WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Управління духовними процесами суспільства - Курсова робота

Управління духовними процесами суспільства - Курсова робота

Основні засади та принципи державної політики, визначені науково-обґрунтованими концепціями розвитку духовної сфери суспільства, втілюються у програмі діяльності Кабінету Міністрів України. Головними пріоритетами діяльності органів державної влади ця програма, зокрема, визначає людський розвиток і гідність, духовність і свободу, рівність і солідарність, розвиток громадянського суспільства та демократії, забезпечення єдності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди, взаємної поваги і толерантності, справедливості і добра

У реалізації державної політики щодо формування та розвитку духовних цінностей суспільства органи державного управління використовують різні засоби, методи та підходи. Виходячи з цієї різноманітності, ми виділяємо три моделі управлінського впливу держави на духовні процеси суспільства. Для характеристики цих моделей пропонуємо розглянути їх у кількох аспектах, відповідно до основних напрямів здійснення гуманітарної політики у сфері духовного життя.

Перша модель - агресивна, для якої характерним є тотальний вплив держави на суспільну свідомість через освітні, культурні та інформаційні інститути. Основними ознаками такої моделі є:

• духовний розвиток суспільства базується на єдиних принципах, які складають основу державної ідеології;

• в освітній сфері простежується заідеологізованість навчальних програм та політизація виховного процесу;

• культура та мистецтво використовуються як пропагандистські засоби для впровадження в суспільну свідомість системи духовних цінностей;

• церква та релігійні організації використовуються як "транслятор" не тільки релігійних, але й ідеологічних догм та постулатів;

• держава повністю контролює діяльність засобів масової інформації і використовує їх як потужний інформаційний канал впровадження (або швидше насадження) системи духовних цінностей;

• молодіжні організації створюються та провадять свою діяльність під наглядом органів державної влади.

Такий тип управління є характерним для командно-адміністративної системи і, на перший погляд, здається найефективнішим у реалізації державної політики щодо формування та розвитку духовних цінностей. Але, як уже зазначалося вище, духовне життя суспільства є саморегульованою системою і тому безпосереднє управління, процесами у цій системі дає негативний результат.

Ліберальна модель управлінського впливу держави характеризується невтручанням у процеси духовного життя суспільства. Вплив держави зводиться лише до формальних визначень напрямів та пріоритетів діяльності освітніх, культурних інститутів та засобів масової інформації. Такий управлінський вплив не заперечує принципів саморегуляції духовного життя суспільства, але практично є ігноруванням розвитку духовної сфери, що неминуче призводить до виникнення духовної кризи. Така модель управління, на думку автора, є характерною для сьогодення України.

Найбільш ефективною для сучасного гармонійного духовного розвитку суспільства є, на нашу думку, конструктивна модельздійснення управлінського впливу держави на духовні процеси. Саме в реалізації цієї моделі покладена основна особливість діяльності органів державної влади щодо формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства. Вона полягає не в безпосередній участі у процесі вироблення духовних цінностей та впровадження їх у суспільну свідомість, чи навпаки - невтручанні у процеси духовного виробництва та споживання, а у створенні сприятливих умов у суспільстві для інтелектуального, творчого та індивідуального розвитку особистості, що є основою для вироблення та сприйняття суспільством єдиної духовно-ціннісної системи.

В освітній політиці при такій моделі управлінського впливу основними напрямами діяльності органів державного управління є: гуманізація освіти та науки; створення рівних можливостей у здобутті освіти для всіх прошарків населення; розвиток національної системи виховання, в основу якої закладені глибинні пласти національної культури і духовності.

У здійсненні культурної політики пріоритетними напрямами є: забезпечення умов повноцінного розвитку сучасної української культури через розробку та впровадження державних інвестиційних програм; збереження та популяризацію досягнень національної матеріальної та духовної культури; реалізація комплексу освітніх, культурно-мистецьких програм і проектів для дітей та молоді, спрямованих на духовний розвиток підростаючого покоління.

При конструктивній моделі справляння управлінського впливу щодо формування та розвитку духовних цінностей суспільства діяльність органів державного управління щодо засобів масової інформації полягає в регулюванні аспектів, що мають загальнонаціональне значення. Це, передусім "захист українського інформаційного простору; визначення кількості та національного інформаційного продукту; обмеження чи заборона поширення інформації, яка криє в собі небезпеку для суспільної свідомості"1.

Для втілення конструктивної моделі управлінського впливу на формування та розвиток духовних цінностей необхідними також є розробка та впровадження довгострокової Концепції духовного розвитку українського суспільства.

Підсумовуючи, слід зазначити, що ефективна реалізація державної політики щодо формування та розвитку духовних цінностей можлива лише за умов чіткого визначення суб'єктів та використання конструктивної моделі справляння управлінського впливу, оскільки саме у цій моделі враховані особливості державного управління у духовній сфері українського суспільства.

Список використаних джерел.

  1. Кононенко В. Державна політика в гуманітарній освіті // Державна політика в гуманітарній сфері: Матеріали круглого столу. - Івано-Франківськ, 2001. - С.10-14.

  2. Скуратівський В., Трощинський В., Чукут С. Гуманітарна політика в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ; Вид-тво "Міленіум", 2002. - С. 32-33.

  3. Чукут С. Реалізація державної культурної політики як пріоритетний напрям розвитку гуманітарної сфери // Україна: поступ у XXI століття: Наук.-метод. зб. / І.Ф. Надоль-ний, В.А. Ребкало, Н.Р. Нижник та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - С. 200-210.

  4. Надопьний і Соціально-гуманістичний потенціал національної свідомості // Державне управління в Україні: реалії та перспекгиви: 36. наук. пр. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - С. 29-34.

  5. Бех В. Гуманітарний розвиток країни: внутрішня політика держави у сучасному глобалізованому світі // Державна політика в гуманітарній сфері (матеріали круглого столу). - Івано-Франківськ, 2001. - С. 3.

1 Кононенко В. Державна політика в гуманітарній освіті // Державна політика в гуманітарній сфері: Матеріали круглого столу. - Івано-Франківськ, 2001. - С.10-14.

1 Скуратівський В., Трощинський В., Чукут С. Гуманітарна політика в Україні: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ; Вид-тво "Міленіум", 2002. - С. 32-33.

2 Чукут С. Реалізація державної культурної політики як пріоритетний напрям розвитку гуманітарної сфери // Україна: поступ у XXI століття: Наук.-метод. зб. / І.Ф. Надоль-ний, В.А. Ребкало, Н.Р. Нижник та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - С. 200-210.

1 Надопьний і Соціально-гуманістичний потенціал національної свідомості // Державне управління в Україні: реалії та перспекгиви: 36. наук. пр. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - С. 29-34.

1 Бех В. Гуманітарний розвиток країни: внутрішня політика держави у сучасному глобалізованому світі // Державна політика в гуманітарній сфері (матеріали круглого столу). - Івано-Франківськ, 2001. - С. 3.

Loading...

 
 

Цікаве