WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Шляхи подолання правового нігілізму в Україні - Курсова робота

Шляхи подолання правового нігілізму в Україні - Курсова робота

Психічні засоби відносяться до впливу не на речі, а на власника, на особу, наділену особистісними якостями, на її духовні слабості. Це експлуатація нижчих людських почуттів: боязні, жадності, заздрості, гордині, страху, помсти, сексуального почуття. Вони викликаються через шантаж, насилля, тортури, вбивства, розповсюдження неправдивих чуток, залякування, зваблювання...

Мета.

Подібно засобам, вони поділяються на матеріальні та духовні.

99% схиляються до одержання прибутку. Гроші організовані злочинні групи витрачають на подальше "роблення грошей" та задоволення.

Результати.

Результати поділяються на локальні і глобальні. Про локальні результати турбуються самі організовані злочинні групи, тобто на скільки результат діяльності наближений до мети. Глобальні результати від організованої злочинності мають значення для суспільства вцілому. Вони в свою чергу поділяються на позитивні і негативні. Негативні наслідки від організованої злочинної діяльності – це підрив життєспроможності суспільства (висока смертність населення, атмосфера страху, кримінальний кінець економічних реформ, в кінцевому результаті – небезпека розпаду держави). Незначні позитивні наслідки – розуміння суспільством (масами, по меншій мірі – елітою) необхідності докорінної перебудови держави.7

Боротись з організованою злочинністю дуже важко, оскільки її робить безнаказаною корупція. Виходячи з цього, головним методом боротьби з організованою злочинністю є боротьба з корупцією.

Широко розповсюджена думка, що виною всьому є економічні труднощі – достатньо підняти заробітні плати державним службовцям, і проблема буде вирішена. На мій погляд, це не так. Важливо, щоб зарплата не була нижчою рівня, який забезпечує гідне існування. Далі ефект підвищення зарплати падає. Держава ніколи не дасть своїм службовцям грошей більше, ніж організована злочинність.

Діяльність правоохоронних органів в цій сфері ускладнена, так як вони підлягають впливу з боку організованої злочинності, та й самі попадають під вплив корупції.

Найбільш ефективним способом боротьби з корупцією є створення умов, які перешкоджають її появі та розвитку. Організована злочинність може подіяти на окрему особу, або правоохоронний орган, перешкоджаючи її діяльності, але впливати на Верховну Раду, яка приймає закон в галузі державного управління.

Ефективним методом боротьби з корупцією є також перевірка отримання власності чиновниками.8

І все ж таки МВС продовжує боротьбу з організованою злочинністю, вишукує і вдосконалює форми і методи боротьби з організованими злочинними угрупуваннями. Якщо в 1995 році було виявлено 881 злочинну групу, то в 1999 році – 1157 таких груп, у яких налічувалось майже 10.000 членів.

Особлива увага у розгортанні антизлочинної діяльності звертається на забезпечення економічної безпеки країни. На підставі аналізу та висновків, зроблених під час обговорення стану справ на засіданнях Координаційного комітету, було застосовано найбільш ефективну форму викоренення організованих злочинних угрупувань – комплексне відпрацювання найбільш криміналізованих регіонів країни. Це дало відчутний ефект не тільки у боротьбі з організованою злочинністю, але і вплинуло на зниження загального рівня кримінальної злочинності, тобто звуження кола осіб, що проявляють правовий нігілізм через недотримання законів та вчинення злочинів. Завдяки застосуванню цієї нової форми роботи загальна кількість злочинів, вчинених в цьому році, скоротилось на шість тисяч.

Таким чином було не тільки знищено численні осередки організованої злочинності, а і здійснено серйозний вплив на загальний стан правопорядку9.

Не менш важливою проблемою в нашій крайні є хабарництво, тобто отримання посадовою особою особисто, або через посередників у будь-якому вигляді хабара за виконання, або невиконання в інтересах особи, яка дає хабар будь-якої дії, яку посадова особа повинна була, або була в змозі виконати з використанням своєї службової посади. Хоча покарання за правовий нігілізм, у даній сфері, передбачені статтями 377 –Одержання хабара, 378 – Давання хабара, 379 – Провокація хабара проекту Кримінального Кодексу України, тобто хабарництва досить високі, в Україні існує чимало таких протиправних проявів.

При аналізуванні кримінально-правових норм, які спрямовані на боротьбу з хабарництвом. Автори, як правило, концентрують увагу на аналізуванні норм, що передбачають відповідальність за отримання хабара, а питання, пов'язані з відповідальністю хабародавців найчастіше залишаються поза увагою. Між тим, у хабарництві беруть участь як мінімум дві особи – хабародавець і хабароодержувач. Висока латентність цих злочинів пояснюється тим, що перший не зацікавлений у виявленні другого, так як він сам підлягає кримінальній відповідальності. Пропозиції відмовитись від відповідальності хабародавців, якщо хабарі даються посадовою особою на користь хабародавця, або вказаних ним осіб законних дій не раз подавались до Верховної Ради, але були відхилені. А карати тільки за підбурювання в тих випадках, коли в результаті хабара посадова особа вчинює протизаконні дії - зловживання владою (ст.373 проекту ККУ), або перевищення службових повноважень (ст.374 проекту ККУ). Ці пропозиції, як було сказано вище, не знайшли відгук у Верховній Раді України – прийнятий Кримінальний Кодекс України залишився майже не змінений у даному питанні. Та, якби вони були узаконені, був би розірваний ланцюг, що з'єднує хабародавця з хабароодержувачем та було б значно полегшено завдання виявлення останнього.10

Хотілося б, щоб у майбутньому правовий нігілізм, який виявляється у дачі та одержання хабара. Відійшов у минуле шляхом подальшого реформування законодавства, або з ростом правової свідомості населення нашої країни.

Однією з найважливіших функцій, покладених на правоохоронні органи є порушення та розслідування кримінальних справ за злочинами, які вчинюються у будь-яких сферах. Це вимагає від уповноважених на проведення процесуальної діяльності посадових осіб не тільки знання кримінального та кримінально-процесуального законодавства, але і здібності професійно планувати проведення слідчих дій, а також організовувати взаємодію з різноманітними службами, залучати в необхідних випадках до роботи спеціалістів. Однак матеріали службово-слідчої практики, нажаль, досить часто свідчать про низьку якість багатьох розслідувань, про значну кількість допущених при цьому помилок та порушень.

Як це не погано, але правовий нігілізм сучасного суспільства уразив і органи попереднього розслідування. Навіть в тому випадку, коли працівники правоохоронних органів порушують правові норми у, здавалось би, корисних цілях (для розкриття злочинів та притягнення до відповідальності злочинців) наслідки виявляються вкрай небажані. В результаті знижується профілактичний вплив правоохоронної діяльності. Це може навіть супроводжуватись порушенням прав людини, втягненої в орбіту кримінального судочинства. Мають місце навіть такі випадки, як притягнення до кримінальної відповідальності, або засудження невинної людини, що крім спричинення їй незаслужених фізичних і моральних страждань, веде до безкораності справжнього злочинця.

Досить часто мають місце суперечності між органами адвокатури та правоохоронними органами. Справа в тому, що на сьогоднішній день, як говориться у прес-релізі, підписаним президіумом Кримської колегії адвокатів та розповсюдженому на спеціальній прес-конференції, адвокати змушені працювати в умовах тиску, залякування, погроз та навіть, застосування фізичного насилля. Працівники правоохоронних органів свідомо порушують закони, регулюючи діяльність адвокатів, чим складають умови для порушення як національного так і міжнародного законодавства у сфері прав людини11.

Вцілому роздуми досвідчених адвокатів України вилились в аналіз правового стану нашого суспільства та практики боротьби зі злочинністю. Взагалі, протистояння адвокатів, що виникло, та працівників правоохоронних органів неприродне, та може бути поясне не тільки умовами тотального правового нігілізму, бо це тільки видимість того, що адвокатура знаходиться на тому ж боці, що і злочинність. Перебуваючи у суді на тому ж боці, де і підсудний, адвокат зовсім не на боці злочинності, а на охороні закону та прав людини. Ця, здавалося б, проста істина, стала важкою для зрозуміння багатьма працівниками правоохоронних органів. Сьогодні кримських адвокатів звинувачують в тому, що вони "надають допомогу злочинцям", виник навіть спеціальний термін "кримінальні адвокати". Однак, самі вони причину такого явища бачать в тому, що працівники адвокатури за своїм професійним юридичним рівнем, як правило перевищують слідчих та інші категорії оперативних працівників МВС. "Я не зможу домогтися виправдання злочинця, якщо слідство проведене правильно та ланцюг доказів незаперечний, - говорив один з адвокатів - але мій професійний обов'язок – знайти недоліки в доказах, якщо вони є, щоб не допустити покарання невинної людини". Справа у тому, підкреслювали адвокати, що у багатьох випадках слідство ведеться недосвідченим, або некваліфікованими слідчими, багато з "доказів" отримуються з порушенням законодавства. органи не вільні від політичних пристрастей. Часто працівники слідчих органів йдуть на свідоме порушення законів КПК, порушують права людини, ігнорують права адвокатури. "Клієнти адвокатів систематично скаржаться на зухвале поводження зі сторони працівників міліції, нанесення побоїв і навіть тортури" – говориться в прес-релізі.

Loading...

 
 

Цікаве