WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Школа софістів: уявлення про державу і право - Курсова робота

Школа софістів: уявлення про державу і право - Курсова робота

Криза аристократії привела до кризи "arete", античної чесноти, традиційних цінностей, що складали головну гідність аристократії. Зростаючий вплив демосу і можливості досягнення влади, що розширюються, підривали віру в те, що чеснота пов'язана з народженням, що доблесними народжуються, а не стають, і на перший план виступає проблема досягнення політичної сили.

Розмивання вузького кола полісу і розуміння суперечності звичаїв, традицій і законів передбачили релятивізм, породивши переконання, що, те, що вважалося вічно цінним, в інших обставинах і в іншому середовищі позбавлено такої цінності.

Софісти чудовим чином зуміли зібрати все типове для свого часу, надавши йому форми і голосу. І це пояснює той величезний успіх, який вони мали, особливо, у молоді: адже вони відповідали на реальні потреби часу, зверталися до молодих, яких вже не задовольняли традиційні цінності старшого покоління, з новим словом і ідеями, що вже витали в повітрі.

Все це дозволяє краще зрозуміти деякі аспекти софістики, що отримали раніше негативну оцінку.

Софісти виникли завдяки тому, що у дусі грецького народу відбувся перелом, – греки відчули необхідність керуватися в діях і вчинках своїм розумом.

Софісти – це вчителі мудрості (це вони самі себе так називали). Це люди, які і самі мудрі, і інших можуть зробити мудрими і сильними в мовах. Вони учили людей міркувати самостійно і переконливо висловлювати свої думки.

Софісти показали, що в людині є те, що дозволяє їй бути вільною. Але оскільки ця свобода розсудлива, ця свобода є свавіллям. Це – велика небезпека освіти. Грецьке суспільство відчуло, що тут небезпека, оскільки грецьке суспільство було традиційним суспільством. Людина стала здатною жити своїм розумом, а, отже, незалежно від інших: єдність держави і суспільства руйнується.

Узагальнюючи погляди софістів, можна сказати, що послідовне застосування принципу гносеологічного релятивізму призвело їх до релятивізму в сфері права і моралі, тобто до ствердження про неможливість абсолютних, спочатку даних правових і моральних норм.

Крім того, оскільки людина є мірою всіх речей, то кожне людське співтовариство (держава) також є мірою справедливості і несправедливості. Софісти вперше провели чітку демаркаційну лінію між природними і суспільними законами. А зводячи людину в ранг головного об'єкту філософських міркувань, вони тим самим акцентували значущість людського суб'єкта, його права і свободи.

Саме завдяки софістам моральна і політична проблематика міцно увійшла до сфери філософської рефлексії. Теоретичні уявлення софістів про співвідношення природи і закону, природного і штучного у сфері державно-правових явищ, сили і права, моральності і політики в різних модифікаціях використовувалися політичними мислителями античності, середньовіччя і Нового часу.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Алексеев С.С. Философия права. – М.: Норма, 1997. – 755 с.

  2. Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации. - СПб., 1998. – 673 с.

  3. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис. Л.: Изд. ЛГУ, 1976. – 298 с.

  4. Античная Греция: Проблемы развития полиса. - М.: Наука:, 1983. – 488 с.

  5. Античная цивилизация / Под ред. В.Д.Блаватского. - М., 1973. – 510 с.

  6. Античные философы. Свидетельства, фрагменти, тексти. - К., 1995. – 962 с.

  7. Антология мировой философии. - М.,1969. – 725 с.

  8. Асмус В. Ф. Античная философия. - М., 1976. – 815 с.

  9. Асмус В.Ф. История античной философии. - М., 1965. – 966 с.

  10. Бартун М.П. Філософія. – К.: МАУП, 2000. – 165 с.

  11. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. - М., 1966. – 529 с.

  12. Богомолов А.С. Античная философия: в 2 ч. - М., 1985. – 687 с.

  13. Боннар А. Греческая цивилизация. - М.: "Искусство", 1995. – 355 с.

  14. Бурханов Р.А. Политические учения античности. - Нижневартовск: издательство Нижневартовского педагогического института, 1995. – 672 с.

  15. Вернан Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. - М.,1988. – 718 с.

  16. Виндельбанд В. История древней философии. - М., 1911. – 733 с.

  17. Винничук Л. Люди, нравы, обычаи древней Греции и Рима. - М., 1988. – 579 с.

  18. Гиро П. Частная и общественная жизнь греков. - СПб.: "Алетейя", 1995. – 468 с.

  19. Гиляров А.Н. Греческие софисты, их мировоззрение и деятельность в связи с общей политической и культурной историей Греции. - М., 1988. – 558 с.

  20. Гомперц Т. Греческие мыслители, т.I-II. СПб., 1911-1913. – 594 с.

  21. Жураковский Г.Е. Очерки по истории античной педагогики. - М., 1963. – 884 с.

  22. Залесский Н.Н. Очерки истории античной философии. - Л., 1975. – 563 с.

  23. История политических и правовых учений. Древний мир / Под ред. В.С.Нерсесянца. - М., 1985. – 892 с.

  24. История философии. / Пер. с чешского. / Под ред. И.И. Богута. - М: Мысль, 1995. – 618 с.

  25. История философии: Запад-Россия-Восток (Книга первая. Философия древности и средневековья). - М., 1996. – 715 с.

  26. Лурье С.Я. История античной общественной мысли. - М.-Л., 1929. – 448 с.

  27. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М.: Логос, 1996. – 824 с.

  28. Козаржевский А.Ч. Античное ораторское искусство. - М., 1980. – 783 с.

  29. Кошеленко Г.А. Греческий полис на эллинистическом Востоке. - М., 1979. – 588 с.

  30. Кошеленко Г.А. Полис и город: к постановке проблемы. // Вестник древней истории. - 1980. - №1. - С.3-28.

  31. Кузищин В.И. Античное классическое рабство. - М.: Изд. МГУ, 1990. – 449 с.

  32. Левек П. Эллинистический мир. - М., 1989. – 793 с.

  33. Малинова И.П. Философия права. – Екатеринбург, 1995. – 628 с.

  34. Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии. - М., 1997. – 774 с.

  35. Мачин И.Ф. Правовые взгляды софистов // Вестник Московского университета. Сер. 11, Право. -Вып. 3. - 2001. - С.89 – 104.

  36. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979. – 515 с.

  37. Нерсесянц В.С. Философия права. – М., 1998. – 622 с.

  38. Общественно-политические и философские учения Древней Греции и Рима. / Сост. И.С.Свенцицкой. - М., 1976. – 823 с.

  39. Причепій Є.М. та ін. Філософія. – К., 2006. – 496 с.

  40. Рожанский И.Д. Античная наука. - М., 1980. – 585 с.

  41. Світова класична думка про державу і право. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 966 с.

  42. Синха С.П. Философия права. – М., 1996. – 833 с.

  43. Спиркин А.Г. Основы философии. – М.: Высшая школа, 1988. – 517 с.

  44. Степанова А. С. Философия Древней Греции. - М., 1995. – 339 с.

  45. Таннери П. Первые шаги древнегреческой науки. - СПб., 1992. – 772 с.

  46. Татаркевич В. Історія філософії. Антична і середньовічна філософія. - Львів, 1999. – 276 с.

  47. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. – М., 1997. – 774 с.

  48. Філософія. Навчальний посібник./ За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997. – 873 с.

  49. Философский энциклопедический словарь. – М.: СЭ, 1989. – 418 с.

  50. Философский словарь. - М., 1986. – 338 с.

  51. Філософський словник. - К., 1986. – 425 с.

  52. Філософія права. / За ред. О.Г. Данільяна. – К., Юрінком Інтер, 2002. – 688 с.

  53. Філософія права / За заг.ред. М.В.Костицького і Б.Ф.Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 795 с.

  54. Фрагменты ранних греческих философов. - М., 1990. – 619 с.

  55. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. - Л.: Изд. ЛГУ, 1988. – 722 с.

  56. Фролов Э.Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли. – Л.: Изд. ЛГУ, 1991. – 496 с.

  57. Фюстель де Куланж Н.Д. Гражданская община древнего мира. / Пер. с франц. / Под ред. Д.Н. Кудрявского. - СПб., 2006. – 917 с.

  58. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991. – 884 с.

  59. Черниловский 3.М. Всеобщая история государства и права. - М., 1996. – 758 с.

  60. Чернышев В. С. Софисты. - М., 1992. – 765 с.

3

Loading...

 
 

Цікаве