WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Фінансові правопорушення, фінансова безпека держави - Курсова робота

Фінансові правопорушення, фінансова безпека держави - Курсова робота

Інфляція, зумовлена технологічними і технічними причинами, не може бути усунена лише монетарними заходами. Для цього потрібні інвестиції в економіку з метою її технічного переоснащення, вирівнювання умов господарювання для всіх виробників, підвищення конкурентоспроможності продукції, стимулювання щодо збільшення населенням заощаджень у фінансових активах, які повинні згодом стати інвестиціями, спроможними пожвавити виробництво. Антиінфляційна політика в умовах перехідної економіки має вжити низку заходів у сферах зовнішньоекономічної, виробничої, інституційної, фінансової, кредитної, соціальної діяльностей. Заходи у всіх цих напрямках повинні проводитися паралельно, оскільки затримки з їх запровадженням в якій-небудь із них може зумовити зростання інфляції й поглиблення фінансової кризи.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності замість надмірної лібералізації доцільно було б використовувати гнучку систему митних тарифів, диференційованих за різними видами товарів. Це дасть змогу вирівняти умови діяльності на національному ринку як вітчизняних, так і іноземних виробників.

У перехідній економічній системі як антиінфляційні мають бути використані заходи в сфері антимонопольної політики, спрямовані на стримування підвищення цін виробників-монополістів. Це підвищить ступінь конкурентності ринку і знизить ціни. Додатковими заходами антиінфляційної політики є, зокрема, процес розвитку ринку цінних паперів і завдяки цьому мобілізація вільних коштів юридичних і фізичних осіб.

Ринок цінних паперів є також необхідним елементом у перетворенні наявних, але не працюючих нині заощаджень, в інвестиції, що дасть змогу пожвавити інвестиційну сферу та ліквідувати накопичені у виробництві диспропорції.

Важливим елементом антиінфляційної політики може стати відома на заході теорія "бюджетного мультиплікатора". Суть її у тому, що за рахунок бюджетних витрат створюється нові підприємства і робочі місця. Це дає можливість отримати додаткові реальні доходи, які можуть знов спрямовуватися на нові інвестиції. Усе це безпосередньо сприяє розширенню попиту, який стимулює подальше виробництво.

Особливої уваги потребують бюджетні кошти та їх роль у сьогоднішніх умовах. Справа в тому, що всі інші джерела інвестиційних ресурсів, необхідних для поновлення економічного зростання, сьогодні дуже обмежені. Власні кошти підприємств поки що надто незначні, їх не вистачає не лише на інвестиції, а й на поточні витрати. Підприємства не можуть ні оплатити сировини, ні виплатити заробітної плати, ні розрахуватися з бюджетом. Про інвестиції, навіть за сприятливого податкового режиму, ніхто не дбає.

Слід враховувати й те, що в наявних умовах бюджетні ресурси обмежені, тому є зміст виділити державні інвестиції в окремий бюджет – бюджет розвитку. Джерелами формування його доходів можуть бути запозичення як на міжнародних фінансових ринках, так і на внутрішньому, у тому числі цільові запозичення під конкретні проекти. Ними можуть бути доходи від приватизації та грошова емісія. Використання бюджетних коштів на інвестиційні цілі створює кращі умови для економічного зростання в порівнянні з витратами на соціальні цілі.

Створення бюджету розвитку є лише початком, наступним кроком має стати створення загального інвестиційного клімату для вітчизняних і зарубіжних інвесторів, у тому числі й за рахунок широкого застосування практики прискореної амортизації та пільгового режиму оподаткування тих підприємств, які активно проводять інвестування у сферу розширення виробництва на території України за пріоритетними напрямками.

До найзручніших заходів держави, що спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату, належать також заходи щодо стимулювання платоспроможного попиту кредитними інструментами: кредитна експансія (збільшення пропозиції позиченого капіталу шляхом зниження обов'язкових резервів та облікової ставки); кредитування за рахунок бюджетних ресурсів тих сфер економіки, у розвитку яких зацікавлена держава; гарантування платоспроможності позичальників, у діяльності яких зацікавлена держава.

Для активізації у державі економічного життя і задоволення потреб у фінансових ресурсах при здійснення структурної перебудови економіки може бути також використана кредитна емісія. Вона допомагає розв'язати проблему нестачі грошей в економіці та звузити сферу взаємозаліків, інших грошових сурогатів.

Важливим показником фінансової безпеки держави є стабільність і конвертованість національної валюти. Цього можна досягти за наявності досконалого валютного законодавства, достатніх резервів національного банку, ефективної валютної політики в державі. Звичайно, основу стабільності національної валюти насамперед забезпечує стабільний розвиток економіки і відповідно рівень дефіциту бюджету, про що мовилося вище.

Одночасно стабільність національної валюти, її забезпечення мають свої особливі форми і методи виявлення та функціонування. Так, важливого значення набувають джерела надходження іноземної валюти в державу і напрямки її використання, можливість вільного доступу до купівлі валюти на ринку, проведення політики курсоутворення шляхом встановленого режиму "плаваючого" курсу тощо.

3. Практичне завдання

За результатами місячного звіту про виконання загального фонду Державного бюджету України виявилося, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту, затвердженого законом про Державний бюджет України.

У цій ситуації Уряд України вжив таких заходів:

- випустив короткострокову позику у вигляді цінних паперів;

- тимчасово обмежив асигнування загального фонду Державного бюджету України;

- використав кошти резервного фонду для фінансування пріоритетних напрямків.

Оцініть правомірність ситуації. Відповідь мотивуйте, посилаючись на чинне законодавство.

ВІДПОВІДЬ

Згідно Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" № 3480-IV від 23.02.2006 року, Міністерство Фінансів України, за дорученням Кабінету Міністрів України, може прийняти рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань або облігацій (строком до одного року) для покриття видатків бюджету, якщо це не суперечить граничним розмірам внутрішнього і зовнішнього боргу, встановленим Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 21.12.2006 року № 514-V із змінами, внесеними згідно із законом № 107-VI від 28.12.2007 року, Кабінет Міністрів України приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; приймає рішення про випуск державних внутрішніх та зовнішніх позик.

Згідно Бюджетного Кодексу України, держава, в особі Міністра фінансів України, за дорученням Кабінету Міністрів України, має право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України

Згідно Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 21.12.2006 року № 514-V із змінами, внесеними згідно із законом № 107-VI від 28.12.2007 року та Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України та розробляє проекти законів про внесення змін до Державного бюджету України (в разі необхідності) і подає їх на розгляд Верховної Ради України. Таким чином, обмежити асигнування загального фонду Державного бюджету України можливо, пройшовши відповідні процедури.

Перелік використаної літератури

Підручники

1. О.Д.Василик. Теорія фінансів. Навчальний посібник. К.: Вища школа, 2000.;

2. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Шкарупа В.К, Глух М.В. Фінансове право: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.;

Нормативно-правові акти

1. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" № 3480-IV від 23.02.2006 року;

2. Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 21.12.2006 року № 514-V із змінами, внесеними згідно із законом № 107-VI від 28.12.2007 року;

3. Бюджетний Кодекс України від 21.06.2001;

4. Конституція України.

Додаткові джерела

1. Інтернет портал Верховної Ради України (http://zakon.rada.gov.ua).

4

Loading...

 
 

Цікаве