WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Судова влада в Україні: захист прав громадян, чи дискредитація системи правосуддя - Курсова робота

Судова влада в Україні: захист прав громадян, чи дискредитація системи правосуддя - Курсова робота

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

Судова влада в Україні: захист прав громадян, чи дискредитація системи правосуддя

Керівник роботи С.О. Топалова

Старший викладач

Студент факультету

Банківської справи,

Обліку і фінансів,

ІІ курсу, групи 27-ОА,

Спеціальності

"Облік і аудит" Т.В. Кущ

ХАРКІВ – 2008

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Інститути правосуддя в системі органів державної влади

1.1 Призначення органів правосуддя. Зміст самого поняття

1.2 Організація діяльності судової влади. Принципи, що забезпечують її незалежність, гарантують рівність всіх перед законом

Розділ II. Специфіка функціонування судової влади в Україні

2.1 Організація діяльності органів правосуддя ( конституційні

принципи, правові норми)

2.2 Реальний стан правосуддя в державі

2.3 Причини негативізму в системі правосуддя і шляхи його подолання

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

З проголошенням незалежності України, реформою її політичної системи, появою нових форм власності, виникненням нових економічних відносин, демократизацією суспільства, гостро виникає потреба правової держави з верховенством закону в усіх сферах громадського життя. Кожен громадянин повинен безумовно поважати й виконувати закони держави. Контроль за дотриманням законів покладено в Україні на правоохоронні органи, які включають в себе органи дізнання, слідчі підрозділи, органи прокуратури, суддю та суд. На суд та суддю покладено забезпечення правових гарантій суб'єктів процесу та контролю за дотриманням законів. Особливу увагу приділено процесам винесення суддею вироку, застосування справедливого покарання, щоб винна особа була покарана, а не винну не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Ці правові положення уособлюються в незалежній діяльності суду.

Найвищою соціальною в державі є людина, її життя, здоров'я, недоторканість, безпека. Отже, саме людина головним ключовим елементом у системі правосуддя, задля її блага та інтересів воно і здійснюється. Але це не стосується України, бо тут правосуддя майже відсутнє , хоча це дуже ретельно приховується.

Метою моєї наукової роботи є виявлення та дослідження основних причин відсутності правосуддя у нашій державі, недовіри підлеглого до становлення судової влади. А також, як це можна подолати, задля того, щоб судді і працівники прагнули і досягли того, щоб наша людина, як люди у багатьох країнах світу, приходила до суду як дох раму, по захист і справедливість, щоб права і свободи людини та громадянина в Україні захищалася на рівні європейських стандартів.

РОЗДІЛ І. ІНСТИТУТИ ПРАВОСУДДЯ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

1.1 Призначення органів правосуддя. Зміст самого поняття

Розглядаючи повноваження судді, його взаємини з правоохоронними органами та органами державної влади, зупинимося на понятті судової влади.

Судова влада – незалежна гілка державної влади, яка має захищати права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства, забезпечувати додержання законності та справедливості шляхом застосування законів до конкретних життєвих ситуацій. Самостійна судова влада, яка діє незалежно від законодавчої і виконавчої влади, - одна з ознак правової держави. Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист, гарантованих Конституцією України та законами держави, прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Судова влада виступає в ролі арбітра, що вирішує спір, незалежно від того, між ким цей спір виникає: між громадянами, громадянами і підприємствами, громадянами і державними чи громадськими організаціями, між громадянами і державою в цілому тощо.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди, відповідно до ст.6 Конституції України, є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Визначаючи поняття судової влади, слід зауважити, що судова влада утворює систему органів, покликаних до застосування закону в порядку судового провадження; вона має функціональний характер, який притаманний усім суб'єктам кримінального процесу.

Поняття судової влади має дві концепції, які утворюють нерозривну єдність судової влади.

Перша концепція – юридична – полягає в тому, що судова влада – це повноваження судді з розв'язання конфліктів, що виникають у суспільстві, з використанням спеціальної юридичної процедури..

Друга концепція – організаційна – полягає в тому, що процесуальні повноваження належать тільки судді.

Акцентування того, чи іншого моменту у визначенні судової влади не змінює суті цього поняття. Визначити судову владу тільки як особливе повноваження в розв'язанні конфліктів, або ж систему судових органів, що здійснюють правосуддя, неможливо. Також неможливо назвати одну з її складових частин більш важливою порівняно з іншою. Не можуть існувати повноваження щодо розв'язання соціальних конфліктів поза системою органів, яким надано ці повноваження. Неможливо уявити судову установу, яку не наділено такими повноваженнями.

Причини сформованого двоїстого розуміння судової влади варто шукати в різниці двох термінів: "судова влада" та "суд, суддя". Цю суперечку було вирішено закріпленням в Конституції України принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Судову владу почали визначати через форми її здійснення як специфічну незалежну гілку державної влади. Після прийняття Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002р., судова влада визначається як система судових органів, що володіє власними повноваженнями спрямованими на встановлення істини в справі, відновлення справедливості та покарання винних. Судова влада реалізується здійсненням правосуддя у формі кримінального, цивільного, адміністративного, господарського та конституційного судочинства.

Однак у суспільстві склалося й інше розуміння судової влади. Судову владу ототожнюють з її носіями. Судова влада в цьому розумінні – це особи, які мають урядові, адміністративні повноваження, тобто є уособленням державних органів. Така точка зору не може бути правильною, оскільки тільки судова влада в науці кримінально-процесуального права виражається через поняття влади можливості, права судити, або через органи, що здійснюють правосуддя.

Суд, суддя, судова влада, правосуддя – однорідні слова, тому визначення одного через інше не є ефективним. Зрозуміло, що названі слова походять від кореня суд. Тому можна дійти висновку, що судова влада – це влада, яка здійснюється судом чи суддею. Судити означає вживати, застосовувати, здійснювати владу.

Судова система України – це сукупність усіх судів, що діють на її території, мають загальні завдання, організовані і функціонують на єдиних демократичних принципах, пов'язаних між собою відносинами із здійснення правосуддя.

Відповідно ст.124 Конституції України, правосуддя здійснюється, виключно, судами.

Завданням правосуддя є:

  1. всебічне зміцнення законності та правопорядку;

  2. захист соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян;

  3. охорона, закріплених у Конституції України, політичної та економічної систем від будь-яких посягань;

  4. захист прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;

  5. виховання громадян у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до честі і гідності інших громадян;

  6. запобігання злочинам та іншим правопорушенням;

  7. виправлення та перевиховування осіб, які порушили закон.

1.2 Організація діяльності судової влади. Принципи, що забезпечують її незалежність, гарантують рівність всіх перед законом

Згідно з Конституцією, судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судова система України встановлюється Конституцією України (розділи VIII та ХІІ), Законами України: "Про судоустрій" від 07.02.2002р., "Про статус суддів" від 15.12.1992р., "Про судову експертизу" від 25.02.1994р., "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996р., "Про Вищу Раду юстиції" від 15.01.1998р., "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998р.

Діяльність судів з розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних справ стосовно спорів про права і інтереси громадян, громадських об'єднань, підприємств, установ, організацій, а також з розгляду кримінальних справ регламентована процесуальними нормами, що містяться, насамперед, у Цивільному процесуальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі та Господарському процесуальному кодексі.

Правосуддя в Україні здійснюється на наступних засадах:

  1. Здійснення правосуддя виключно судами. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами, чи посадовими особами не допускається. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадським обов'язком.

  2. Право на судовий захист. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, на участь у розгляді своєї справи. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.

  3. Рівність перед законом і судом. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

  4. Правова допомога при вирішенні справ у судах. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У цих випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

  5. Гласність судового процесу. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду своєї судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду і інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-,відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

  6. Обов'язковість судових рішень. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України і після набрання ним законної сили є обов'язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

  7. Право на оскарження судового рішення. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

  8. Колегіальний та одноособчий розгляд справ. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею і народними засідателями, а у випадках, визначених процесуальним законом,- також судом присяжних. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів.

  9. Самостійність судів і незалежність суддів. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Гарантії незалежності суддів забезпечуються забороною втручання в здійснення правосуддя, встановленням відповідальності на неповагу до суду та суддів, визначеними законом заходами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей та майна тощо.

  10. Недоторканість суддів. Недоторканість суддів і народних засідателів та присяжних на час виконання у суді їхніх обов'язків гарантується Конституцією України, Законом про статус суддів та іншими законами.

  11. Незмінюваність суддів. Судді, обрані достроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шістдесяти п'яти років.

  12. Державна мова судочинства. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про судоустрій України" судочинство в Україні проводиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві дозволяється у випадках і порядку, визначених законом. Відповідно до ст.9 ЦПК України та ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення певної місцевості.

  13. Суддівське самоврядування. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Loading...

 
 

Цікаве