WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти - Курсова робота

Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти - Курсова робота

  • положення про те, що розрив у часі між обставинами, що обумовлюють виникнення стану сильного душевного хвилювання й реалізацією наміру вчинити вбивство або заподіяти тяжкі тілесні ушкодження може мати місце, коли це зумовлене накопиченням негативних емоцій винного;

  • твердження, що діяння, котрі зумовлюють виникнення стану сильного душевного хвилювання, можуть бути спрямовані як проти самого винного, так і проти його близьких, рідних, друзів і навіть проти сторонніх осіб;

  • положення, згідно якого заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень або іншої шкоди особі, яка зумовила виникнення стану сильного душевного хвилювання, злочином не вважається, і тому кримінальної відповідальності за собою не тягне;

  • позиція, що стан сильного душевного хвилювання є ознакою саме суб'єктивної сторони складу злочину, а у складах злочинів, передбачених ст.ст. 116, 123 КК, є її конститутивною ознакою;

  • пропозиції щодо доцільності вдосконалення санкцій ст.ст. 116 і 123 КК.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані: а) унауці кримінального праваяк матеріал для подальшого дослідження проблем відповідальності за діяння, вчинені особою в емоційному стані, який впливає на її здатність усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, і, зокрема, у стані сильного душевного хвилювання; б) у навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни "Кримінальне право України" та для підготовки відповідних методичних матеріалів, підручників, навчальних посібників тощо; в) у законотворчій діяльності – для подальшого вдосконалення чинного КК в частині регламентації кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання; г) у правозастосовній діяльності – для вдосконалення постанов Пленуму Верховного Суду України в цій частині та при розгляді судами України кримінальних справ про злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання.

Окремі результати цього дослідження безпосередньо впроваджено у навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ; пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КК прийнято Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України; пропозиції щодо внесення відповідних змін та доповнень до постанов Пленуму Верховного Суду України прийнято Верховним Судом України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на п'яти міжнародних науково-практичних конференціях: "Проблеми коментування кримінального закону" (Львів, 2004), "Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ" (Львів, 2004), "Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення" (Львів, 2006; 2007); "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 2006); п'яти всеукраїнських чи регіональних науково-практичних конференціях: "Кримінальний кодекс України 2001 року. (Проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства)" (Львів, 2003), "Проблеми державотворення, захисту прав людини в Україні" (Острог, 2004), "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 2005), "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (Львів, 2007), "Філософські, методологічні та психологічні проблеми права" (Київ, 2008); одному науково-теоретичному семінарі: "Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності" (Івано-Франківськ, 2004).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у наукових виданнях, включених ВАК України до переліку фахових, та в одинадцяти опублікованих тезах доповідей.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що об'єднують десять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 222 сторінки, з них основного тексту 194 сторінки, додатків на 4 сторінках та списку використаних джерел (286 найменувань) викладених на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, зазначено зв'язок роботи з науковими планами, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, його наукову новизну та положення, що виносяться на захист, практичне значення отриманих результатів, відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження.

Розділ 1 "Загальні засади дослідження поняття стану сильного душевного хвилювання у науці кримінального права" складається з чотирьох підрозділів. Підрозділ 1.1. "Стан дослідження проблеми поняття та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання в юридичній літературі"присвячений аналізу висловлених в юридичній літературі позицій щодо поняття та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Констатовано, що питання: сутності стану сильного душевного хвилювання; виділення та розмежування кримінально-правових та психологічних аспектів цього поняття; чіткого розмежування випадків врахування стану сильного душевного хвилювання на рівні диференціації та індивідуалізації відповідальності тощо, залишилися не вирішені науковцями.

У підрозділі 1.2. "Становлення та історична обумовленість врахування стану сильного душевного хвилювання в українському кримінальному праві"проаналізовано нормативне регулювання цього поняття, починаючи з Руської Правди до КК 1960 р. Доведено, що прототип поняття стану сильного душевного хвилювання існував в праві ще на початку ХI ст., вперше безпосередньо використано це поняття в Кримінальному Уложенні 1903 р., проте визначальний вплив на його сучасне розуміння мало кримінальне право радянського періоду, зокрема його нормативне закріплення в КК 1960 р.

У підрозділі 1.3. "Психологічні аспекти встановлення обсягу та змісту поняття стану сильного душевного хвилювання"розмежовуються та аналізуються поняття "емоції", "емоційний стан" тощо. Досліджуються поняття афекту, фрустрації, стресу, гніву, страху та ін. Доводиться, що визначальним, з психологічної точки зору, для наявності стану сильного душевного хвилювання є встановлення деструктивного впливу емоційного стану, в якому перебуває особа, на її свідомість, а отже, і на поведінку. Таким впливом безумовно характеризується афект. Проте глибина часткового звуження свідомості та порушення регуляції поведінки досягає того ж рівня, що і при афекті, якщо особа перебуває у таких емоційних станах, як стрес та фрустрація. Відтак за наявності лише станів, що характеризуються з психологічної точки зору, може мати місце стан сильного душевного хвилювання.

У підрозділі 1.4. "Кримінально-правове значення стану сильного душевного хвилювання за кримінальним законодавством зарубіжних держав" розглядається вирішення цього питання у законодавстві окремих європейських держав. Зроблено висновок, що емоційні стани, які зменшують здатність особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, використовуються законодавцями цих держав як для диференціації, так і для індивідуалізації кримінальної відповідальності. Для позначення таких емоційних станів у КК зарубіжних держав використовується різна термінологія. Проте здебільшого все ж таки вказується або на "стан сильного душевного хвилювання", або ж використовується психологічний термін – "афект", що, як обґрунтовано у дисертації, істотно звужує поняття "стан сильного душевного хвилювання".

Розділ 2 "Регламентація стану сильного душевного хвилювання у Кримінальному кодексі України" містить чотири підрозділи. У підрозділі 2.1. "Стан сильного душевного хвилювання як ознака суб'єктивної сторони складу злочину" досліджуєтьсямісце стану сильного душевного хвилювання у системі ознак складу злочину. Аргументується теза, що найбільш обґрунтованою є позиція визнання емоційного стану самостійною ознакою саме суб'єктивної сторони складу злочину, а не ознакою суб'єкта складу злочину чи елементом змісту вини. Доводиться, що за чинним КК емоційний стан, як обов'язкова (конститутивна) ознака суб'єктивної сторони складу конкретного злочину (ст.ст. 116, 123 КК), яка впливає на кримінально-правову кваліфікацію, знаходить вияв лише у стані сильного душевного хвилювання. При вчиненні інших злочинів цей стан може враховуватися судом лише при індивідуалізації відповідальності, тобто бути так званою "факультативною" ознакою суб'єктивної сторони складу злочину. Такого ж значення можуть набувати й інші, окрім сильного душевного хвилювання, емоційні стани особи.

Для закріплення цього питання на нормативному рівні пропонується доповнити розділ V Загальної частини КК статтею 251, у ч. 1 якої визначалося б поняття "стан сильного душевного хвилювання".

У підрозділі 2.2. "Стан сильного душевного хвилювання як обставина, яка пом'якшує покарання" аналізується п. 7 ч. 1 ст. 66 КК. Досліджуються обставини, що можуть обумовити виникнення цього стану та питання про спрямованість суспільно небезпечних діянь винного в такому випадку. Доводиться, що для наявності аналізованої обставини, яка пом'якшує покарання, визначальним є перебування винного в стані сильного душевного хвилювання незалежно проти кого були спрямовані неправомірні або аморальні діяння, які обумовили виникнення такого стану (проти винного чи його близьких) і правоохоронюваним інтересам якої особи винний заподіяв шкоду (особи, поведінка якої обумовила виникнення такого стану, чи третьої особи). Обґрунтовується доцільність закріплення у ч. 3 пропонованої ст. 251 умов, за яких стан сильного душевного хвилювання враховується як обставина, що пом'якшує покарання.

Loading...

 
 

Цікаве