WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Теоретико-методичні засади удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України - Курсова робота

Теоретико-методичні засади удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України - Курсова робота

У результаті аналізу законодавчо-нормативної бази встановлено особливості побудови організації управління працевлаштуванням у центрі зайнятості відповідно до вимог та принципів, напрацьованих управлінською наукою, з урахуванням особливостей діяльності працівників соціальної служби, які пов'язані із специфікою послуг, що надаються для сприяння досягненню головної мети – працевлаштуванню незайнятих громадян у мінімальний термін. У зв'язку з цим запропоновано порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості, який базується на врахуванні впливу змісту інформаційних потоків, що надходять із зовнішнього середовища, на встановлення критеріїв оцінювання процесу та результатів (рис. 2).

Визначено, що механізм управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості може бути вдосконалений через змінювання змісту інформаційних потоків щодо організації діяльності державної служби зайнятості з надання послуг з працевлаштування незайнятим громадянам, організації взаємодії з роботодавцями, а також стимулювання зацікавленості роботодавців у працевлаштуванні громадян, які шукають роботу.

На основі цих інформаційних потоків базові центри зайнятості мають можливість самостійно ініціювати зміни у механізмі управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості і розробляти рекомендації Державному центру зайнятості щодо коригування управлінських цілей. У той же час за Державним центром зайнятості зберігається право встановлювати критерії оцінювання процесу і результатів, які доводяться до базових центрів зайнятості у вигляді управлінських впливів щодо вдосконалення методів управління.

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найденРис. 2. Порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості

Запропонований порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості щодо організації діяльності державної служби зайнятості за рахунок змінювання змісту інформаційних потоків може бути використаний на практиці шляхом прийняття рішень про підходящу роботу на основі оцінки рівня якості трудового потенціалу осіб, які шукають роботу. Інформаційною базою для цього виступатимуть відомості про клієнта, які отримує спеціаліст з працевлаштування під час співбесіди, а також вимоги роботодавців до рівня якості трудового потенціалу, необхідного для певного робочого місця. Оцінювання рівня якості трудового потенціалу незайнятих громадян, які звернулися до служби зайнятості з приводу пошуку роботи, також доцільно проводити при визначенні підстав для надання статусу безробітного, застосування форм активної підтримки безробітних тощо.

Доведено, що на державному рівні не приділяється належної уваги розвитку індустрії інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, її також не розглядають як таку, що формує надзвичайно динамічний та наукомісткий сектор у національному господарстві, який сприяє розвитку „нової економіки" і виступає одним із головних чинників забезпечення зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки на глобальному ринку та поліпшення національної структури зайнятості.

До основних причин, що мають спонукати винесення питання розвитку індустрії інформаційно-комунікаційних технологій в Україні на державний рівень, віднесено такі: індустрія інформаційно-комунікаційних технологій належить до п'ятого технологічного укладу і є фундаментом для розвитку наступних технологічних укладів; вона (індустрія) має високий ступінь рентабельності і характеризується в кілька разів більшим значенням валового внутрішнього продукту на одну особу, ніж у середньому в економіці країни; характеризується надзвичайно високою екологічністю, низьким енергоспоживанням і споживанням невідновлюваних природних ресурсів, тобто вона має фактично нульовий негативний вплив на навколишнє природне середовище, що є важливим для України; значною особливістю індустрії інформаційно-комунікаційних технологій є те, що вона не потребує значних капітальних вкладень і має низькі капітальні витрати на створення одного робочого місця порівняно з класичними галузями індустріальної епохи, а також прямо та опосередковано сприяє створенню нових робочих місць у суміжних і підтримуючих галузях; додана вартість у цій індустрії створюється не за рахунок фізичного або фінансового капіталів, а за рахунок ефективного використання людського капіталу, тобто інтелекту, вмінь і здібностей працюючих; дуже динамічно розвивається і має надзвичайно високий експортний потенціал, що відповідає нагальним потребам національної економіки.

Визначено також, що в Україні існує ряд причин, які заважають просуванню на світовий ринок та стримують розвиток індустрії інформаційно-комунікаційних технологій всередині країни. До першої групи причин слід віднести негативний політичний, економічний та інфраструктурний імідж України, внаслідок чого за кордоном її сприймають як державу з високим рівнем економічного ризику. Загальний несприятливий податковий та інвестиційний клімат, а також бюрократія та корупція створюють значні перешкоди для розвитку орієнтованої на експорт галузі високих технологій. Друга група причин, що гальмує розвиток української індустрії інформаційно-комунікаційних технологій, полягає у недостатньому рівні інформаційного забезпечення міжнародного ринку про її досягнення та конкурентні переваги. Слід зауважити, що якщо перша група проблем має макроекономічний та загальнодержавний характер, що визначає складність їх негайного усунення, то проблема недостатнього інформаційного забезпечення міжнародного ринку може бути вирішена зусиллями самих компаній індустрії інформаційно-комунікаційних технологій.

До причин, які стримують розвиток індустрії інформаційно-комунікаційних технологій всередині країни, насамперед, належать відсутність системного підходу до її розвитку і недостатня підтримка з боку держави, обмежений ринок капіталів в Україні та наявність перешкод для розвитку малого і середнього бізнесу, недостатній рівень взаємодії галузі з вищою школою та недосконалість підходів до підготовки фахівців, що диктується поточною кон'юнктурою ринку. Визначено також ряд позитивних чинників, що сприяють її розвитку. До них, насамперед, слід віднести політичну стабільність та громадянський мир у державі, оскільки саме це є важливою перевагою України порівняно з Індією, Ізраїлем та Росією, де мають місце збройні міжетнічні конфлікти, ведуться бойові дії та існує реальна загроза терористичних актів. Геополітичне положення України також слід розглядати як перевагу, оскільки межування з кордонами Європейського Союзу, а також спеціальний статус співробітництва з цим інтеграційним об'єднанням мають сприяти подальшому зростанню і розвитку вітчизняної індустрії інформаційно-комунікаційних технологій, яка забезпечить більшу частину чистого приросту зайнятості.

Висновки

У дисертаційній роботі розроблено та обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України в контексті завдань активної державної політики зайнятості. Підсумовуючи викладене в дисертації, можна зробити такі висновки.

1. Роль держави у забезпеченні зайнятості населення полягає в наданні громадянам рівних прав на вибір виду діяльності та спеціальності, на професійну підготовку та свободний вибір географічного місця прикладення праці; створенні та підтримці високого і стабільного рівня зайнятості, сприянні вдосконаленню її структури, оптимальному функціонуванню ринку праці; гарантуванні захисту суб'єктів на ринку праці з посиленою увагою до захисту безробітних. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку економіки України спостерігаються в цілому позитивні тенденції забезпечення зайнятості. Однак для формування ефективного управління зайнятістю населення потрібно вирішити суперечності законодавчо-правового, економічного, організаційного та соціального характеру засобом „збудження" органів державного управління зайнятістю в їх єдності з громадськістю та реалізації активної політики зайнятості.

2. Визначено категорію „зайнятість" в умовах ринкової економіки як об'єкт державного управління, який знаходить відображення у поєднанні двох сторін: соціальної, що визначає соціальний стан людей, та економічної – купівля-продаж робочої сили як одного з факторів виробництва, і має складну багаторівневу структуру. Об'єкту притаманна властивість мінливості, обумовлена часом, простором, впливом зовнішніх та внутрішніх процесів, а також активною реакцією на управлінський вплив.

Loading...

 
 

Цікаве