WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Судова реформа в Росії та Білорусії - Курсова робота

Судова реформа в Росії та Білорусії - Курсова робота

Аналогічні функції виконують управління юстиції облвиконкомів і Мінського міськвиконкому в межах відповідної території з урахуванням компетенції цих виконкомів.

Тим часом, як показує світовий досвід, органи юстиції в закордонних країнах володіють значно більш широкими функціями й повноваженнями. І життя показує, що це виправдано. Саме тому реформування органів юстиції в руслі Концепції судово-правової реформи представляється найбільш виправданим [24, 215].

Однак дотепер багато концептуальних положень, що стосуються розширення функцій Міністерства юстиції, його органів і установ не знайшли свого реального втілення.

Концепцією судово-правової реформи виділяється як пріоритет така функція Міністерства юстиції, як кадрове забезпечення судової системи, що припускає підготовку пропозицій про оптимальну штатну чисельність суддівського корпуса, технічних працівників і допоміжного персоналу; підбор разом з вищестоящими судами кандидатів на посади суддів для рекомендації їх органам судового самоврядування; прогнозування необхідної чисельності осіб, що навчаються, в системі вищої й середньої фахової освіти для поповнення кадрів судів і органів юстиції; участь у розробці програм навчання й у прийомі іспитів у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах по юридичних спеціальностях; перепідготовка й підвищення кваліфікації суддів; ведення статистичного й персонального обліку відомостей про судові кадри.

Розвиваючи тезу про необхідність зміцнення функції Мін'юсту по організаційному забезпеченню діяльності судів, автори Концепції визначають як складові даної функції діяльність, спрямовану на централізоване матеріально-технічне забезпечення судів, що включає рішення питань організації будівництва, капітального ремонту й устаткування приміщень судів, оснащення їхніми сучасними системами охоронної сигналізація, забезпечення меблями, оргтехнікою, транспортом і іншими матеріальними й технічними засобами. Міністерство юстиції також повинне займатися інформаційним забезпеченням судів.

Представляється доцільним функцію Міністерства юстиції по організаційному забезпеченню судів, що за своїм змістом має адміністративно-господарський характер і властивий органам виконавчої влади, поширити й на систему господарських судів республіки, оскільки на сьогоднішній день забезпечення діяльності господарських судів здійснюється ними самостійно, що суперечить самій суті судової влади - здійсненню правосуддя. Віднесення до компетенції Мін'юсту функції організаційного забезпечення діяльності господарських судів можна розглядати як невід'ємну умову реалізації принципу поділу влади. Крім того, встановлення уніфікованого підходу до організаційного забезпечення загальних, господарських і, у випадку їхнього створення, інших спеціалізованих судів, буде сприяти забезпеченню єдності судової системи.

Беручи до уваги актуальність проблеми забезпечення встановленого порядку діяльності судів, охорони суддів, примусового виконання судових рішень, створення в республіці служби судових приставів бачиться не тільки доцільним, але й необхідним. При цьому утворення такої служби неможливо без відповідного апарата керування, організаційні структури якого повинні входити в систему органів Міністерства юстиції на основі принципу територіальності їхнього функціонування. Це обумовлено також завданнями, які стоять перед органами юстиції по організаційному забезпеченню діяльності судів. Для цього потрібне створення в структурі апарата Міністерства юстиції управлінь юстиції облвиконкомів, Мінського міськвиконкому відповідних підрозділів, що відають питаннями керування судовими приставами. Даний підхід до організації діяльності судових приставів ґрунтується на позитивному досвіді роботи аналогічних служб у Російській Федерації. Правовий статус служби судових приставів повинен бути закріплений у відповідному законодавчому акті, що регламентує структуру такої служби, права й обов'язки судових приставів, порядок проходження служби й інших питань організації їхньої діяльності.

Відповідно до Концепції судово-правової реформи на Міністерство юстиції після створення відповідних організаційних і матеріально-технічних передумов варто покласти керівництво виправно-трудовими установами (крім їхньої охорони), підготовку кадрів для цих установ, розробку й реалізацію заходів по адаптації засуджених до життя в суспільстві. Оскільки рішення завдання виправлення засуджених не властиво органам внутрішніх справ, недоцільно в одному державному органі зосереджувати функції розкриття, розслідування злочинів і виконання вироків.

Досвід ряду розвинених країн (Франції, Швеції, Данії) свідчить про те, що виправно-трудові установи можуть успішно функціонувати, перебуваючи в структурі органів юстиції.

З метою вдосконалювання системи виконання кримінальних покарань у Російській Федерації Указом Президента Російської Федерації від 8 жовтня 1997 року в управління Міністерства юстиції передана кримінально-виконавча система Міністерства внутрішніх справ.

Прийняття такого рішення обумовлено ще й необхідністю виконання рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (членом якого є Росія й має намір вступити Республіка Білорусь) про єдині європейські пенітенціарні (виправні) правила.

Реформа системи виконання судових рішень у Республіці Білорусь не досягне своїх цілей без передачі виправно-трудових установ із системи МВС Міністерству юстиції, оскільки виправно-трудові установи являють собою сукупність установ для виконання кримінальних покарань і здійснення відповідної функції держави, як показує світовий досвід, є прерогативою органів юстиції. Обґрунтованість такого підходу відзначалася учасниками республіканської науково-практичної конференції по судово-правовій реформі (26-28 лютого 1992 року).

У Концепції судово-правової реформи піднімалася проблема перетворення експертно-криміналістичних установ на умовах віднесення їх в управління Міністерства юстиції. У цей час функція проведення експертно-криміналістичних досліджень покладена на установи різних відомств - МВС, Мін'юсту, що унеможливлює здійснення єдиного централізованого керівництва ними. Дана обставина спричиняє розходження в статусі судових експертів, неоднаковий їх матеріальний і соціальний стан, відсутність координації в їхній діяльності й, як наслідок, належного науково-методичного забезпечення експертної діяльності. На шляху централізації експертно-криміналістичної діяльності варто мати на увазі, що цілі існування відповідних установ визначені необхідністю вишукування доказів, що мають значення при розгляді судом кримінальної або цивільної справи й прийняття по ній рішення. Таким чином, роботу експертно-криміналістичних установ представляється виправданим розглядати як діяльність, що сприяє здійсненню правосуддя, і внаслідок цього її організаційні форми було б логічно бачити в системі органів юстиції. Крім того, більшість експертиз експертно-криміналістичними установами проводиться по постановах осіб, що здійснюють попереднє слідство, у зв'язку із чим наявність, зокрема, у системі Міністерства внутрішніх справ експертно-криміналістичних підрозділів одночасно з підрозділами, що здійснюють розслідування по кримінальних справах (більше 80 % слідчих перебувають у системі МВС) представляється обставиною, що суперечить умовам забезпечення незалежності діяльності експертів.

Loading...

 
 

Цікаве