтелектуальної власності - Курсова робота

Юридична природа права інтелектуальної власності - Курсова робота

Після внесення до зазначених Реєстрів відомостей про державну реєстрацію патентів будь-яка особа має право ознайомитися з ними. Порядок ознайомлення із зазначеними даними визначається Установою.

На підставі державної реєстрації патентів України на об'єкти промислової власності Установа у своєму офіційному бюлетені публікує відомості про видачу патентів. Протягом трьох місяців від дати публікації відомостей про видачу патентів Установа публікує опис до патенту (деклараційного патенту), що містить формулу та опис винаходу і корисної моделі, а також креслення, якщо на нього є посилання в описі винаходу чи корисної моделі.

Після публікації відомостей про видачу патенту (деклараційного патенту) будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки.

Такі самі правила встановлені й щодо патентів на промислові зразки.

Порядок ознайомлення з цими матеріалами встановлений Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) і відомостями, внесеними в Державний реєстр патентів України на винаходи і Державний реєстр патентів України на корисні моделі від 9 березня 1995 p., Інструкцією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на промисловий зразок і відомостями, внесеними в Державний реєстр патентів України на промислові зразки від 21 липня 1995 р.

Висновки

У ХХІ ст. інтелектуальна діяльність та її результати – інтелектуальна власність набувають не просто пріоритетного значення. Цей вид суспільно-корисної діяльності в Україні буде визначати напрями, зміст і характер усіх інших видів суспільно-корисної діяльності.

Інтелектуальна діяльність і, особливо, інтелектуальна власність визначатимуть стратегію і тактику соціально-економічного прогресу України та будь-які напрями суспільно-корисної діяльності будь-яких осіб та рівень добробуту людей.

Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності та інтелектуальної власності для соціально-економічного розвитку України в умовах переходу до ринкової економіки потребують створення такого правового механізму охорони права інтелектуальної власності, який забезпечував би реальну, стабільну, надійну і ефективну охорону цього права.

Охорона права інтелектуальної власності, в тому числі його захист, повинні відповідати сучасним вимогам: бути демократичною, легкодоступною, прозорою, дешевою, недовготривалою.

Виходячи з ролі і значення інтелектуальної діяльності для соціально-економічного прогресу України як однієї з форм суспільно-корисної діяльності, слід на державному рівні офіційно її оголосити пріоритетною і такою, яка зумовлює успішний розвиток всіх інших форм суспільно-корисної діяльності.

Визнання інтелектуальної діяльності такою, яка забезпечує успішний розвиток усіх інших форм суспільно-корисної діяльності, зумовлює необхідність зосередити державні можливості (творчий потенціал, матеріальні ресурси, кошти тощо) на всебічному розвитку інтелектуальної діяльності.

Для цього необхідно:

1. На базі наукових, науково-технічних, соціально-економічних та інших прогнозів розробити і прийняти прогноз розвитку цивільного законодавства, у тому числі законодавства України про інтелектуальну власність, хоча б на найближчу перспективу – 10 років.

2. На основі прогнозу розвитку законодавства України про інтелектуальну власність розробити і прийняти модель законодавства України про інтелектуальну власність.

3. Чинне законодавство України про інтелектуальну власність потребує постійного і систематичного удосконалення. Новий Цивільний кодекс України не розв'язав усіх проблем правового забезпечення інтелектуальної діяльності та її результату - інтелектуальної власності. Практика законотворення у сфері інтелектуальної власності свідчить про недоцільність прийняття окремих законів по кожному виду об'єктів інтелектуальної власності.

4. Зростання ролі і значення інтелектуальної діяльності та її результату інтелектуальної власності для соціально-економічного розвитку України потребує більш досконалого і ефективного правового механізму її охорони. Таким міг би стати єдиний законодавчий акт про інтелектуальну власність. Це може бути закон про інтелектуальну власність або, краще, Кодекс України про інтелектуальну власність.

5. Обов'язковою умовою модельного кодексу України повинен стати принцип, який визнавав би у всіх випадках створення об'єкта результатом творчої діяльності первинним суб'єктом права інтелектуальної власності тільки його творця.

Випадки визнання права інтелектуальної власності за іншими особами, крім творця, мають визначатися лише законом.

6. У визначених законом випадках суб'єктом права інтелектуальної власності повинна бути визнана держава Україна. Слід відмовитися від правила, за якими після спливу строку охорони права інтелектуальної власності (у інших випадках припинення чи скасування права інтелектуальної власності) об'єкт визнається нічиїм і його може використовувати будь-хто без будь-якого дозволу і виплати винагороди.

7. Визнати об'єктами права інтелектуальної власності біотехнології, репрографії, нову техніку зв'язку, цифрові системи поширення, комерційне використання персонажів. Надати більш розгорнуту охорону прав на комп'ютерні програми, породи тварин, твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва та інші твори.

8. Визначити принципи, засади, межі та інші правила охорони права інтелектуальної власності в Інтернеті.

9. У законодавчому акті про інтелектуальну власність повинна бути розроблена єдина цільна і ефективна система державного та громадського матеріального і морального стимулювання інтелектуальної, творчої діяльності, яка повинна мати за мету залучення як найбільшого числа людей до творчої діяльності.

10. Звести до мінімуму обмеження права інтелектуальної власності і проголосити її недоторканність. Творець об'єктів права інтелектуальної власності має бути наділений таким обсягом особистих немайнових прав інтелектуальної власності, який може надати держава, виходячи із своїх реальних можливостей. При цьому слід виходити з того, що рівень активності інтелектуальної діяльності у суспільстві перебуває у прямій залежності від обсягу та фактичної реальності особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності творця.

11. Необхідний чіткий, доступний, зрозумілий правовий механізм визначення розміру винагороди за використання об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому слід врахувати й те, що в окремих випадках винагорода має сплачуватися лише за створення об'єкта права інтелектуальної власності (наприклад, за замовленням).

Чинне законодавство України про інтелектуальну власність, у тому числі новий Цивільний кодекс України, договірні відносини у сфері інтелектуальної власності регулюють на недостатньому рівні (не всі відносини в зазначеній сфері врегульовані договором або врегульовані дуже стисло). Активна інтелектуальна діяльність та масштаби використання її результатів – інтелектуальної власності - потребують більш досконалої і ефективної системи договорів у сфері інтелектуальної діяльності й інтелектуальної власності. В законодавчому акті України про інтелектуальну власність повинен бути окремий розділ про договори.

Мають бути розроблені і прийняті типові, зразкові (примірні) договори стосовно окремих видів об'єктів права інтелектуальної власності.

Потребують удосконалення договірні відносини творця і роботодавця. За сучасних умов роботодавець в порівнянні з творцем-працівником перебуває у значно кращих умовах. Зазначену правову нерівність слід усунути.

Не можна визнати вдалим правове регулювання договірних відносин творця і замовника, за яким суб'єктом майнових прав визнається творець, який продав створений ним об'єкт.

Повинні бути уточнені строки чинності прав інтелектуальної власності. В законах України про інтелектуальну власність початок перебігу зазначених строків визначається по-різному стосовно виду об'єкта права інтелектуальної власності. Цивільний кодекс України не вніс чіткості у розв'язання цієї проблеми, поставивши початок перебігу названих строків у залежність від характеру майнових прав – виключних чи не виключних. За цим поділом можна перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання ще до того, як пропозиція визнана об'єктом правової охорони і патент ще не виданий, що є абсурдом (статті 464 – 465 ЦК).

Потребує уточнення і початок перебігу строків чинності майнових прав. Стаття 446 ЦК проголошує: майнові права інтелектуальної власності на твір спливають через 70 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора. У ЦК не йдеться про строк чинності майнових прав за життя і між днем смерті автора і 1 січня року, що настає за роком його смерті.

У ЦК нічого не йдеться про початок перебігу строків чинності виключних майнових прав на твір. Наведене зауваження стосується й інших об'єктів права інтелектуальної власності, що безпідставно скорочує строк їх чинності.

Loading...

 
 

Цікаве