WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав громадян - Курсова робота

Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав громадян - Курсова робота

КУРСОВА РОБОТА

Цивільно-правовий захист особистих немайнових

прав громадян

Зміст

  1. Поняття цивільно – правового захисту

    1. Дискусійний підхід до визначення сутності цивільно – правового захисту

    2. Відмінність правового захисту і правової охорони

    3. Способи і засоби захисту цивільних прав

  1. Захист права приватної власності

    1. Сутність і засоби захисту права власності

    2. Віндикаційний і негаторний позови

    3. Зобовязально – правові засоби захисту права власності

    4. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності

  1. Захист особистих немайнових прав

    1. Передумови і правові основи захисту особистих немайнових прав в Україні

    2. Характеристика способів захисту особистих немайнових прав

  1. Захист прав інтелектуальної власності

    1. Захист авторських і суміжних прав

    2. Патентна і ліцензійна охорона прав на обєкти інтелектуальної власності

  1. Цивільно- правові проблеми захисту особистих і майнових прав громадян в Україні і можливі шляхи їх подалання

Висновки

Списик використаної літератури

Додатки

Вступ

Цивілізоване суспільство не можливо уявити без наявності певних прав і свобод ккожного його учасника, що забезпечують кожному можливість бути самостійним субєктом суспільного житт. Держава зобовязана забезпечити реалізацію і захист субєктивних прав .

В умовах побудови правовї держаи однією з гарантій прав і свобод учасників цивільних відносин є правовий захист.

Метою даної роботи є висвітлення питання цивільно- правового захисту особистих і майнових прав громадян, реалізація права захисту в сучасних умовах, прблеми, повязані з такою реалізацією, і можливі шляхи їх подалання.

Основними завданнями для розкриття мети роботи стануть:

  1. визначення сутності цивільно – правового захисту і правової охорони взагалі, грунтуючись на думки з цього приводу багатьох вчених.

  2. Характеристика основних способів і засобів захисту особистих і майнових прав громадян.

  3. Розгляд цивільно- правового захисту права приватної власності, прав інтелектуальної власності, особистих немайнових прав, що діє в сучасних умовах в Україні.

  4. Аналіз реальних проблем, що торкаються недосконалості правового режиму захисту цивільн их прав громадян України, і вивчення можливих шляхів їх подалання.

Для того, щоб розглянути поставлені питання будемо керуватися діючою нормативно – правовою базою з цих питань, зокрема будемо порівнюватиякість їх висвітлення в діючому Цивільному кодексі України і пропозиції, висвітлені в проекті Цивільного кодексу, розглянемо якість спеціального законодавства з питань цивільно- правового захисту і судово – арбітражної практики; вивчемо думки експертів з цих питань на основі наукової літератури і періодичних видань, таких як журнали "Право України", " Український правовий часопис", " Підприємство, господарство, право", газет " Бізнес – інформ", "Дзеркало тижня", "Юридичний вісник" тощо.

Отже , ми спробуємо праналізувати данне питання, враховуючи реальний ступінь його розкриття в законодавсті україни і науковій літературі, зробимо висновки щодо ступення його розкритності і правового режиму реалізації в умовах побудови ринкового середовища господарювання і орієнтації україни до інтеграції у Європейське співтовариство.

  1. ПОНЯТТЯ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ

    1. Дискусійний підхід до визначення сутності цивільно – правового захисту

Права і свободи людини, інших учасників цивільних відносин, забезпечують кожному можливість бути самостійним субєктом суспільного життя. Держава зобовязана запезпечити реалізацію і захист субєктивних прав. Стосовно громадянина Конституція України визнає право кожного захищати свої права і свободи , права і свободи інших людей від посягань, у тому числі посягань від представників влади або посадових осіб.

В умовах побудови правовї держави однією з гарантій прав і свобод учасників цивільних відносин є правовий захист. Суть правового захисту в правовій літературі трактується неоднозначно.

На думку Г. М. Стоякіна правовий захит включає в себе три моменти:

  • Видання норм, які встановлюють права та обовязки, визначають здійснення їх, захисту та застосування санкцій;

  • Діяльність субєктів із здійснення і захисту своїх субєктивних прав;

  • Попереджувальна діяльність держави і громадських організацій, а також діяльність з реалізації правових санкцій.

До певної поведінки ( повернути майно, сплатити неустойку) – реалізація державного примусу органічно повязана з виконанням рішення, без чого правовий захист не можна вважати таким, що відбувся. В. І. Тертишніков захистом права називає таке здійснення права та перетворення правовідносин, яке можливе лише з допомогою спеціального державного органу.

М. С. Малеїн вважає, що правовий захист – це система юридичних норм, які спрямовані на запобігання правопорушенню та ліквідацію його наслідків.

С. С. Алексеєв додержується думки, що правовий захист – це державно – примусова діяльність, спрямована на поновлення порушеного права, забезпечення виконання юридичного обовязку.

З. В. Ромовська вважає, що "правовий захист– завжди акт, що вже відбувся ". У деяких випадках для реалізації заходу державного примусу достатньо винесення судового рішення. Оскільки в рішеннях про визнання права чи розірвання договору відповідач не примушується до певної активноїповедінки, акт правосуддя і правовий захист збігаються у часі. Якщо ж відповідач присуджується

Для досягнення правового захисту необхідна певна процедура. Тому особливе значення має результат цієї дільності, який виражений в акті відповідного державного органу1.

Систематизуючи вище сказане, ми зробимо висновок щодо поняття "цивільно – правовий захист":

  1. Це система правових засобів, спрямованих на забезпечення та здійснення відповідних цивільних прав;

  2. Система юридичних норм, спрямованих на попередження правопорушень та усунення їх наслідки;

  3. Це діяльність суду чи інших юрисдикційних органів із попередження та відновлення порушеного права.

    1. Відмінність правового захисту і правовї охорони

Правовий захист нерозривно повязаний з правовою охороною. Проте , це різні категорії. Різниця циз понять визначені в законі. Так у ст. 5 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ ) йдеться про охорону цивільних прав, а ст. 6 – про захист та способи захисту цивільних прав.

Вирішуючи проблему змісту правового захисту переважна більшість юристів дійшла висновку про те, що при цьому слідрозмежувати поняття "правовий захист" і"правова охона" , вкладаючи в них різний зміст. На їх думку, правовий захист є лише складовою частиною правовою охороною, до якої мають включатися лише засоби, повязані з реалізацією особою права на захист.

Так , З. В. Ромовська вважає, що призначенням правової охорони є регулювання суспільних відносин на першому етапі та визначення заходів з охорони конкретного субєктивного права на другому етапі, а сама можливість захисту цього права і конкретне його здійснення є одним з чинників правової охорони0, а правовий захмст – лише результат реалізації особою права на захист.

Я.М. Шевченко вважає, що "поняття охорони включає в себе поряд із заходами економічного, політичного, ідеологічного характеру, що забезпечують нормальне регулювання суспільних відносин, попередження правопорушень, усунення причин, що їх породжують ( регулятивні норми), а також і заходи, спраямованя на поновлення чи визнання прав у разі порушення чи оспорювання їх, а саме – захист (охоронні норми)". Отже , автор прямо визнала правовий захист складовою частиною правової охоронию. 1

Завершуючи огляд юридичної дискусії з приводу цього питання, слід відзначити чітку тенденцію до визнання правової охорони більш широким поняттям порівняно з правовим захистом . в основі правової охорони визначальними є принцип забезпечення непорушності та здійснення цивільних прав, спрямові на попередження порушень цих прав. У той же час захисні норми спрямовані на відновлення порушеного права та усунення перешкод у його здійснені шляхом вчинення відповідних дій.

У норматворчій діяльності досить часто застосовують поняття "охорона" і "захист" без чіткого розмежування їх і без додержання при застосуванні їх узаконодавчих актах певних однакових критерієв.

Так , закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" , " Про охорону прав на промислові зразки" містять як загальнорегулятивні, так і захисні норми.

У деяких статтях ЦКУ передбачаються положення як про охорону, так і про захист цивільних прав. Так , у ст. 5 у якій зокрема записано, що " цивільні права охороняються законом" , встановлюються загальноохороний принцип, який гарантується усією правовою системою. Водночас , у ст 6 , яка має назву "Захист цивільних прав" визначається та частина правовохоного механізму, що вступає в дію у разі порушення субєктивного цивільного права. У проекті нового ЦКУ( в редакції від 25 серпня 1996р) в загальній частині містяться норми щодо правового захисту, а норми щодо, правової охорони передбачені лише учетвертій книзі, присвяченій праву інтелектуальної власності2

Loading...

 
 

Цікаве