WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Функції держави - Курсова робота

Функції держави - Курсова робота

Залежно від змісту функції держави поділяють на: загальносоціальні, класові ,національні.

Загальносоціальні функції характеризують у більшій мірі діяльну сторону держави.

До таких функцій відносяться:

  • забезпечення національної безпеки;

  • ліквідація наслідків стихійних лих і екологічних катастроф;

  • реалізація соціальних програм підтримки охорони здоров'я;

  • соціального забезпечення непрацездатних;

  • захист прав і свобод громадян.

Невиконання або неякісне виконання саме цих функцій держави приводило і приводить до ослаблення держави, а часом і до її розпаду, руйнуванню і навіть зникненню.

Найбільш мінливими, жорстко прив'язаними до сутності і форми держави є класові функції держави.

Класові функції - це ті напрямки діяльності держави, що у найбільш повній, яскравій мірі виражають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної сили, групи, що панують у даному суспільстві, захоплюють і здійснюють державну владу. Таким чином, тут мова йде про широке розуміння класів як певних соціальних, організованих структур суспільства.

До класових функцій відноситься:

придушення панівним класом за допомогою держави (головним чином використовуючи каральні органи держави - армію, поліцію) своїх класових супротивників. Причому придушення на первісних етапах розвитку державності здійснюється позаекономічним примусом: привласнюються результати чужої праці, чуже майно, класові супротивники усуваються від участі в політичному, духовному житті суспільства, використовується судове й в основному позасудове переслідування, здійснюється їхнє переселення в регіони з досить тяжкими умовами життя, а іноді і взагалі класові супротивники усуваються фізично.

Але класові функції можуть здійснюватися й економічним шляхом: за допомогою системи податків, зборів, мита, тарифів, участю держави в грошовій системі, наприклад шляхом емісій, інфляцій, за допомогою трудового законодавства, що установлює тверду систему штрафів, обмежень у заробітній платі, тривалість робочого дня, трудову повинність тощо.

Можна відзначити, що саме певні класові функції проголошувалися на попередньому етапі вітчизняної теорії держави, найбільш значимими, основними, такими, що виражають сутність держави . При цьому цілком ігнорувалася та обставина, що, здійснюючи класові функції, держава одночасно формує особливий шар, "номенклатуру", правлячу еліту, що за допомогою династичного механізму привласнює суспільні і державні посади, соціальні, побутові, медичні привілеї, і, прикриваючи демагогічною завісою служіння класові, певній соціальній групі або навіть суспільству, народові, фактично за допомогою держави забезпечує лише свої власні номенклатурні, бюрократичні, елітарні інтереси.

Поряд із класовим змістом функцій держави, велике значення в життєдіяльності державно організованого суспільства завжди мав і національний зміст функцій.

Це теж є дуже важливою характеристикою держави. Цей зміст пов'язаний із саме тією специфічною діяльністю держави, що спрямована на збереження і розвиток національної культури, мови, самобутності, традицій, самого існування і відтворення етносу, що, власне, і виступає в державній формі як діючий суб'єкт всесвітньої історії.

Національний зміст функцій держави близький до загальносоціального, але не зливається з ним. Досить часто державна діяльність повинна забезпечувати саме національні інтереси етносу, що формує державу, стосовно геополітичних інтересів, захисту співвітчизників, що опинилися в силу тих або інших історичних, політичних процесів на території інших держав, розвитку національної самосвідомості, релігійного відродження тощо. Сюди ж також входить і задача гармонізації інтересів етносу та етнічних меншостей на самій території держави, якщо населення має багатонаціональний характер.

Національна характеристика функцій держави охоплює не тільки їхній зміст, спрямованість, але і те, як цей зміст реалізується, тобто в яких формах, за допомогою яких способів ці функції здійснюються: у демократичній або авторитарній, політичній або насильницькій формах.

Аналіз національного змісту функцій держави демонструє і соціальну цінність держави, ефективність існування етносу в державно організованій формі. Цей аналіз показує, чому розпад, руйнування, а тим більше зникнення держави являє собою не що інше як національну катастрофу. Стає зрозумілим, чому право націй на самовизначення у своєму фінальному змісті формулюється як право на утворення власної держави, чому цю ж кінцеву мету мають більшість національно - визвольних рухів, чому, часом не зважаючи на майнові жертви, людські життя, так люто борються за формування власної державності ті або інші соціальні і національні сили.

Тут також можна відзначити, що деякі функції держави мають змішаний зміст: загальносоціальний, класовий, національний. Наприклад, загальносоціальний характер може бути властивий ідеологічній функції держави, коли вона виражається в захисті державою пануючої релігії, що є цементуючою суспільство силою. Це особливо характерно для теократичних держав. Як відомо, у таких державах справа часом доходить навіть до фізичного знищення невірних, незгодних. І тоді уже функція захисту релігії перестає бути загальносоціальною, перетворюється в вузькогрупову.

На додаток до всього сказаного відзначимо, що в теперішній час більш важливим стає виділення глобальних функцій держави, що характеризують діяльність сучасної держави в екологічній, демографічній, сировинній, космічній сферах, в області створення і використання ядерних, інформаційних технологій, в області захисту прав і свобод людини та в інших сучасних глобальних державних сферах діяльності, що стосуються всієї цивілізації.

Після докладно розглянутого змісту функцій держави зупинимося на класифікаціях функцій по різних ознаках, а також на різних точках зору фахівців на класифікування функцій держави.

1.5. Класифікація функцій

У пізнанні державно-правових явищ і процесів у теорії держави і права застосовують класифікацію функцій тому, що без цього упорядкувати і зіставити все різноманіття державно-правових явищ і процесів попросту неможливо.

Ефективно використовується класифікації і при вивченні безпосередньо функцій самої держави.

З метою розуміння та вивчення функцій держави їх класифікують за різними критеріями .

1.За часом здійснення функції поділяються на:

  • постійні (напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку);

-тимчасові ( напрямки діяльності держави ,що здійснюються лише на певних етапах її розвитку ,наприклад : захист від агресії , ліквідація стихійного лиха , ведення війни ) .

2.Залежно від територіальної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяються на:

- внутрішні (такі, що представляють її діяльність всередині країни, що визначають її роль у житті даного суспільства);

- зовнішні (діяльність за її межами, у якій виявляється роль держави у взаєминах з іншими державами).

Внутрішні і зовнішні функції будь-якої держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика, що визначає лінію поводження з іншими державами, багато в чому залежить від внутрішніх умов існування даної держави.

3.По сферах громадського життя функції держави можуть бути розділені на:

  • економічні ( напрями діяльності держави по перебудові її економіки ).

  • політичні ( ( забезпечення народовладдя ) забезпечення умов для формування і здійснення державної влади на засадах демократії ).

  • гуманітарні ( забезпечення належних умов життя для кожної людини ) .

4. За соціальним значенням діяльності держави їх поділяють на :

основні ( напрямки діяльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей , що стоять перед нею у конкретний історичний період ) .

неосновні ( напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя ) .

Можна сказати, що кожна функція держави, як правило, є об'єктивно необхідною для даної держави. Усі види діяльності держави однаково важливі, але це не виключає, зрозуміло, можливості визначення на різних етапах пріоритетних напрямків, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. І от ці напрямки стають тоді для держави основними.

До числа критеріїв також можна віднести принцип поділу влади і спробувати класифікувати функції держави на основі цього принципу. Тут відповідно функції підрозділяються на:

- законодавчі (правотворчі);

- управлінські;

- правоохоронні (у тому числі судові);

- інформаційні.

Особливість даної класифікації полягає в тому, що вона відображає процес реалізації державної влади. У Конституції України поділ влади закріплений у якості одного з основних принципів конституційного ладу країни. Таким чином, зазначена класифікація функцій держави отримує конституційне обґрунтування. Цю класифікацію можна назвати чисто формальною, прив'язаною до сукупності галузей державної влади - законодавчої (представницької), виконавчої, судової, проте її досить часто використовують в наукових і практичних цілях. Тут варто звернути особливу увагу на інформаційну функцію, що характеризує діяльність четвертої влади - засобів масової інформації. Ця функція має свій власний зміст, способи і структуру, своє забезпечення. Специфіка цієї функції виражається в особливих способах її впливу на суспільство - цілеспрямована інформованість населення, а часом і маніпулювання суспільною свідомістю (прикладом тому можуть служити вибори: перемога кандидата, що тримає у своїх руках засоби масової інформації, практично вирішена), інші способи передачі інформації створюють необхідні умови для існування і функціонування інших галузей влади, усієї держави.

Loading...

 
 

Цікаве