WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Шляхи подолання правового нігілізму в Україні - Курсова робота

Шляхи подолання правового нігілізму в Україні - Курсова робота

Дане визначення має надто абстрактний характер, бо не зовсім зрозуміло, що автор вкладає в поняття "національний" та "наднаціональний" інститут. Вважається недоречним вживання поняття "невинні жертви". Зрозуміло, що автор хоче продемонструвати, що постраждати від терактів може будь-яка людина, не причетна ні до терористів, ні до людей, від яких вони будуть вимагати виконання певних дій, чи утримання від них. Взагалі, немає винних жертв, бо будь-яка з жертва є невинною.

На науковому семінарі "Проблеми боротьби з тероризмом і злочинами терористичної спрямованості", що проходив у Харкові 21 травня 1998 року, В.П.Ємельянов визначив тероризм, як "такі загальнонебезпечні дії, або загрозу ними, що вчиняються публічно і посягають на суспільну безпеку, спрямовані на створення в соціальній сфері обстановки страху, неспокою, пригніченості з метою прямого, або непрямого впливу на прийняття будь-якого рішення, або відмови від нього в інтересах винних".

Таке визначення чітко відображає сутність тероризму. По-перше, вказано на дії, які є загальнонебезпечними. По-друге, вказана альтернатива вчиненню загальнонебезпечних дій, або "загрози ними", що повніше розкриває саме характер цих дій. Заслуговує уваги також диференціація "спрямованості" і "цілей". Як було сказано вище, більшість попередників не поділяли термінів "спрямованість" і "ціль", тому в багатьох випадках створення обстановки страху було водночас і спрямуванням, і ціллю, тобто – метою і засобом одночасно, що не давало змоги:

  1. визначитися конкретно щодо мети тероризму.

  2. як наслідок, унеможливлювало правильну кваліфікацію тих чи інших протиправних діянь.

Проаналізувавши поняття бандитизму і тероризму, було зроблено спробу продемонструвати відмінність цих понять за змістом. Позитивним було б юридичне визначення кримінальної відповідальності за тероризм. Це остаточно сприяло б розумінню тероризму, притаманних йому ознак і, відповідно з цього, чіткому усвідомленню небезпеки даного явища, як окремого суспільнонебезпечного діяння.12

На сьогоднішній день в проекті кримінального кодексу визначено поняття "терористичний акт", тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу або інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадкості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою.

Дане визначення сформульоване не досить вірно з точки зору правил формальної логіки, оскільки не можна будувати дефініції шляхом перерахування конкретних родових понять, які воно охоплює. Будемо сподіватися, що у майбутньому саме питання визначення терористичного акту буде вирішене у кращу сторону.

Сьогодні у багатьох країнах відбувається комп'ютеризація всіх сфер життя, що створює нові можливості для розвитку національних економік та поширення інформаційних технологій. Водночас, це має і свій негативний бік, бо відкриває ще один шлях прояву правового нігілізму. Комп'ютерні системи містять у собі нові можливості для вчинення невідомих раніше правопорушень а також традиційних злочинів, але нетрадиційними засобами і способами.

Безумовно, від комп'ютерних злочинів потерпають переважно розвинені у технічному відношенні держави. Так, через мережу Інтернет висококваліфікований спеціаліст може увійти до відомчої системи, в тому числі й військової будь-якої країни. У порівнянні з США національна безпека України поки що залежить від комп'ютерних мереж значно менше. Сьогодні ми стикаємося з комп'ютерними злочинами в осному в фінансово-кредитній сфері. Але в далекому майбутньому такі злочини можуть привести до глобальних катастроф, екологічних, транспортних, тощо. Запровадження сучасної системи платежів, використання комп'ютерів у діяльності правоохоронних органів та керування військами значно розширили діяльність так званих "хакерів".

Протягом 1990-1997 років науковцями вивчалися проблеми, пов'язані з розвитком правового нігілізму у глобальних мережах відомого у всьому світі під назвою "комп'ютерна злочинність". На сьогоднішній день це поняття включає всі протизаконні дії, при яких електронне опрацювання інформації було знаряддям їх скоєння. Або їх об'єктом. Таким чином, до кола проблем потрапили не тільки злочини, безпосередньо пов'язані з комп'ютерами, але й такі, як шахрайство з кредитними магнітними картками, злочини у галузі телекомунікацій (шахрайство з оплатою міжнародних телефонних переговорів), незаконне використання банківської мережі електронних платежів, програмне "піратство", шахрайство з використанням ігрових апаратів тощо.

З 1991 року при Генеральному секретаріаті Інтерполу діє робоча група з проблем комп'ютерної злочинності. За час свого існування вона створила класифікацію комп'ютерних злочинів, розробила уніфіковану форму повідомлення (запиту) про них, працює над створенням довідника "Комп'ютери та злочини", намагаючись стандартизувати методи та процедури розслідування у різних країнах, щороку організовує навчальні курси фахівців національних кадрів .

Для оперативного обміну інформацією, щоб уникнути правового нігілізму хаккерів Генеральний секретаріат Інтерполу рекомендував усім країнам-членам організації – створити національні консультативні пункти та закріпити контрактних співробітників для роботи з інформацією про комп'ютерні злочини. На даний час 18 європейських країн уже створили такі пункти і надіслали інформацію до Генерального Секретаріату Інтерполу. Відповідний пункт в Україні був створений 18 вересня 1996 року. Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та організаційний досвід боротьби з комп'ютерною злочинністю в різних країнах, підготувати ряд аналогічних оглядів і публікацій, ознайомити співробітників МВС з новим для України видом злочинів, внести конкретні пропозиції з удосконалення кримінального законодавства України.

Та викликає занепокоєння, що для успішної протидії комп'ютерній злочинності в Україні поки що немає достатньої організаційної, наукової та кадрової підтримки, тому необхідно терміново розробити та прийняти на державному рівні національну програму протидії комп'ютерним злочинам, щоб забезпечити належний рівень організації з питань аналізу, прогнозування, попередження, викриття та розслідування цього вкрай небезпечного явища. На сьогоднішній день проблема правового нігілізму в інформаційній сфері поки що залишається відкритою.13

Ілюструючи все вище сказане, наводжу статистичні данні управління оперативної інформації ГУ МВС в м. Києві за 1998-1999 роки.

1998 рік

1999 рік

Всього злочинів

28917

27190

Питома вага злочинів, по яким встановлені особи

62,4 %

72,8 %

Взято на облік злочинів по лінії карного розшуку

23257

21554

Злочини

Кіль-кість

% роз-крито

Кіль-кість

% роз-крито

Тяжкі злочини

8847

55,6

7961

69,5

Умисні вбивства з замахами

233

82,8

225

88,9

Умисні тяжкі тілесні ушкодження

268

73,5

253

76,39

Розбійні напади

350

80,3

316

86,1

Пограбування

2411

48,3

2019

70,5

Згвалтування

54

85,2

41

90,2

Хуліганство

1887

86,8

1857

89,3

Крадіжки державного майна

1402

51,1

1647

63,1

Наркоманія

2511

-

2933

-

Крадіжки особистої власності

8941

48,4

7621

65,2

Вимагання

164

77,4

208

86,1

Шахрайства

1001

54,0

1507

77,4

Вчинено злочинів неповнолітніми

1330

1198

Викрито організованих злочинних груп

59

66

Loading...

 
 

Цікаве