WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління - Курсова робота

Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління - Курсова робота

Наведений у дисертації аналіз демографічного розвитку міста показує, що демографічна криза, яка проявляється у погіршенні якісних і кількісних характеристик населення, охопила всі регіони України, в тому числі м. Київ, де вона набула гострої форми. До позитивних факторів демографічної ситуації в місті слід віднести: високий порівняно з іншими регіонами рівень життя, найкращі в Україні умови проживання, найбільший попит на робочу силу; до негативних – скорочення природного приросту населення, перевищення смертності над народжуваністю, старіння населення і скорочення його кількості у працездатному віці, наявність небажаної, в тому числі неконтрольованої міграції. Подолання негативних тенденцій в демографічному розвитку має передбачати такі стратегічні напрями в соціально-демографічній політиці: стимулювання народжуваності, охорона та збереження здоров'я дітей, сприяння підвищенню добробуту сімей та молоді, нейтралізація факторів, що зумовлюють підвищення смертності; регулювання міграційних процесів.

У процесі аналізу економічного потенціалу міста необхідно значну увагу приділяти оцінці людського фактора, а саме трудового потенціалу. В роботі доводиться, що трудовий потенціал на сучасному етапі розвитку технологій визначається далеко не лише чисельністю економічно активного населення, а передусім, його професійно-кваліфікаційним рівнем, розподілом за галузевою структурою зайнятості, рівнем мобільності робочої сили, статевовіковим складом у працездатному віці тощо.

Встановлено, що накопичений трудовий потенціал міста забезпечує додаткові можливості для інтенсифікації структурної перебудови його економіки, реалізація яких можлива в разі виконання таких пріоритетних завдань: забезпечення раціональної й ефективної зайнятості населення; вдосконалення нормативно-правової бази та подальшого реформування ринку праці; вживання заходів щодо покращення демографічної ситуації, зокрема зниження надсмертності населення в працездатному віці як фактора підвищення трудового потенціалу; стимулювання позитивних зрушень у галузевій структурі зайнятості населення; мінімізація рівня безробіття й повна ліквідація довготривалого безробіття. Особливу увагу слід звернути на раціональне використання трудового потенціалу жінок з урахуванням гендерного фактора.

Доведено виходячи з аналізу ресурсного потенціалу, що інноваційний шлях трансформації економіки міста виступає концептуальною основою перспективних перетворень, на якій мають реалізовуватись планові заходи. Таким чином, в стратегічному плануванні економічного розвитку міста необхідно враховувати інноваційний фактор розвитку. Воно має спрямовуватись на визначення майбутньої структури виробництва в місті, внесок кожного елемента економічної системи в економічний потенціал та інтенсифікацію дій у забезпеченні подібних змін інноваційного характеру. Очікуваним результатом при цьому має бути формування конкурентоспроможної економіки інноваційного типу, що на початковому етапі означає сучасну модернізацію, спрямовану не на нарощування обсягів виробництва, а на запровадження гнучких технологій з великою часткою програмно-інформаційних елементів.

Зазначається, що бюджетно-фінансове забезпечення стратегічного планування розвитку міста Києва передбачає підвищення фінансової спроможності міста до рівня, достатнього для його ефективного функціонування, включаючи високий рівень соціального забезпечення населення та виконання містом столичних функцій. Для цього міським органам влади в умовах обмеженості фінансових ресурсів необхідно зосередити увагу на розв'язанні наступних стратегічних завдань: забезпеченні середньострокового та довгострокового фінансово-бюджетного планування, розширенні бази оподаткування та забезпеченні збалансованості коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів з урахуванням необхідності виконання містом столичних функцій; підвищенні ефективності використання бюджетних коштів; досягненні збалансованості бюджету міста Києва на підставі реально визначених показників з доходів і видатків та підвищенні ролі районних бюджетів у консолідованому бюджеті міста; залученні вітчизняних та іноземних інвесторів до розширеного відтворення економічного потенціалу; розвитку фондового ринку на міському рівні шляхом випуску місцевих позик та забезпечення привабливого для потенційних інвесторів механізму розміщення, обігу і погашення боргових зобов'язань; розвитку ринкової інфраструктури міста.

У дисертаційному дослідженні підкреслюється, що на етапі трансформації економічного розвитку міста Києва інвестиційний комплекс є визначальним фактором рейтингової динаміки конкурентоспроможності міста. Тому оцінка інвестиційної привабливості та потреб міста має відігравати значну роль у виробленні стратегій розвитку. Планувати розвиток інвестиційного потенціалу міста можна, розглядаючи його в таких площинах: по-перше, як функціонування галузей, які створюють інвестиційні ресурси, тобто засоби виробництва, по-друге, як інвестиційний процес, інвестиційну діяльність, потоки матеріальних, фінансових та інвестиційних ресурсів у галузі економіки, по-третє, як інвестиційне середовище, що є комплексом загальних умов інвестування. При цьому стратегія розвитку інвестиційного потенціалу великого міста має охоплювати аспекти, результати впливу яких спрямовані на нагромадження капіталу і забезпечення розширеного відтворення виробництва на інноваційній основі та розвиток соціальної сфери у майбутні періоди. Підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу міста має сприяти вдосконалення системи управління комунальною власністю, яка є найважливішим комплексним ресурсом територіальної громади міста. З огляду на це потрібно вжити комплекс заходiв з бiльш рацiонального розподiлу функцiй управлiння мiж мiським та районними рiвнями влади, активного залучення недержавних та громадських організацій до надання найважливіших громадських послуг населенню міста, розвитку договірних та контрактних відносин.

У третьому розділі – "стратегічне планування економічного розвитку столичного міста в умовах трансформації економіки" – на основі проведеного аналізу ресурсного потенціалу Києва визначено концептуальні засади його стратегічного розвитку з урахуванням виконання функцій столиці України, місію, цілі та пріоритети, можливості міста щодо перспективного розвитку, запропоновані механізми реалізації стратегічних цілей та завдань, у тому числі шляхом розширення партнерських зв'язків.

Аналіз світового досвіду показує, що розвиток столичного міста має свої особливості, пов'язані з роллю, яке воно відіграє в системі державного управління, впливом на інші регіони та територіальні громади. Тому, розробляючи стратегію розвитку Києва, потрібно враховувати ознаки столичності: у функціональному аспекті – лідерство або панування над суспільними системами; у територіальному аспекті – центральне географічне положення; в соціальному і екологічному аспектах – формування такого столичного середовища, яке породжує тип столичного жителя, життєві установки якого відмінні від провінційних. При цьому збалансований гармонійний багатофакторний розвиток Києва як столичного міста, яке відіграє роль адміністративного, культурного, наукового, освітнього, індустріального та туристичного центру, має відбуватися у складі господарського комплексу України і в межах розселення київської агломерації. Для цього на базі м. Києва та Київської області доцільно заснувати Київський столичний регіон (Великий Київ) з об'єднанням в його межах територій і населених пунктів, що можуть бути віднесені до київської агломерації і розвиватимуться на основі єдиної скоординованої програми стійкого розвитку у ХХІ столітті.

З урахуванням столичного статусу та багатофункціональності міста стратегічна мета розвитку Києва полягає у забезпеченні високої якості життя населення і створенні адекватного міського середовища на основі сталості та ефективного виконання ним столичних функцій і функцій світового міста.

Визначається, що в основу вибору стратегії економічного розвитку великих міст, у тому числі й столиці, необхідно покласти такі принципи: комплексність, що вимагає вирішення всієї сукупності взаємопов'язаних і взаємозумовлених проблем, а не окремих, у тому числі пріоритетних; інноваційність, яка передбачає перехід на інноваційну модель економічного розвитку; економічність, який має на меті створення відкритої для конкуренції ринкової економіки і сприятливого інвестиційного середовища; гуманітарність, що передбачає вирішення комплексу гуманітарних проблем; екологічність, що передбачає поліпшення стану навколишнього середовища; сталість, тобто підтримка програм розвитку, результати яких не ускладнюють нинішній і майбутній економічний і соціальний розвиток, відповідають критеріям екологічної безпеки і стійкості економічного розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве