WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти - Курсова робота

Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти - Курсова робота

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Авраменко Олексій Володимирович

УДК343(477):159.942

СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Львів – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом тривалого часу законодавець надає вагомого кримінально-правового значення емоційним станам, в яких перебуває особа, яка вчиняє злочин, що впливають на її здатність усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Зниження здатності особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними враховуються як на рівні диференціації кримінальної відповідальності, так і на рівні її індивідуалізації.

Безумовно, що до таких станів належить сильне душевне хвилювання. Це поняття не нове ні для кримінального законодавства України, ні для кримінально-правової науки. Проте висвітлювалася ця проблема в основному у наукових статтях або ж розглядалася при аналізі питань кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в такому стані. Цьому присвячені праці М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, С.В. Бородіна, В.М. Бурдіна, О.В. Бурка, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, М.І. Загородникова, Т.В. Кондрашової, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, М.В. Костицького, І.М. Крутова, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, О.М. Попова, І.П. Портнова, О.І. Рарога, Л.А. Рогачевського, Б.В. Сідорова, О.Д. Сітковської, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.І. Ткаченка, Т.Г. Шавгулідзе, Н.М. Ярмиш, С.С. Яценка та інших.

Проблеми кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання, стали предметом дисертаційних досліджень А.В. Байлова, М.І. Дубініної, Л.А. Остапенко, Л.І. Шеховцової.

Незважаючи на значний науковий інтерес до вказаної проблеми, є підстави вважати, що учені поки що не запропонували прийнятну дефініцію поняття "стан сильного душевного хвилювання", не визначили обсяг та зміст цього поняття. Окрім цього, враховуючи низку чинників, зокрема, (прийняття нового Кримінального кодексу України (КК), значні досягнення у психологічній науці, сучасні тенденції у судовій практиці тощо), ряд викладених у юридичній літературі теоретичних положень стали спірними або такими, що потребують додаткового поглибленого аналізу.

Неоднозначність трактування цих положень у науці позначилося і на правозастосовній практиці. Так, у судах по-різному вирішують питання, чи має місце стан сильного душевного хвилювання, якщо у висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи констатується, що особа на час вчинення діяння перебувала, наприклад, у стані стресу чи фрустрації. Така практика є неприпустимою.

Зважаючи на цю та чимало інших важливих обставин, вважаємо, що комплексне дослідження кримінально-правового та психологічного аспектів стану сильного душевного хвилювання дозволить з'ясувати його обсяг та зміст, а відтак забезпечити правильне застосування норм кримінального законодавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень "Актуальні проблеми вдосконалення українського законодавства та практики протидії злочинності" (Державний реєстраційний номер 0106U003641).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – формулювання обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення кримінально-правової науки, кримінального законодавства та практики його застосування на основі проведення комплексного дослідження поняття, змісту та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

  • визначити стан розробки питання про стан сильного душевного хвилювання в юридичній літературі;

  • провести поглиблений аналіз обсягу та змісту поняття "стан сильного душевного хвилювання" з позицій психології;

  • з'ясувати еволюцію використання цього поняття у різні історичні періоди в законодавстві та наукових джерелах;

  • проаналізувати врахування стану сильного душевного хвилювання або аналогічного за змістом поняття у кримінальному законодавстві зарубіжних держав;

  • дослідити кримінально-правове значення стану сильного душевного хвилювання за кримінальним правом України;

  • проаналізувати врахування стану сильного душевного хвилювання у правозастосовній діяльності при вирішенні конкретних справ про злочини, вчинені в такому стані;

  • обґрунтувати теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на подальший розвиток науки кримінального права, вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.

Об'єктом дослідження є стан сильного душевного хвилювання.

Предметом дослідження є кримінально-правові та психологічні аспекти стану сильного душевного хвилювання.

Методи дослідження обрано, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням об'єкта та предмета дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи. В основу дисертаційного дослідження покладено метод ідеалістичної діалектики як фундаментальний (філософський) метод пізнання. Історико-правовий метод застосовано для аналізу тенденцій розвитку поняття стану сильного душевного хвилювання. Порівняльно-правовий метод використано при вивченні кримінального законодавства ряду зарубіжних держав щодо врахування цього поняття чи інших аналогічних за змістом понять, для визначення можливостей використання зарубіжного досвіду у вітчизняному законодавстві. Застосування методу міждисциплінарного аналізу полягає у зверненні до психологічної науки, для визначення психологічних аспектів змісту стану сильного душевного хвилювання. Метод абстрагування застосовувався під час аналізу конститутивних ознак складів злочину. При проведенні дослідження під час вивчення кримінальних справ, узагальнення судової практики використано також статистичний метод.

Науково-теоретичною базою дисертації є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з філософії, психології, юридичної науки, а також енциклопедично-довідкова література. Нормативною основою дослідження стали Конституція України, чинне кримінальне законодавство нашої країни і деяких іноземних держав, постанови Пленуму Верховного Суду України.

Емпіричну основу дослідження становлять матеріали судової практики. Вивчено понад 200 кримінальних справ про злочини проти життя та здоров'я особи, розглянуті судами України у 2002–2007 рр., з яких 62 стосувалися злочинів, вчинених у стані сильного душевного хвилювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням, в якому на основі сучасних підходів у психологічній та юридичній науці досліджується обсяг та зміст поняття стану сильного душевного хвилювання, його кримінально-правове значення та врахування у правозастосовній діяльності при вирішенні конкретних справ. На основі проведеного дослідження обґрунтовано та сформульовано положення і висновки, які є новими для науки кримінального права або наділені істотними ознаками наукової новизни і виносяться на захист. Зокрема:

вперше:

  • окреслено, розмежовано й охарактеризовано кримінально-правовий та психологічні аспекти змісту стану сильного душевного хвилювання. Зміст кожного з них детальніше розкрито у висновках;

  • на відміну від раніше існуючих суто правових дефініцій стану сильного душевного хвилювання, у яких він ототожнювався лише з афектом чи фізіологічним афектом, сформульовано визначення такого стану як юридико-психологічного поняття. Під цим поняттям у кримінальному праві України пропонується розуміти емоційний стан особи у вигляді афекту, стресу чи фрустрації, котрий значною мірою обмежує її здатність усвідомлювати свої дії або бездіяльність та (або) керувати ними під час вчинення нею передбаченого КК суспільно небезпечного діяння;

  • запропоновано доповнити КК ст. 251 під назвою "Стан сильного душевного хвилювання", у ч. 1 якої закріпити визначення поняття стану сильного душевного хвилювання, у ч. 2 вичерпно окреслити випадки можливості застосування кримінальної відповідальності за вчинення у такому стані передбачених КК суспільно небезпечних діянь, у ч. 3 вказати умови, за яких стан сильного душевного хвилювання враховується як обставина, що пом'якшує покарання. Повний текст статті наведено у висновках;

удосконалено:

  • визначення поняття кожної з обставин, що можуть обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання;

  • правила кваліфікації діянь, вчинених у стані сильного душевного хвилювання;

  • правила побудови санкцій статей, що передбачають відповідальність за умисне вбивство і умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинені у стані сильного душевного хвилювання;

дістали подальший розвиток:

Loading...

 
 

Цікаве