WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Сутність та соціальне призначення держави - Курсова робота

Сутність та соціальне призначення держави - Курсова робота

Розділ 3. Сутність та соціальні призначення сучасної держави

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загально соціальних і вузько класових (групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загально соціальні завдання ("спільні справи"), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру та інші. [17; ст. 113]

Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:

• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

• загально соціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загально соціальних справ. Загально соціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством. [8; ст. 22]

Співвідношення вузько класових (групових) інтересів пануючої верхівки (еліти) і інтересів усього суспільства за різних історичних часів не однаково. Як правило, посилення однієї з них призводить до послаблення іншої. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно пануючого класу [2; ст. 44]. Поступово у ряді цивілізованих держав Заходу в зв'язку із розвитком громадянського суспільства усе більшого значення набувають загально соціальний аспект державної діяльності, завдання забезпечення суспільного блага. У наші дні цей аспект відіграє істотну роль у неокапіта-лістичних і несоціалістичних державах, у тому числі в Україні.

Перевага загально соціального аспекту сутності держави відбулася завдяки зниженню частки його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, твердження прав і свобод особи. У сучасних цивілізованих державах не стало чітко виражених класів, соціальні суперечності втратили антагоністичний характер, зріс загальний життєвий рівень населення. [9; ст. 44]

Зміст діяльності держави набув нових якостей:

— держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства;

— держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;

— держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;

— на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами. [13; ст. 113 ].

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах — рабовласницьких, феодальних, буржуазних. [13; ст. 128]

Більш того, у сучасних державах (внаслідок втрати антагоністичного характеру класових суперечностей) ці аспекти аж ніяк не обов'язково протилежні один одному. Соціальна правова держава припускає наявність громадянського суспільства, де громадянин — суб'єкт права — є вільною, автономною особою. [9; ст. 146]

Соціальна держава є наслідком розвитку правової держави, i виражається це у спiввiдношеннi держави та особистоcтi, з позицiй виконання державою соцiальних обов'язкiв перед особистiстю i суспiльством - вiд їx повного заперечення лiберальною державою до їх конституційного визнання соціальною державою. Соціальна держава є складовою частиною концепції демократичної соціальної правової держави. "Соціальна держава" як принцип конституційного ладу закріплена в більш ніж 20 конституцiяx кpaїнах Європи. Концепція соціальної держави виникає як підсумок зусиль громадянського суспільства. Вона реалізується тоді, коли досягає "критичної маси", яка здатна перевлаштувати людське буття. З огляду на це розроблення концепції "культурної держави" розглядається як передумова формування концепції "соціальної держави". Формування концепції "соціальної держави" почалося в XIX СТ. З розвитку соціальної політики, але інтенсивний її розвиток припав на другу половину ХХ ст. після Другої Світової вiйни, що супроводжувалося протиборством двох iдеологiчних i полiтичних систем - соцiалiзму i капiталiзму, концепцiєю конвергенцiї (дифузії) капiталiзму i соцiалiзму, класово-полiтичною боротьбою в країнах заходу за економiчнi й полiтичнi права людини. Переход вiд правової до соцiальної держави - це загальна закономiрнiсть захiдниx держав i загальна тенденцiя еволюцiї суспiльства. Соцiальна держава дуже тicно пов'язана з концепцiєю держави "загального благоденства", або "добробуту". Соцiальна держава визнає людину як найвищу соцiальну цiннiсть, нaдaє соцiальну допомогу iндивiдам, якi потребують її вiдповiдно до принципу соцiальної справедливості, i своє призначення вбачає в забезпеченні громадянського миру i злагоди в суспiльствi. Основними ознаками або принципами соціальної держави є: 1) принцип людської гiдностi; 2) принцип соцiальної справедливості; 3) принцип автономії суспільних відносин i процесів; 4) принцип субсидiальностi; 5) принцип соціального партнерства або солiдарностi; 6) трудові i соцiальнi суди, які розглядають конфлікти у вiдповiдних сферах; 7) добре розвинене соціальне законодавство i право. Bci ці принципи - взаємопов'язанi i взаємообумовленi. [13; ст. 97]

Висновки

Розкривши тему курсової роботи, ми можемо сказати, що cутність держави - це головне в державі як соціальному явищі: те кому належить державна влада в суспільстві й, отже, чиї волю й інтереси ця влада виражає.

Сутність сучасної соціальної, демократичної, правової держави полягає в тому, що воно є знаряддям досягнення в соціально неоднорідному суспільстві соціального компромісу й згоди. Сутність держави проявляється в його функціях, у тій службовій ролі держави в суспільстві, якісна визначеність якої характеризується стійким здійсненням, забезпеченням їм переважно вузько групованих (у тому числі класових) або загально-соціальних інтересів.

Соціальне призначення держави полягає у виконанні певних функцій. Вади в їх виконанні ведуть до виникнення негативних наслідків у суспільному житті, таких як становлення тоталітарного режиму, революцій тощо.

За допомогою розробки цієї курсової роботи ми змогли розкрити питання сутності та соціального призначення держави з найважливішої сторони, аби, читаючи її кожен міг зрозуміти значення сутності держави, її призначення в загальній діяльності сучасної соціальної держави.

Список використаної літератури

1. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права / Фонд сприяння розвитку укр. правової думки та пропаганди державницьких традицій "Право для України". — Львів, 1997. — 200с.

2. Венгеров А.Б. Теория государства и права, М., 1998. - 186 с.

3. Волинка К.Г., Теорія держави і права. - К.: МАУП, 2003 – 510 с.

4. Дынник М.А. Очерк истории философии классической Греции. – М., 1936. – 457 с.

5. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.К. Основи держави і права. – К.: Паливода, 2001 – 613 с.

6. Загальна теорія держави і права / За ред В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 691 с.

7. Загальна теорія держави і права. За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Тканенка, О.В. Петришина. – Х., – 2002. – 580 с.

8. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парлам. вид-во, 1999. – 82 с.

9. Михайленко О.Р. Основи правознавства. – К.: Академія, 1997–490 с.

10. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. - Львів: "Новий світ", 2003 – 624 с.

11. Карпунов В. М. Теорія держави і права. — Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. — 208с.

12. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб.; За ред. В.В.Копєйчикова; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — Стер. вид.. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 317 с.

13. Котюк В.О. Основи держави і права. – К.: Атіка, 2001 – 588 с.

14. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. – К.: Атіка, 2005–592 с.

15. Лосева А.Ф. и др. Платон. Филеб, Государство, Тимей, Критий /— М.: Мысль, 1999. — 654 с.

16. Олійник А.Ю., Гусарєв С.Д. „Теорія держави і права". – К., Юрінком, – 2001. – 340 с.

17. Основи держави і права: Навч. Посібник / Гусарєв С. Д., Калюжний Р. А., Колодій А.М. та ін.; За ред. Колодія А.М. та Олійника А.Ю. – К.: Либідь, 1997. – 208с.

18. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – Вид. 2-ге. – К., 1994. – 598 с.

19. Савчук П.С., Самойленко Ю.П. Основи правознавства. – К.: А.С.К., 2000 – 520 с.

20. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

18. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Учебное пособие для высших учебных заведений (под ред. В.Г. Стрекозова): М.И.П.П. "Родина"; 1993. - 295 с.

21. Цицерон Марк Туллий. Диалоги: О государстве; О законах. - М., 1994. – 430с.

22. Шемшученко Ю.С та ін.. Юридична енциклопедія. – Київ, "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана. – 1999.- 256 с.

23. Шульга А.М. Теорія держави та права. Навчальний посібник для підготовки до державного іспиту. Х. Вид – во Університету внутрішніх справ. 2006 – 146 с.

Loading...

 
 

Цікаве