WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Цивільний процес. Конституція України про здійснення правосуддя в державі - Курсова робота

Цивільний процес. Конституція України про здійснення правосуддя в державі - Курсова робота

Процедури встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів (ст. 177), відмова від визнання обставин (ст. 178), дослідження доказів (ст. 179), допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків (184) а також відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження (ст. 188) стали новинкою.

Порядок допиту свідків із змінами вказаний в статті 180 нового Цивільно-процесуального кодексу. Було введено такі пункти: відмова від давання показань приймається судом шляхом постановления ухвали; текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи; суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі; головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

Процедура використання свідком письмових записів (ст. 181), порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків (ст. 182), оголошення показань свідків (ст. 183), оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції (ст. 186) залишились незмінними.

Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 180-182 цього Кодексу. Це положення подано в статті 184.

Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам (ст. 185, 187). У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів (ст. 185).

В зв'язку з розвитком новітніх технологій в Цивільно-процесуальний кодекс 2005 року було введено статтю 188 "Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження".

Процес дослідження висновку експерта також зазнав змін, а саме: суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі; викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.

В новому Цивільно-процесуальному кодексі 2005 року мають місце нові положення щодо спеціалістів. Визначення, права та обов'язки спеціалістів подані в статті 54, порядок проведення консультації та роз'яснень спеціаліста в статті 190.

Висновок

В даній роботі ми з'ясували конституційні принципи здійснення правосуддя в державі, проаналізували законодавство України про цивільне судочинство, визначили місце у цивільному процесі інституту доказів і доказування а також показали відмінність проекту Цивільно-процесуального кодексу 2004 року від Цивільно-процесуального кодексу 1963 року.

Правосуддя – самостійна галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду й вирішення у судових засіданнях в особливій установленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Конституція України закріплює непорушний принцип правосуддя – незалежність і недоторканність суддів під час здійснення правосуддя. Він гарантується також Законом України "Про статус суддів", окремими статтями інших законів.

Законодавство про цивільне судочинство встановлює порядок розгляду справ по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та колгоспних правовідносин, справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справ окремого провадження. Примітним є те, що з цивільно-процесуального законодавства вилучено положення про провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин. Це пояснюється тим, що законодавець має намір прийняти Адміністративний процесуальний кодекс України, яким і буде врегульовано порядок адміністративного судочинства

Законодавець передбачив пріоритет Цивільного процесуального кодексу у правовій регламентації цивільного судочинства, його найбільшу юридичну силу. ЦПК є основним джерелом цивільного процесуального права і встановлює порядок провадження у цивільних справах.

До джерел цивільного процесуального права належать й інші закони. Закон України "Про судоустрій" установлює мету та завдання правосуддя, засади організації діяльності органів судової влади.

Закон України "Про прокуратуру" від 15.11.1991 р. містить норми, які регламентують питання участі прокурора у цивільному судочинстві.

До джерел цивільного процесуального права також належать закони України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р., "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 p.

Джерелом цивільного процесуального права є Цивільний кодекс, Кодекс про шлюб та сім'ю та інші закони України.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Об'єктом пізнання в цивільному судочинстві є матеріали справи, її обставини та докази, на підставі яких вони встановлюються; метою пізнання – встановлення об'єктивної істини у справі; засобами пізнання – доказування і докази; процесуальна форма пізнання – судовий розгляд. А пізнавальна процесуальна діяльність (процес пізнання) виступає методом встановлення об'єктивної істини у справі, її фактичного і юридичного складу.

Докази і доказування в цивільному судочинстві є невід'ємною частиною і процесуальним засобом пізнання у справі, її правильного вирішення.

Слід зазначити, що новий Цивільний процесуальний кодекс України суттєво відрізняється від свого попередника за змістом, містить норми, яких не було в ЦПК 1963 року.

Стосовно доказів та їх дослідження статті нового Цивільно-процесуального кодексу розділилися по трьох главах (на відміну від ЦПК 1963 р. – Глава 4. "Докази"; Глава 20. "Судовий розгляд"). Так, визначення та основні положення різноманітних доказів подані в Розділі І. "Загальні положення", зокрема в Главі 5. "Докази", яка містить лише 10 статей поряд із 36 статтями старого ЦПК. Крім Глави 5 "Докази", їх дослідження та доказування подані в Розділі ІІІ. "Позовне провадження", а саме в Главі 3. "Провадження в справі до судового розгляду" (20 ст.: ст.ст. 131-150) та Главі 4. "Судовий розгляд" (15 ст.: ст.ст. 176-190).

Новий ЦПК чіткіше викладений і зручніший у користуванні, але нам залишається чекати коли його введуть в дію.

Список використаної літератури

  1. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. – № 5: Цивільне процесуальне законодавство України. Цивільний процесуальний кодекс України (прийнятий 18.03.2004 p.). Цивільний процесуальний кодекс України (прийнятий 18.07.1963 p.). Нормативно–правові акти, судова практика. – 544 с.

  2. Годованець В. Ф. Конституційне право України: Конспект лекцій. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

  3. Цивільно–процесуальний кодекс: науково–практичний коментар за станом на 10 травня 2002 року /В.І.Тертишніков. – Х.: Консул, 2002.–408 с.

  4. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.В. Комарова. – Харків: Одіссей, 2001. – 816 с.

  5. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. - 696 с.

Loading...

 
 

Цікаве