WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності. Об'єкти правовідносин. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад. Презу - Реферат

Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності. Об'єкти правовідносин. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад. Презу - Реферат

можуть мати відношення до іншого суб'єкта даних правовідносин або неозначеного кола осіб виключають необхідність доказів для винесення рішення або вказують на суб'єкта, на якого покладається тягар доведення під час розгляду юридичної справи, чим встановлюється порядок застосування норм процесуального права
- служать передумовою для існування процесуальної презумпції
- мають передумовою матеріально-правову презумпцію
- вступають у дію лише за до-веденості умов їх застосування - завжди випливають із правової норми і розподіляють тягар доведення суворо визначено, а не приблизно
-- завжди можуть бути спростовані через доказ про відсутність фактів, за наявності яких вони застосовуються -- не можуть бути спростовані, якщо матеріально-правова презумпція є незаперечною
Слід зважити на те, що в більшості правових норм матеріальні і процесуальні види презумпцій тісно переплітаються.
Кожна галузь права має чималий "набір" презумпцій. Наприклад, у Цивільному кодексі України закріплено таку презумпцію, як презумпція вини. Вина визнається обов'язковою умовою для застосування заходів цивільно-правової відповідальності запорушення договірних зобов'язань або у разі заподіяння шкоди. Правда, із презумпції вини є винятки. І все ж таки загальним правилом у країнах континентальної Європи є таке: неодмінною передумовою договірної відповідальності є вина боржника.
Іншим прикладом презумпції може бути закріплена в Цивільному кодексі Російської Федерації презумпція розумності і добросовісності учасників цивільних правовідносин (ч. З ст. 10). Це означає, що: 1) операції юридичної особи, які виходять за межі її правоздатності, визнаються недійсними; 2) учасник цивільних правовідносин визнається добросовісним, а доводити його недобросовісність має той, хто з такими діями пов'язує певні юридичні наслідки.
Щоб не виникало потреби у розширювальному тлумаченні презумпцій - ні судовому, ні доктринальному, вони повинні закріплюватися в законах і чітко формулюватися.
Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків
Правовідносини органів внутрішніх справ та їх співробітників виникають, як правило, в галузі публічного права, тобто є субординаційними відносинами (влада - підвладність) - відносинами по вертикалі.
Правовідносини органів внутрішніх справ за сферою поширення можна поділити на дві категорії:
- зовнішні;
- внутрішні.
Зовнішні правовідносини - це відносини між органами внутрішніх справ і громадянами, організаціями, підприємствами, установами, які виникають у ході забезпечення громадського порядку і безпеки особи, суспільства, держави.
Внутрішні правовідносини - це відносини усередині системи органів внутрішніх справ між: а) службами і підрозділами різних рівнів; б) між ними і вищими посадовими особами; в) по лінії "начальник - підлеглий" у службі, підрозділі.
Органи внутрішніх справ можуть вступати й у нетипові для них правовідносини. Вони виникають між несупідрядними органами і мають, як правило, договірний характер.
Нетипові правовідносини органів внутрішніх справ, що виникають у результаті договору:
- договори на охорону об'єктів підрозділами позавідомчої охорони МВС;
- договори на супровід;
- договори на організацію охорони громадського порядку на комерційній основі при проведенні масових заходів;
- договори, пов'язані з реалізацією права засуджених на свободу віросповідання в місцях виконання покарання у виді позбавлення волі та ін.
Види правовідносин у діяльності органів внутрішніх справ за галузями права:
- конституційно-правові;
- адміністративні правові;
- адміністративно-процесуальні;
- кримінально-правові;
- кримінально-процесуальні;
- кримінально-виконавчі;
- цивільно-правові;
- цивільні процесуальні та ін.
Види правовідносин у діяльності органів внутрішніх справ за функціями права:
охоронні - основні;
регулятивні.
Суб'єкти правовідносин системи органів МВС:
o органи внутрішніх справ у цілому;
o органи міліції як складова частина органів внутрішніх справ:
o інші структурні підрозділи органів внутрішніх справ;
o окремі посадові особи органів внутрішніх справ.
Компетенція органів внутрішніх справ включає:
1. Повноваження (правообов'язки):
а) забезпечення особистої безпеки громадян;
б) попередження і припинення злочинів та адміністративних правопорушень;
в) розкриття злочинів;
г) охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, надання допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням у здійсненні їх законних прав і інтересів.
2. Предмет відання - головний напрямок діяльності, тобто основне функціональне призначення (наприклад, у міліції це охорона громадського порядку).
3. Відповідальність за результати своєї роботи. Діяльність органів внутрішніх справ визначається законами та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єкти правовідносин системи органів МВС - діяльність (поведінка) учасників правовідносин:
а) адміністративно-правових відносин - поведінка громадянина і конкретного співробітника міліції;
б) кримінально-процесуальних відносин - поведінка учасників кримінального судочинства;
в) цивільно-правових відносин, низки адміністративно-правових відносин (організаційно-майнових) - поведінка учасників цих відносин і майно.
Юридичні факти можуть бути класифіковані залежно від правовідносин, в які вступає співробітник органів внутрішніх справ.
Загальні правовідносини органів внутрішніх справ та їх співробітників виникають, змінюються і припиняються на підставі їх компетенції, визначеної нормативно-правовими актами (організація охорони громадського порядку, охорона безпеки, боротьба зі злочинністю, організація роботи особового складу та ін.).
Юридичними фактами в процесі загальних відносин є:
1) заяви, повідомлення, скарги громадян, організацій у зв'язку з правопорушеннями, що готуються або вже вчинені, які органи внутрішніх справ та їх співробітники зобов'язані вирішити і за наявності законних підстав задовольнити інтереси замовників;
2) звернення громадян до співробітників органів внутрішніх прав при реалізації ними своїх прав або виконанні обов'язків, наприклад, при одержанні паспорта, дозволу на прописку, на приїзд у прикордонну зону, на придбання зброї;
3) виявлення або встановлення фактів правопорушень (злочинів, проступків) і осіб, що їх вчинили;
4) договори, які укладають органи внутрішніх справ.
Loading...

 
 

Цікаве