WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Суд і процес за законами Хамураппі - Курсова робота

Суд і процес за законами Хамураппі - Курсова робота

4

Кафедра історії держави та права

Реферат

на тему: "Суд і процес за законами Хамураппі"

Перевірив:

КИЇВ-2004

План

Вступ

1. Законник Хамураппі

2. Суд, кримінальне право і процес за законами Хамураппі

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Вавилонія - примітивно-рабовласницька держава Древнього Сходу, що розташовувалося по середньому і нижньому плині рік Євфрату і Тигру. Назву своє одержала від міста Вавилон, що було найбільшим політичним і культурним центром держави, і який досягав свого розквіту двічі – у 18 і 7 століттях до нашої ери. Власне Вавилонія займала лише середню частину Межерічча, від устя нижнього Заба (приплив Тигру) на півночі до міста Ниппура на півдні, тобто країну Аккад, що у стародавніх джерелах часто протиставлялася країні Шумер, розташованої в Південній Месопотамії. До сходу від Вавилонії простиралися гірські області, населені эламитами й іншими племенами, а до заходу простирався великий пустельний степ, де кочували в 3-2 тисячоріччях до нашої ери племена аморитів.

Починаючи з четвертого тисячоріччя до нашої ери в Південній Месопотамії жили шумери, мова яких відноситься до найдавнішої групи мов народів Передньої Азії.

Найдавніші поселення, виявлені у власне Вавилонії біля сучасного Джемдет-Насра і древнього міста Кішачи, відносяться до кінця 4-го і початкові 3-го тисячоріччя до нашої ери. Населення тут займалося головним чином рибальством, скотарством і землеробством. Розвивалися ремесла. Кам'яні знаряддя поступово змінювалися мідними і бронзовими. Необхідність осушення боліт і створення зрошувальної мережі обумовило застосування рабської праці в далекій давнині. Ріст продуктивних сил привів до подальшого майнового і соціального розшарування. Поглибленню класових протиріч сприяв розвиток обміну із сусідніми країнами, зокрема з Эламом, звідки привозили камінь, дерево і руду.

Стародавня Вавілонська держава досягла розквіту за царювання Хаммурапи (1792-50 до нашої ери). Головною правовою пам'яткою цього періоду є кодекс Хаммурапи. Різкий розподіл суспільства на класи рабовласників і рабів, виділення з загальної маси вільних людей великих багатіїв, що володіли рабами, худобою і землею, поява проміжних верств населення у виді неповноправних жителів завойованих територій (мушкени), нарешті, масове руйнування общинників характеризують більш складну, ніж раніше, структуру вавілонського суспільства, у якому розгорталася гостра класова боротьба. Це у свою чергу привело до централізації і зміцнення державного апарата, необхідного рабовласникам для придушення й експлуатації трудових мас рабів і бідняків. Так, за царювання Хамураппі оформляється типова для Древнього Сходу деспотія.

1. Законник Хамураппі

У 1901 році французька археологічна експедиція, розкопуючи м. Сузи в Эламі (на схід від Вавилона), знайшла базальтовий стовп, з усіх боків покритий клинописом. Ця унікальна знахідка була відкриттям найдавнішого на землі зводу законів. Він був складений у царювання Хамураппі, царя Вавилона, у XVIII ст. до н.е.

Зверху на стовпі зображений сам Хаммурапі. У руках Хамураппі жезл- символ судової влади, вручений самим богом.

Прагнення представити закони вихідними від бога було у звичаї в усіх древніх законодавців. Таким чином намагалися додати їм велику силу. У древніх євреїв бог сам особисто пішов на гору Синай, щоб вручити Мойсеєві скрижалі законів. В іншому випадку єврейські законодавці намагалися представити складені ними закони зненацька знайденими в храмі. Древні єгиптяни вірили в те, що їхній легендарний цар-законодавець Сесострис одержав закони з рук самого бога.

Законник Хамураппі складається з 282 статей. З них цілком збереглося 247. Інші виявилися стертими. Деякі з них вдалося, утім, відновити по документах знаменитої бібліотеки ассірійського царя Ашурбаніпала.

Законник опинився в Эламі, швидше за все у виді трофея, захопленого і вивезений з Вавилона якимсь переможним эламським царьком. Він повинен був нагадувати про поразку Вавилона. Для цього на очищеному від старих написів місці передбачалося що-небудь хвалебне. Але дні слави Элама, мабуть, були занадто короткими.

На відміну від римлян і слов'ян, що писали свої закони на дерев'яних дошках, східні народи використовували камінь. Дерева тут мало, каменю багато. Виставлений на міській площі "стовп законів" повинний був служити правосуддю, що відбувалося тут же, і одночасно нагадувати: ніхто не може виправдовуватися незнанням права.

Хамураппі випробував, очевидно, особливу пристрасть правосуддю. Дійшли документи про нього як про суддю. В одному зі своїх листів він дає інструкцію щодо допиту хабарників, в іншому - вимагає явки очевидців.

Статті Законника Хамураппі складені зовсім в іншій манері, ніж це прийнято зараз. Ми прагнемо викласти норму закону так, щоб, залишаючись досить конкретної, вона в той же час охоплювала не один який-небудь випадок, а всю сукупність аналогічних явищ. Древній законодавець мислив собі закон інакше. Виросла із судового рішення по конкретній справі, норма права формулювалася так само, як формулюють рішення суду: як рішення частини випадку, казусу. Наприклад: "Якщо людина виб'є зуб рівного собі (по суспільному становищу), та повинно вибити його зуб. " Таку форму викладу називають "казуальною".

Автори законника прагнули групувати статті по їхньому змісту, але строгого розходження між правом кримінальним, цивільним або процесуальним вони не проводили. Це розходження, звичайне для сучасного права, у той час, та й багато сторіч пізніше, не усвідомлювалося.

Законник не може вважатися всеохоплюючим. У ньому не згадуються багато державних і релігійних злочинів, основні види убивства й ін. Покарання за них були, очевидно, настільки звичайними в практиці, що Хамураппі рахував зайвим говорити про них у своєму кодексі. Головними джерелами кодексу були судові рішення самого Хамураппі і вищих судів узагалі.

Право шумерських міст-держав заслуговує на особливу увагу. "Закон і правосуддя, - пише відомий шумеролог С. Крамер, - були основними поняттями для древніх шумерів як у теорії, так і на практиці... археологи знайшли тисячі глиняних табличок із усілякими юридичними текстами: договори, угоди, заповіти, векселі, розписки, судові постанови. У Древньому Шумері учні старших класів присвячували чимало часу вивченню законів і ретельно освоювали важкі і специфічні юридичні формули, а також переписували зводи законів і судові рішення". У недавній час С. Крамер розшифрував текст шумерської таблички III тисячоріччя до н.е. У ній говориться про грошове відшкодування за тілесне ушкодження й ін.

Деякі статті Законника наводять на думку, що важливою причиною кодифікаційної діяльності Хамураппі було бажання пом'якшити соціальні протиріччя вавілонського суспільства, викликані крайніми формами експлуатації селян багатими землевласниками-орендодавцями і лихварями. Кодекс до деякої міри обмежує можливості цього кола користолюбців, піклуючись головним чином про податкові і військові інтереси держави: платником податків і солдатом був селянин, і тому необхідно було запобігти його руйнування.

Разом з численними діловими документами своєї епохи, що дійшли до нас завдяки тому матеріалові, на якому вони були написані, тобто глині, Законник Хамураппі свідчить про значну господарську активність вавілонського суспільства. Продаж землі і будівель, оренда орного поля і саду, наймання биків для роботи в поле, заставу майна при угодах позики- грошовим і натурального - усе це детальним чином регламентується в кодексі.

Але зупинимося на розгляді судочинства і процесу Стародавнього Вавилону, а також кримінального права, а також кримінального права, яке тісно пов'язане з вищезгаданими інститутами.

Loading...

 
 

Цікаве