WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки - Курсова робота

Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки - Курсова робота

Отже, вище була викладена теорія походження держави, як її сформулювали класики марксизму. Дане викладення можна тезисно підсумувати та доповнити. Отож, суть теорії. Одним із основних положень марксизму є вчення про соціально-економічну формацію, тобто історичний тип суспільства. Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя людей. Якщо економічні відносини – базисні, то держава і право – надбудова, а відповідно залежить від економічної структури суспільства, хоча й мають певну самостійність10. Згідно з марксистською концепцією держава виникла перш за все з економічних причин: суспільного поділу праці, появу надлишку і приватної власності, а потім розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Саме цими економічними змінами був підірваний родовий устрій та змінений на державний.

Щодо внеску в розвиток класової теорії походження держави В. І. Леніна серед теоретиків держави немає єдності. На сьогодні, праці Леніна зазнають критики. Наприклад, Розін11 не вважає його теоретиком держави, тому що в його творах12 немає практично ніякого дослідження проблем походження держави. Автор вважає, що лекція Леніна, зачитана в 1919 р. в Свердловському університеті насправді – примітивне викладення деяких положень праці Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави". З погляду Розіна, нічим не аргументував свої положення в праці „Держава і революція"13, ніяк їх не доводив, а лише висував як постулат, відповідно до твердження, що „вчення Маркса всесильне, тому що воно вірне". Ознайомившись з працями Леніна, я підтримую думку автора.

„Держава і революція", її розділ про походження держави – це в кращому коментарі до праці Енгельса, хвалебні відгуки, повна підтримка думок своїх вчителів. Ленін, по суті, конкретно не розвиває дану теорію, лише стверджує її абсолютну вірність та незаперечність. В даному випадку Леніна, як послідовника марксизму можна цілком справедливо критикувати за відсутність об'єктивізму. За принаймні чотири десятиліття, після написання Енгельсом своєї праці багаж історичних та юридичних знань суттєво збільшився. Тож Ленін мав доступ нових матеріалів, та він не бере їх до уваги взагалі. Лише зводиться до не аргументованої критики буржуазних вчених взагалі.

Проситься висновок, що Ленін перейняв у своїх вчителів лише вузько класовий зміст матеріалістичної теорії і став його апологетом.

2.Характеристика соціально-економічної концепції походження

держави, її основні позитивні риси та недоліки.

2.1. Головні переваги матеріалістичної концепції, її значення для ро

звитку вчень про державу і право.

Без усякого сумніву, класова теорія має велику кількість позитивних рис. Вона теоретично обґрунтована і довгий час на території Радянського Союзу претендувала на універсальність і незаперечність.

Абсолютно справедливо підкреслюється, що матеріальні умови життя суспільства грають в житті людей дуже важливу роль і що зміна форм трудової діяльності, ведення господарства, власності, суспільний поділ праці та ін. вплинули на виникнення держави.

Енгельс детально проаналізував життя людей в первісному суспільстві14, використовуючи знання про родові зв'язки північноамериканських індійців, отримані американським дослідником Л.-Г. Морганом, і спробував пояснити різницю в процесах виникнення держави в грецькій, римській та германській історії.

Було справедливо підмічено, що з розвитком суспільства і переходом його від присвоюю чого до відтворюючого господарства, відбувається диференціація людей по майновому критерію.

Ведучи мову про ознаки держави, Енгельс має на увазі не просто публічну владу, а політичну державну владу, яка являє собою особливий різновид суспільної, публічної влади. Енгельс сформулював характерні риси цієї публічної влади, які відрізняють її від докласового суспільства.

Хоча не всі з них приймаються теоретиками держави тепер, через занадто сильне „захоплення" класовою боротьбою, та все ж вони достатньо науково обґрунтовані і на той час глибоко проникли в сутність держави та її функцій.

Енгельс у своєму дослідженні не зупиняється лише на характеристиці публічної влади, однієї з найголовніших ознак держави, він говорить і про інші не менш важливі її ознаки, визнаючи, що від родового суспільства держава відрізняється не тільки існуванням певного особливого прошарку людей, які займаються управлінням, але й наявністю території, права, податками.

Іншими словами, класова теорія походження держави взагалі, і робота Енгельса, в якій сконцентроване марксистське вчення про походження і сутність держави, зокрема, і на сьогоднішній день залишається в шерезі тем, які представляють інтерес і несуть велику пізнавальну навантаження.

2.2. Недоліки соціально-економічної концепції походження держави.

Сьогодні прийшов час для критичного осмислення класової теорії походження держави так як і всього спадку марксизму-ленінізму. Пройшов той час, коли концепцію бездумно підтримували, не визнаючи жодних інших поглядів, думок, ідей та теорій. Людство все більше впевнюється, що світ навколо надзвичайно складний, тож яким би розумним не був мозок людини, він один не може осягнути всі явища та зв'язки між ними. Це під силу, напевно, лише мислителям усього людства, які складають здобуті ними знання в загальну скарбничку знань про світ.

Зупинюся лише на деяких, найбільш вагомих, на мій погляд, недоліках у вченні Маркса та Енгельса про походження держави.

По-перше, розуміючи важливість економічного фактора в процесі виникнення держави, хочеться звернути увагу, що не тільки вони вплинули на виникнення держави. Цю помилку Маркс та Енгельс повторюють слідом за Сен-Сімоном15. На виникнення держави вплинули також політичні, ідеологічні, релігійні та психологічні фактори. Не можна в цьому процесі ігнорувати і воєнні фактори. Треба пам'ятати, що людина – біологічна істота, і йому, так же як і всім живим, властиво відчуття самозбереження: об'єднання з собі подібними під началом єдиного координуючого центру в багато раз підвищує здатність протистояти як силам природи, так й іншим, конкуруючим людським спільнотам.

По-друге, віддаючи належне тому, що автори класової теорії побачили, що з переходом суспільства від збиральництва до виробництва відбувалася диференціація суспільства, все ж таки не можна не помітити, що в світі тварин також існує певний поділ: сильні та слабкі особини. Між ними відбувається явна або прихована боротьба. Внутрішньовидова боротьба – це далеко не рідкісне явище (можна не поділити їжу, територію чи зручне місце для відпочинку). Та чому ж там не виникає держави? Чому до цього змогла додуматися лише людина?

По-третє, приймаючи тезис Маркса та Енгельса про те, що боротьба – це неминучий супутник суспільства, яке оволоділо виробництвом, ми, вдивляючись в стародавню історію, бачимо, що в той далекий час частіше йде боротьба між племенами, союзами племен, народностями. Повстання, бунти всередині якого-небудь людського суспільства (племені, союзу племен) – явище неможливе. І на перших етапах розвитку держави повстання зустрічалися рідко. Звичайно, відразу згадується повстання рабів під проводом Спартака. Причиною такої малої внутрішньої конфліктності було пануюча колективістська свідомість. Людина ще не виділяла себе із спільності і не розуміла своїх специфічних інтересів. Не розумілися і групові інтереси, оскільки рівень абстрактного мислення у наших древніх предків був ще не зовсім розвинутим.

Колективістська свідомість грала велику позитивну роль. Вона ніби оберігало суспільство від дифузії його внутрішньої енергії: занадто грізними для людини тоді були сили природи. Крім того існувала і зовнішня загроза: конкуруючи за джерела їжі оточуючі племена. Вона також консолідувала первісне суспільство, а не розділяла. Ось і виходить, що причина виникнення держави прямо протилежна тій, що висунули Маркс та Енгельс.

По-четверте, потрібно уважно подивитися на те, в чиїх інтересах була створена держава та чиї інтереси воно захищало. Отже, держава, що виникла почала організовувати оборону всіх, хто проживав на її території, або готувати і здійснювати напади на інші території. Отримані таким шляхом багатства, в більшій чи меншій мірі доставалися , якщо не всім, то багатьом проживаючим в державі людям. Якщо траплявся неврожай, то щоб уникнути смерті серед населення, відкривалися резервні запаси. Якщо виникала епідемія, то приймалися заходи для її локалізації та запобігання її подальшого розповсюдження серед населення.

Іншими словами, стає зрозуміло, що держава захищала не тільки інтереси пануючого класу, як стверджують творці класової теорії походження держави – Маркс та Енгельс, а і тою чи іншою мірою охороняло інтереси всіх мешканців її території. Колективістська свідомість , що домінувала в древній період розвитку людства, володіла міццю, і щойно народжена держава не могла з нею не рахуватися.

Loading...

 
 

Цікаве