WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Форма державного устрою - Курсова робота

Форма державного устрою - Курсова робота

Класифікація республік пов'язана з відповіддю на питання, яким же саме чином здійснюється державна влада, і хто із суб'єктів державно-правових відносин наділений більшою кількістю повноважень.

В основному, всі республіки поділяються на два види: парламентські і президентські. Однак деякі автори справедливо вказують на ще одну класифікацію, а саме, розподіл на республіки аристократичні і демократичні. В наш час існують тільки демократичні республіки.

Парламентська республіка. При цій формі правління більшість повноважень належить представницьким органам влади, а на виконавчо-розпорядницькі органи накладається роль виконуючих, які не мають більш-менш поважних повноважень і прав у здійсненні державної влади.

Президентська республіка. При президентській республіці більшість цих прав і повноважень надається президенту, що найчастіше є главою виконавчої влади. Класичним набором прав президента є права по формуванню вищих органів державної влади, по здійсненню зовнішніх відносин, по обороні країни і командуванню Збройними Силами, з питань надання і виходу з громадянства, амністії і т.д.

У компетенції вищого представницького органа влади лежать питання законодавства, а також контрольної і наглядової функції.

Державний устрій республіки будується на принципах демократії і народного суверенітету. Перше – це виборність і змінюваність органів державної влади (ротація). Друге – це принцип народного суверенітету. Третє – це принцип поділу влади. Четверте – верховенство прав і свобод людини і громадянина. Існує ще кілька принципів, однак самими основними є перераховані вище. Дякуючи цим принципам у державах, що користуються з республіканської форми правління, отримали широке розповсюдження інститути безпосередньої і представницької демократії, системи утримань і противаг між різними галузями влади, й інші державно-правові інститути, властиві демократичній державі. У цілому, форма правління є дуже важливим елементом форми держави в цілому. Адже саме в ній виражено, кому належить влада в суспільстві (нехай іноді формально), а це, в свою чергу, говорить про розвиненість чи, навпаки, відсталість та консерватизм даного суспільства.

На закінчення хотілося б ще раз розглянути форму держави в історичному аспекті і спробувати вивести найбільш справедливу (в сучасному поняттях ) і ефективний її різновид.

Історично склалося так, що спочатку з'явилися держави, форму яких, насамперед, визначала форма правління; більш того, таких категорій, як форма державного устрою чи політичний режим попросту не існувало. Як уже говорилося вище, необхідність у введенні класифікації за формою державного устрою з'явилося в XVІІ-XVІІІ століттях, коли початку складатися така форма, як федерація, а категорія „політичний режим" виникла, на думку С.С.Алексєєва, і зовсім у 20-х роках XX століття.

Таким чином, у стародавні часи та в середньовіччя всі держави були унітарними, а формою правління, як правило, була монархія. Про політичний режим можна говорити ширше – так, у деяких державах древності існувало багато інститутів демократії. Однак набагато частіше зустрічалися авторитарні або повністю тоталітарні держави.

З появами федерацій положення змінилося. І хоча у формі правління монархія відігравала і продовжує відігравати значну роль, основною формою правління стає республіка; політичний режим набуває все більшої демократичності, допоки не досягає сучасного рівня.

Зараз найбільш розповсюдженою формою держави є демократична федеративна республіка. Саме в ній найбільш чітко виявляються всі сучасні погляди на те, яким повинне бути суспільство. Однак це зовсім не означає, що людство не може винайти нічого більш досконалого. Можливо, у майбутньому, з'являться принципово нові елементи форми держави, і це лише ще раз доводить перспективність і необхідність розгляду даної теми.

Питання №3 Державний устрій.

Унітаризм, федерація, конфедерація.

Форма державного устрою – це національна й адміністративно-територіальна форма держави, що розкриває характер, взаємин між його складовими частинами, між центральними та місцевими органами державного управління, влади.

У відмінності від форм правління організація держави розглядається з погляду розподілу державної влади і державного суверенітету в центрі і на місцях, їхній поділ між складовими частинами держави.

Види форм державного устрою і їхнього розходження.

Наступним елементом форми держави є форма державного устрою.

Під формою державного устрою розуміється структура державності. Тобто саме в категорії „форма державного устрою" знаходить вираження територіальний розподіл і структура держави, закріплення за ним визначеної території. Історично склалося три „класичних" форми державного устрою: унітарна держава, федеративна держава (федерація) і конфедерація. Утім, останнім часом погляд на конфедерацію, як на один з видів форми державного устрою почав мінятися. Багато авторів думають, що конфедерація не є самостійною державою, а всього лише співдружністю, союзом абсолютно незалежних держав, створеним для досягнення певних – або конкретних цілей (оборона від загального ворога, економічне розвиток, політичний об'єднання і т.д.).

Отже, перший із трьох видів форми державного устрою: унітарна держава.

Унітарна держава – це цільна держава, частини (територіальні підрозділи) якого (департамент, провінції, округи, і т.д.) є тільки адміністративно-територіальними утвореннями, які не мають будь-яких суверенних прав. У цих утворень немає свого законодавства і своєї судової системи, органи адміністративного керування або підлеглі безпосередньо центральним органам влади, або мають подвійне підпорядкування – „центру" і місцевим представницьким органам.

Як правило, унітарна держава характерна для одно-національних держав, де більшість населення є представником однієї нації. Також унітарна форма державного устрою характерна для держав з монархічною формою правління.

Історично, унітарна форма державного устрою склалася першочергово, разом із самою державою. Усі без винятку державні утворення древності та середньовіччя мали цю форму державного устрою. Прикладом тому можуть служити Римська імперія, імператорські Китай і Японія, середньовічні європейські королівства. Пізніше, з розвитком ідей освіти і гуманізму, з'явилося чимало прогресивних ідей, що і привело до появи в області державного будівництва багатьох країн інших форм державного устрою – федерацій і конфедеративних державних союзів.

У наш час, як уже відзначалося раніше, унітарна держава також існує, але це явище не носить настільки значного і всеосяжного характеру, як раніше. Унітарна форма характерна для невеликих держав (тому що невелика територія легко керується за допомогою звичайних адміністративних методів), одно-національних (із-за відсутності необхідності здійснення права кожного народу на самовизначення і самостійне державне будівництво), а також для монархічних держав (у зв'язку з традиціями). Прикладами можуть служити Польська республіка, Італія, Японія й ін. Крім того, унітарна форма державного устрою характерна для державних утворень, що є суб'єктами будь-якої федерації. Так, будь-яка республіка в складі Російської Федерації є державою з унітарною формою правління.

Федеративна держава. Це союзна держава, частини якого (штати, землі, округи) мають державний суверенітет, що, однак, не порушує цілісність усієї союзної держави. Ці частини прийнято іменувати суб'єктами федерації. Вони мають своє законодавство, власну судову систему, органи самоврядування. Разом з тим на території суб'єктів федерації діють також загально-федеральні державні інститути, що забезпечують функціонування федеративної держави як єдиного цілого.

Існує також розмежування повноважень між центральними органами влади й органами влади суб'єктів федерації. Це сприяє (разом з розподілом державної влади на три „ланки") децентралізації і „розподілу" влади, що попереджає її концентрацію. Як правило, до ведення загально-федеральних органів влади відноситься зовнішня політика, оборона країни, економічна, соціальна та ідеологічна політика, прийняття загально-федерального законодавства; у компетенцію органів влади, суб'єктів федерації, входить вирішення питань про формування органів влади на своїй території, прийняття свого законодавства, іноді податкова політика.

Як уже говорилося, федерація, як особлива форма державного устрою, з'явилася разом з зародженням в XVІІ - XVІІІ століттях республік, разом із хвилею буржуазно-демократичних революцій. Мабуть, найбільш відомим прикладом федерації можуть слугувати Сполучені Штати Америки.

Зараз ця форма державного устрою характерна в основному для великих і середніх, по території, демократичних держав, особливо багатонаціональних, де принцип суверенітету кожної нації може знайти відображення в наданні державності в рамках федерації (російська Федерація - гарний тому приклад).

Третьою формою державного устрою прийнято вважати конфедерацію. Однак, як уже згадувалося вище, зараз погляд на конфедерацію став змінюватися, і багато юристів порівнюють цю форму з державним союзом.

Loading...

 
 

Цікаве