WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Франція на шляху демократії - Курсова робота

Франція на шляху демократії - Курсова робота

Питання, що не входили до сфери законодавства парламенту, вирішувалися "в адміністративному порядку" (ст. 37), тобто передусім шляхом видання декретів кабінету. Передбачалося також делеговане законодавство. Уряд мав можливість для виконання своїх програм звернутися до парламенту з проханням "дати дозвіл для вжиття шляхом ордонансів протягом обмеженого строку заходів, які звичайно входять у сферу законодавства" (ст. 38). Взагалі у взаємовідносинах між парламентом і Радою міністрів Конституція надавала перевагу кабінету. Якщо парламент не прийме рішення відносно фінансових законопроектів протягом сімдесяти днів, їх можна було ввести в дію на основі урядового декрету.

Конституція встановлювала відповідальність уряду перед парламентом (ст. 49). Однак прийняття "резолюції осудження", після якої уряд був повинен піти у відставку, було обставлено численними умовами.

Серед центральних органів Конституція згадує Конституційну раду, дев'ятеро членів якої призначалися на дев'ять років порівну головами палат і президентом (ст. 56). Конституційна рада перевіряла правильність виборів президента, депутатів і сенаторів, а також відповідність Конституції нормативних актів, прийнятих парламентом. Контроль за нормативними актами виконавчої влади здійснювала Державна рада.

Таким чином Конституція Франції 1958 року встановила форму правління у вигляді змішаної, або президентсько-парламентської республіки.

Основною тенденцією розвитку політичної системи П'ятої республіки стало подальше посилення президентської влади. Велике значення в зростанні президентських повноважень мала конституційна реформа 1962 року, коли були внесені зміни в порядок вибору президента. Відтепер президент став обиратися не вибірниками, а безпосередньо виборцями, що значно посилювало незалежність президента від інших конституційних установ.

Одночасно розвивалася повна залежність прем'єр-міністра і уряду від волі президента, фактична відповідальність уряду перед главою держави.

У квітні 1969 року генерал де Голль залишив пост президента. Однак у такий критичний момент правлячим колам вдалося забезпечити наступність влади. Режим президентсько-парламентської республіки виявився досить сталим. За його допомогою було вирішено багато складних економічних і політичних проблем, які стояли перед Францією.

У період між двома світовими війнами у Франції, як і раніше діяли цивільний і торговий кодекси Наполеона. З урахуванням змін у суспільному розвиткові до них вносилися суттєві поправки Законом від 1925 р., окрім акціонерних товариств, дозволено було створення товариств із обмеженою відповідальністю; власник землі не міг без дозволу держави використовувати рушійну силу води; уряд, пославшись на інтереси безпеки повітряного сполучення, міг зруйнувати будь-яку споруду.

Було змінено фундаментальне положення кодекса Наполеона про свободу договору. У Франції широкого поширення набув формулярний договір і його різновидність, договір через приєднання. Характерною рисою розвитку цивільного права була відмова від принципу безумовної обов'язкової сили договору. Посилаючись на непередбачені обставини, одна із сторін могла через суд розірвати контракт, або змінити його умови.

Тривалий час міжнародні зв'язки монополій, їх всесвітнє переплетіння залишалися у Франції за сферою законодавчого регулювання. Закон від 1967 р. встановлює, що будь-яке товариство, органи управління якого знаходяться на території Франції, підкоряється французьким законам.

У 1935 р. було прийнято закон, за яким будь-яка сторона трудового договору могла розірвати його.

Жінка була визнана повністю дієспроможною у 1938 р., і тільки у 1965 р. їй було надано право займатися професійною діяльністю незалежно від волі чоловіка.

У галузі кримінального права якихось корінних змін не вносилося. Діяв кримінальний кодекс 1810р., правда, з деякими поправками. За законом "Про бойові групи і приватну поліцію" (1935 р.) підлягали розпуску фашистські організації і всі групи, що підбурюють до збройних вуличних демонстрацій, які ставлять за мету насильне повалення республіки.

Закон від I960 р. посилює каральні санкції за політичні злочини. У 1940 р. було відмінено суд присяжних, але кримінально-процесуальний кодекс 1958—1960 р. відновлює єдину колегію суддів і присяжних.

Державний лад Франції за Конституцією 1958 року

ПРЕЗИДЕНТ

РЕСПУБЛІКИ

КОНСТИТУЦІЙНА

РАДА

Прем'єр-міністр

ПАРЛАМЕНТ УРЯД

СенатРада міністрів

Національні ДЕРЖАВНА

збори РАДА

Економічна рада

і соціальна рада

Генеральна рада Префект

ДЕПАРТАМЕНТ

Висновки

Розглянувши існування Франції з часів закінчення першої світової війни, можна сказати який не легкий шлях пройшла ця республіка, щоб стати такою, яка вона є сьогодні. Це республіка, в якій діє конституція П'ятої республіки від 28 вересня 1958 р. зі змінами, внесеними в 1962 р., 1963 р., 1974 р., 1976 р., 1985 р., 1986 р., 1992 р., 1993 р. і 1995 р. Глава держави - президент, котрий обирається всезагальним прямим голосуванням строком на 7 років. Законодавча влада здійснюється парламентом, який складається з двох палат: Національних зборів та Сенату. Сенат складається з 321 сенатора. Національні збори обираються за мажоритарною системою в 2 тури строком на 5 років. Складаються з 577 членів: 555 членів обираються в 555 виборчих округах в метрополії і 22 члени - в заморських департаментах. Сенат обирається шляхом непрямого голосування за мажоритарною системою строком на 9 років. В останні десятиріччя помітна тенденція до розвитку децентралізації. Головними партіями є соціалістична (PS), республіканське об'єднання (RRR), Союз за демократію (UDF), комуністична (PCF) та інші.

Франція одна з провідних і економічно розвинутих країн Західної Європи і світу. Її ринок складає біля 70 % ринку Німеччини. Ця країна також цікава і своїми колишніми колоніями, де французькі торговці вміють добре вести бізнес. Більша частина імпорту в колишні колонії Франції йде, традиційно через останню. У Франції відмічено і недостатність кваліфікованої робочої сили, в першу чергу інженерів технічних професій. Робочий тиждень складає 35 годин. Також це високорозвинена індустріально-аграрна країна. По обсягу промислового виробництва вона займає четверте місце в Європі після США, Англії і Німеччини.

Оскільки Франція є однією з рушійних сил європейського інтеграційного процесу, то її діяльність в ЄС і визначення її впливу на прийняття загальноєвропейських рішень дають можливість більш глибоко і повно з'ясувати механізм і особливості формування спільної європейської політики як важливого складника світового історичного процесу новітнього часу.

Франція має широку мережу зовнішньоекономічних зв'язків, інвестує значні капітали в економіку інших країн, і водночас в її економіку надходять капіталовкладення розвинутих країн, насамперед США та країн ЄС.

У 1998р. відбувся очікуваний перелом у відносинах Франції з Україною. Остання починає сприйматися у якості важливого політичного та торговельного партнера.

Література

  1. Страхов М. М. "Історія держави і права зарубіжних країн" – Харків, 1999р.

  2. Шевченко О. О. "Історія держави і права зарубіжних країн" – Київ, 1994р.

  3. Макарчук В. С. "Історія держави і права зарубіжних країн" – Київ, 2000р.

Дата: 26.12.2003р.

Підпис:

Loading...

 
 

Цікаве