WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Теорія держави і права - Курсова робота

Теорія держави і права - Курсова робота

Звідси Лютер робить висновок: "Раз меч корисний і необхідний для охорони миру, покарання гріха і захисту від злих, то християнин охоче підкоряється правлінню меча: платить податі, почитав начальство, служить, допомагає, робить все, що йде на користь світської влади, щоб її не забували і боялися". Лютер і в цьому питанні, як завжди, категоричний і не визнає півтонів. Далі він пише: "Якщо ти бачиш, що не вистачає катів, стражників, суддів, панів, то запропонуй свої послуги і займися цим, щоб не нехтувати властями, без яких не можна обійтися, і щоб вони не прийшли в занепад або не зникли". Проте, підкреслює Лютер, є сфера, втручання властей в яку не допустимо. Це – сфера душі. На думку Лютера, "якщо світська влада насмілюється диктувати закони душам, то вона грубо втручається в Правління Пани спокушає і псує душі". Тут християнин не повинен поступатися, інакше він зраджує Бога. Слухняність відноситься до світської, але не до релігійного життя.

Значення лютеровських ідей виходило за рамки суто релігійної проблематики. Вони затверджували початкову (онтологічне) рівність всіх віруючих в головній – в очах Бога. Вони будили в мирянинові відчуття власної гідності і внутрішньої незалежності від всіх земних, "зовнішніх" сил. Так, Лютер принижував людину в "вертикальному" вимірюванні – в зіставленні з Богом і його суверенною волею. Але, тим самим, він прославляв кожного окремого індивідуума у вимірюванні "горизонтальному" – в зіставленні із земними владиками, оскільки визнавав його рівність в головній – в можливості його прямого зв'язку з Богом. Причому цей зв'язок опосередкує не Церквою, а тільки власною совістю, а також здатністю утілювати Волю Божім в мирській справі, що припала на долю людини. Лютер затверджував повну довіру до особового релігійно-духовного досвіду людини, що перевершує в очах Бога всі папські догми і хитромудрі інтелігентські умствовуння. Таким чином, в глибинному культурно-історичному сенсі, Лютер затверджував нове розуміння людини, відповідне духу свободи і індивідуалізму.

ІІ. Тестові завдання

2.1 Початок буржуазній державно-правовій ідеології було покладено:

1) Дж. Локком;

2) Н. Макіавеллі;

3) Дж. Мільтоном.

Відповідь:

1)

Крок у розвитку концепції громадянського суспільства зроблено Джоном Локком. Згідно з ним передумовою громадянського суспільства є стан, в якому "кожна окрема особистість, незважаючи на ранг, мала б рівновагу з іншими, самими останніми людьми... Встановити такі умови, при яких не міг би за своєю власною волею позбавитись від сили закону". І далі загальне резюме: "Для жодної людини, що належить громадянському суспільству, не може бути зроблено винятку з законів цього суспільства".

Безперечна перевага цієї точки зору в тому, що, згідно з нею, неприпустиме позазаконне панування, позазаконне функціонування верховної влади. Стан, при якому відповідальність перед законом мають лише піддані цієї влади, руйнує політичний організм і низводить суспільство до природного стану.

В зв'язку з цим Локк вважає в першу чергу за необхідне:

1) приборкати "левіафана", тобто повернути верховну владу до лона закону;

2) джерелом влади в державі зробити народ.

На відміну від Гоббса, Локк зовсім не дивиться на людину як на абстракцію, яка набирає реальної сили лише тоді, коли вона укладає угоду "кожного з кожним", а потім знову розчиняється у натовпі. Він вважає, що "кожна людина з природи своєї вільна, і ніщо не в змозі примусити її підкорятися владі, за винятком угоди. Лише суспільна угода перетворює людину в справжнього громадянина цього суспільства".

Саме Локку належить опрацювання принципів, які стали іманентними постулатами європейської цивілізації. По-перше, влада не повинна врядувати за допомогою деспотичних наказів. По-друге, вона повинна захищати громадян і в кожному разі не може припускатись експропріації їхньої власності. По-третє, влада не може вдаватись до свавілля, вона повинна постійно пам'ятати, що інтереси громадян можуть відрізнятися від інтересів влади.

Але, мабуть, найбільшим досягненням локківської соціально-філософської думки слід вважати ідею розподілу влад у суспільстві: на законодавчу, виконавчу і судову. Від Локка починає свій розвиток ідея громадянського суспільства як суспільства приватних власників, що захищені від втручання держави особистою волею в формі суспільного договору. Власне кажучи, така інтерпретація громадянського суспільства надалі стала основним теоретичним підґрунтям сучасного лібералізму.

Соціальна філософія Локка поставила крапку на соціально-філософській парадигмі античності і Середньовіччя. Локк, як і Гоббс, відкривають нову добу. Вони належать минулому і майбутньому одночасно. А на авансцену історії виходять нові суспільні сили, класи, які, з одного боку, починають активно впливати на хід соціальних перетворень, з іншого, - ще не готові до сприйняття демократичних цінностей громадянського суспільства та парламентської демократії. Світосприйняття цих людей, які щойно потрапили до історичного процесу, точно охарактеризував Карл Поппер: "Мене не цікавить традиція. Я хочу керуватися власними судженнями про речі. Сам, незалежно від будь якої традиції, визначу переваги і недоліки речей. Я хочу мислити власним розумом, а не за допомогою розуму людей, котрі жили колись дуже давно".

2.2 Сутність матеріалістичної (класової) теорії походження держави полягає в тому, що:

1) держава виникла в результаті суспільного договору;

2) держава є продукт і прояв непримиримості класових протиріч;

3) держава виникла в результаті психологічних потреб людей жити в рамках організованого суспільства, колективної взаємодії.

Відповідь: 2)

Дана теорія виходить з того, що держава виникла перш за все в силу економічних причин: суспільного поділу праці, появи надлишкового продукту і приватної власності, а потім розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Як об'єктивний результат цих процесів виникає держава, що спеціальними засобами придушення і управління стримує протиборство цих класів, забезпечуючи переважно інтереси економічно пануючого класу.

Суть теорії полягає в тому, що держава з'явилася на зміну родоплемінній організації, а право - звичаям. У матеріалістичній теорії держава не нав'язується суспільству ззовні, а виникає на основі природного розвитку самого суспільства, пов'язаного з розкладанням родового ладу, появою приватної власності і соціальним розшаруванням суспільства за майновою ознакою (з появою багатих і бідних) інтереси різних соціальних груп стали суперечити один одному. У нових економічних умовах, що складаються, родоплемінна організація виявилася нездатною керувати суспільством. Виникла потреба у владному органі, здатному забезпечувати перевагу інтересів одних членів суспільства в противагу інтересам інших. Тому суспільство, що складається з економічно нерівних соціальних шарів, породжує особливу організацію, що підтримуючи інтереси імущих, стримує протиборство залежної частини суспільства. Такою особливою організацією стала держава.

За твердженням представників матеріалістичної теорії вона є історично плинним, тимчасовим явищем і відімре зі зникненням класових розходжень.

Матеріалістична теорія виділяє три основні форми виникнення держави: афінську, римську і німецьку.

Афінська форма - класична. Держава виникає безпосередньо і переважно з класових протиріч виникаючих всередині суспільства.

Римська форма відрізняється тим, що родове суспільство перетворюється в замкнуту аристократію, ізольовану від численної і безправної плебейської маси. Перемога останніх підриває родовий лад, на руїнах якого виникає держава.

Німецька форма - держава виникає як результат завоювання великих територій для держави над який родовий лад не дає ні яких засобів впливу.

Основні положення матеріалістичної теорії представлені в роботах К. Маркса і Ф. Енгельса.

Loading...

 
 

Цікаве