WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Тлумаченя норм права, та їх культурна цінність - Курсова робота

Тлумаченя норм права, та їх культурна цінність - Курсова робота

Інші автори, ґрунтуючись на те, що процесі будь-якого тлумачення використовуються всі закони й прийоми логіки не розглядають логічне тлумачення як самостійний прийом. Нелогічних тлумачень немає і бути не може.

С.С. Алексєєвим як самостійний прийом висуває спеціально-юридичне тлумачення. Інші автори виділяють також телеологічне (цільове ) тлумачення.

Таким чином, у юридичній науці й практиці розрізняють наступні прийоми тлумачення : граматичний, систематичний, логічний, історико-політичний, спеціально-юридичний, телеологічний і функціональний. Розглянемо кожний з них.

Граматичне тлумачення. З'ясування змісту тлумачної норми необхідно починати з її тексту, його морфологічної й синтаксичної структури. Цей прийом називається граматичним тлумаченням.

Усякий правовий акт являє собою виражену словами думку законодавця. Слова, що виражають думку, мають самостійне значення, і в той же час знаходяться у визначеному логічному зв'язку з іншими словами, унаслідок чого здобувають обмежений і підлеглий загальному ладі зміст.

Починати граматичне тлумачення треба з дослідження кожного слова в нормативному акті. Необхідно установити основне значення слова, його значеннєвий відтінок у даному контексті, граматичну форму.

Особливо важливе значення при тлумаченні норм права має дослідження спеціальних термінів, уживаних у законодавстві. У нормативних актах варто розрізняти наступні терміни:

  1. загальновживані,повсякденні.

  2. загальновживані терміни, що мають у нормативному акті особливий зміст.

  3. спеціальні терміни,особливе значення мають юридичні терміни.

Після з'ясування змісту окремих слів і термінів установлюється зміст пропозицій, за допомогою яких сформульована норма, дослідження їх загальної граматичної й значеннєвої структури. Для цього розглядаються граматичні й синтаксичні зв'язки усередині пропозиції (розділові знаки, союзи, їхня значеннєва роль).Недостатнє знання правил граматики, неправильна їхня інтерпретація може привести до неточного розуміння змісту норми, а отже, і до порушення в процесі реалізації. У результаті граматичного тлумачення встановлюється зміст текстуального вираження правової норми. Вивчення дійсного змісту правової норми повинне бути продовжене за допомогою інших прийомів

Логічне тлумачення - це тлумачення правового акта по його змісту з використанням логічних прийомів, інтерпретатор оперує матеріалом тільки самої норми, не звертаючи до інших матеріалів. За допомогою цього прийому установлюється весь обсяг змісту норми,усуваються наявні в ній неясності. Логічне тлумачення має на меті за допомогою правил формальної логіки виявити те, що законодавець хотів виразити в тексті закону, але не виразив. При логічному тлумаченні застосовуються всі закони формальної логіки (тотожності, не протиріччя, виключеного третьої, достатньої підстави), логічні операції (аналіз і синтез, побудова силогізму й ін.).Особливістю цього прийому тлумачення є те, що приходиться враховувати специфіку викладу думки законодавця в тексті закону, що містить і образні вираження, і спеціальні терміни. Тому тексти нерідко підлягають логічному перетворенню з позиції так називаного здорового глузду.

Питання про логічний спосіб тлумачення в юридичній науці є спірним. Деякі автори не розглядають застосування законів логіки як самостійний прийом, не заперечуючи їхнього значення.

Систематичне тлумачення. Необхідність систематичного тлумачення випливає з такої властивості, як системність права. Правова норма –складена частина цілісної і єдиної системи права. Норми права регулюють суспільні відносини не ізольовано друг від друга, а у взаємозв'язку й взаємодії. Правову норму можна зрозуміти до кінця, якщо враховувати ці зв'язки і взаємовпливи. Систематичне тлумачення визнається всіма авторами як самостійний прийом.

Систематичне тлумачення укладається в з'ясуванні змісту тлумачної норми шляхом зіставлення її з іншими нормами.

При систематичному тлумаченні, по-перше, розкривається зміст правової норми в залежності від місця, що вона займає в системі кодексу або нормативного акта, у залежності від того, у якому по значимості нормативному акті ця норма сформульована, по-друге, порівнюємо досліджувану правову норму з іншими нормами даної галузі права, а також із нормами інших галузей, із якими перша знаходиться в тім або іншому зв'язку й взаємодії. Установлення зв'язку тлумачної норми з іншої може уточнити першу норму без зміни її змісту.

В інших випадках, близька по змісту, норма може доповнювати розпорядження тлумачної норми. Так само одна норма може установлювати визначені виключення із загального правила, сформульованого в іншій нормі, змінити деякою мірою зміст норми, обмежити або розширити обсяг її дії, коло осіб, що беруть участь у правовідносинах, умови застосування цієї норми, розуміння того або іншого терміна. Нарешті, інша,близька за значенням правова норма може частково або в повному обсязі суперечити змісту досліджуваної норми. У даному випадку систематичне тлумачення дозволяє виявити такі норми, що формально не скасовані, але фактично замінені іншими і тому є незначними, не здійснюються. Але в більшості випадків інші норми не змінюють зміст тлумачної, але мають величезне значення для більш правильного й глибокого пізнання її змісту.

Ще однією формою зв'язку, яку необхідно враховувати при систематичному тлумаченні, є зв'язок конкретних норм із загальною частиною тієї ж галузі права. Розгляд цього зв'язку може багато в чому уточнити і глибше розкрити зміст тлумачної норми, визначити її загальну спрямованість.

Найчастіше сам текст нормативного акта містить підстава для систематичного тлумачення. До нього приходиться прибігати при реалізації бланкетних і відсильних норм. Спосіб формування відсильних статей такий, що норма, що лише частково обкреслена в статті, не може бути з'ясована без залучення статей, яким адресується відсильна стаття. Охоронні норми бланкетного характеру установлюють відповідальність за порушення інших норм спеціального характеру. Завдяки систематичному тлумаченню, можна виявити юридичну чинність правової норми, сферу її дії, приналежність до визначеної галузі, інституту права.

Історико-політичне тлумачення. Ціль історико - політичного тлумачення – установити зміст норм права, виходячи з умов їхнього виникнення. Без дослідження політичного й соціально-економічного значення правових розпоряджень у конкретних історичних умовах неможливо цілком і глибоко пізнати її зміст. При історико-політичному тлумаченні інтерпретатор спирається на факти, зв'язані з історією виникнення тлумачних норм. Насамперед необхідно виявити, з якою метою видана дана норма права, який її соціально –політичний зміст. Велике значення має порівняння нині діючого нормативного акта, із раніше діючим, вивчення причини зміни відповідних норм. Якщо між умовами часу видання й часу застосування закону немає істотної різниці, то їхнє дослідження не зробить значного впливу на тлумачення закону. Історико- політичне тлумачення тим більше необхідно в умовах, коли закон застарів і не відображає об'єктивних умов часу його застосування.

Спеціально-юридичне тлумачення. Вираження волі законодавця, що утримується в нормах права, здійснюється не тільки за допомогою загальновживаних слів, але і специфічних термінів. При цьому використовуються різні техніко-юридичні матеріали й прийоми, враховуються різні способи, методи й типи правового регулювання. Сказане й обумовлює потреба в спеціальних юридичних знаннях, що інтерпретатор застосовує при тлумаченні норм права. Насамперед це стосується тлумачення спеціальних термінів. Однак спеціально-юридичний прийом тлумачення не зводиться тільки до цього (тоді він ототожнювався б із граматичним тлумаченням). Зміст його набагато ширше. Інтерпретатор, повинний враховувати особливості правового регулювання, юридичної конструкції, тип регулювання і так далі..

Телеологічне (цільове) тлумачення. Телеологія - це навчання про доцільність і цілях у житті. Для права, як системного утворення і його окремих компонентів однієї з найважливіших характеристик є цілеспрямованість.

Телеологічне (цільове) тлумачення - це з'ясування змісту закону у зв'язку з його цільовим призначенням. Основа для виділення його як самостійний прийом - зв'язок норми з об'єктивними наслідками її здійснення. Джерелом телеологічного тлумачення є законодавство. Також можуть використовуватися деякі скасовані норми. У процесі телеологічного тлумачення звертаються також до різних допоміжних правових актів, у першу чергу, до актів офіційного тлумачення. Суб'єктами телеологічного тлумачення можуть бути всі суб'єкти права. Винятково важливим фактором тлумачення норми права по її меті є соціальна правосвідомість суб'єктів, що здійснюють інтерпретацію. Особливість телеологічного тлумачення полягає в тому, що всі знання й прийоми їхнього використання прив'язуються до того, що виходить за межі безпосереднього змісту норми (до її мети), але що пояснює цей зміст. Як пізнавальний інструмент цього прийому використовуються закони логіки, закони науки про системні об'єкти, спеціальні юридичні знання, історія і так далі.. Далеко не всі автори визнають телеологічне тлумачення як самостійний прийом, не заперечуючи значення цільового аналізу права.

Loading...

 
 

Цікаве