WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Цивільне право - Курсова робота

Цивільне право - Курсова робота

Другу групу об'єктів авторського права становлять комп'ютерні програми. Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону "Про авторське право і суміжні права", комп'ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Третя група об'єктів авторського права — це компіляції даних (бази даних). Вони одержують авторсько-правову охорону за умови, що за добором або упорядкуванням їх складових частин вони є результатом інтелектуальної діяльності. Відповідно до Закону "Про авторське право і суміжні права" база даних (компіляція даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Об'єктами авторського права можуть бути й інші твори, якщо вони відповідають критеріям творчого характеру та вираження в об'єктивній формі.

Відповідно до ст.9 Закону "Про авторське право і суміжні права" авторсько-правовій охороні підлягає як весь твір, так і його частина, яка може використовуватися самостійно, в тому числі оригінальна назва твору.

В ЦК підкреслюється, що твір є об'єктом авторського права незалежно від його завершеності, призначення, цінності, об'єктивної форми. Тобто охороні підлягає будь-який твір науки, літератури, мистецтва незалежно від його художньої цінності та інших критеріїв. Наприклад, об'єктом авторського права є як шедевр, створений відомим художником, так і дитячий малюнок, який не має високої художньої цінності. Основною є вимога щодо творчого характеру створеного твору та вираження його в об'єктивній формі. Віднесення твору до об'єктів авторського права не вимагає будь-яких формальностей, тобто для цього не потрібно реєструвати твір, одержувати охоронний документ тощо. Твір підлягає охороні як у завершеному, так і в незавершеному вигляді (наприклад, ескіз). Авторсько-правова охорона не залежить від призначення, жанру, обсягу, мети твору (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Частина 3 ст.433 ЦК визначає перелік об'єктів, що не охороняються авторським правом — ідеї, процеси, методи діяльності, математичні концепції як такі. У ст.8 Закону "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Іншими словами, авторське право охороняє форму вираження твору, а не його зміст. Наприклад, автор опублікував у журналі статтю, у якій детально описав створений ним пристрій. У цьому випадку об'єктом авторсько-правової охорони буде сама стаття. Водночас на описаний у статті пристрій авторське право не поширюватиметься.

Відповідно до ч.4 коментованої статті комп'ютерні програми за режимом правової охорони прирівнюються до літературних творів. Аналогічний підхід закріплений у ст. 14 Закону "Про авторське право і суміжні права", в якій також передбачено, що така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження. Прирівнення комп'ютерних програмам за режимом правової охорони до літературних творів відповідає міжнародно-правовим актам. Зокрема ст.4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 р. (Україна приєдналась до цього міжнародного договору Законом від 20 вересня 2001 р.) передбачено, що комп'ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні ст.2 Бернської конвенції з охорони літературних та художніх творів. У Директиві Ради ЄС про правову охорону комп'ютерних програм (91/250/ЄЕС), прийнятій у Брюсселі 14 травня 1991 р., також передбачено, що держави-члени будуть охороняти комп'ютерні програми авторським правом поряд з літературними творами у розумінні Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Правовій охороні підлягають компіляції даних (бази даних) як такі. Це — об'єктивна форма подання і організації даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути втілені в комп'ютерній програмі. Творчий характер створення бази даних проявляється в підборі і впорядкуванні певних відомостей незалежно від того, чи належать вони до об'єктів авторського права. Об'єктом авторського права є сама компіляція даних, а не дані та інший матеріал, що входять до неї. Авторсько-правова охорона компіляції даних не зачіпає авторське право на складові цієї компіляції.

3 Реєстрація походження дитини від батьків, що перебувають в шлюбі

Реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або судового рішення, а в разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав чи неможливості встановити місце її проживання — за заявою батька.

Реєстрація встановлення батьківства щодо дітей, які досягли повноліття, допускається лише за їх згодою.

Реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків, заяви чоловіка, який вважає себе батьком, або рішення сулу про встановлення факту батьківства і факт} визнання батьківства; в разі смерті матері дитини, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав або неможливості встановити її місце проживання — за заявою батька (див. статті 125, 127 СК та коментарі до них).

Реєстрація встановлення батьківства за дорученням або через представника не допускається.

Якщо один з батьків з поважних причин не може особисто з'явитися до органу РАЦСу для реєстрації встановлення батьківства, його підпис на заяві має бути засвідчений нотаріусом або прирівняним до нього органом у встановленому законом порядку.

До заяви про реєстрацію встановлення батьківства долається свідоцтво про народження дитини. У тих випадках, коли реєстрація встановлення батьківства провадиться одночасно з реєстрацією народження дитини, свідоцтво про народження дитини не додається.

Якщо запис акта про народження знаходиться в іншому органі РАЦСу, його копія має бути витребувана в триденний строк для уточнення зазначених відомостей і додана до заяви.

Реєстрація встановлення батьківства провадиться незалежно від того, чи перебуває батько дитини в шлюбі, тому згода його дружини на реєстрацію встановлення батьківства не потрібна.

Не допускається встановлення батьківства за заявою особи, визнаної недієздатною внаслідок душевної хвороби або слабоумства, а також за заявою опікуна цієї особи.

Згідно з ч. 2 коментованої статті реєстрація встановлення батьківства щодо осіб, які досягли повноліття, допускається лише за їх згодою. В такому разі до заяви батьків обов'язково додається письмова згода повнолітньої о на встановлення батьківства. Ця згода може діставати вияв як в окремій заяві повнолітнього, так і в його підписі під спільною заявою батьків (батька). Водночас повнолітній зазначає, хоче він взяти прізвище батька або ж залишитися під прізвищем матері.

Література:

  1. Цивільний Кодекс України.

  2. Сімейний Кодекс України.

  3. Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. – Київ, 2004.

  4. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України – Київ,2003.

  5. І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка, В.М. Співак "Цивільне право України" — Київ, 2000.

  6. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцова "Цивільне право України" — Київ, 2004.

Loading...

 
 

Цікаве