WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки - Курсова робота

Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки - Курсова робота

В конкретно ідеологічному плані класовим симпатіям та антипатіям марксизму більш за все відповідали погляди, в яких з позиції пригнічених трудових мас критикувалося і осуджувалося право та законодавство експлуататорського суспільства. В соціалістичній літературі від Т. Мора до О. Бланки склався погляд на закони держави як зброю захисту інтересів пануючого класу.

Державно-правові погляди Маркса та Енгельса піддавалися впливу ще одного ідеологічного комплексу. Раніше було не прийнято про нього говорити. Мова йде про західноєвропейський політичний лібералізм. Цей напрямок суспільної думки зв'язаний з іменами Дж. Локка і Ш. Монтеск'є, І. Канта та К. Т. Велькера. Справді, важко заперечувати спорідненість з ліберальними уявленнями таких відомих положень марксизму : „кожного разу, коли під сумнів ставиться та чи інша свобода, тим самим ставиться під сумнів і свобода взагалі", „вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку кожного", „немає прав без обов'язків, нема обов'язків без прав". Але треба також зауважити, що саме вищеназвані та інші подібні їм положення Маркса та Енгельса були чужими пролетарсько-класовій природі марксизму.

Марксистська теорія походження держави сформувалася пізніше ніж уся ідеологія марксизму взагалі. Вивчивши предмет, Маркс для подальшого вивчення його звернувся до пояснення генезису даного об'єкта. Підвищений інтерес до проблематики походження держави у К. Маркса виявляється лише в другій половині 70-х років1. Велике значення для розробки марксистської теорії походження держави мало ознайомлення К. Маркса та Ф. Енгельса з книгою Г. Моргана „Стародавнє суспільство", де автор зробив спробу науково проаналізувати розвиток докласового суспільства. Маркс вивчив дану книгу, зробив детальний її конспект. В 1884 р. Ф. Енгельс написав книгу „Походження сім'ї, приватної власності та держави". Він вважав написання цієї книги як у своєму роді виконання заповіту К. Маркса. При написанні своєї праці він використовував критичні зауваження Маркса щодо книги Моргана.

1.2. Матеріалістична теорія в працях її основоположників (Маркс,

Енгельс, Ленін)

Як вже було сказано, засновники класової теорії – це Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Матеріалістичну теорію повністю підтримував і намагався розвивати далі В. И. Ленін. Також ця теорія отримала розвиток в працях їх послідовників – К. Каутського та Е. Бернштейна в Німеччині, П. Лафарга у Франції, А. Лабріоли в Італії, Г. Плеханова, Л. Троїцького та Й. Сталіна в Росії.

Найбільш повно класова теорія викладена в праці Енгельса „Походження сім'ї, приватної власності і держави". На думку деяких авторів2 він найбільш повно виклав дану теорію і не потребує коментаторів і тлумачень свого вчення. Свою вищеназвану працю Енгельс писав з використанням матеріалів та дослідженнями Л. Г. Моргана3, прогресивного американського вченого. Останній запропонував свою власну періодизацію історії4.

Розробка марксистської теорії походження держави являє собою органічну частину самого процесу пізнання держави. На той час в буржуазній історичній науці панувала патріархальна теорія походження держави (Аристотель). Маркс та Енгельс звернувшись до цієї проблеми намагалися ширше її охопити та проаналізувати.

З точки зору класиків марксизму-ленінізму виникнення держави зумовлено виникненням антагоністичних класів. Одним із найголовніших факторів процесу класоутворення в сфері матеріального виробництва визнається перехід від полювання та збиральництва до відтворюючої економіки (неолітична революція). Ця революція призвела до регулярної появи продуктового надлишку. Тим самим була створена можливість для розподілу функцій створення продукту та функцій присвоєння цього продукту. Виникає реальна основа для матеріальної та соціальної диференціації і відповідно для різних форм експлуатації всередині родового суспільства. Всі ці явища спричинені суспільним поділом праці.

В своїх працях Енгельс розглядує соціальні наслідки таких великих суспільних поділів праці, як поділ праці між племенами-скотарями та племенами, які не мають стад, відокремлення ремесла від землеробства, виникнення класу, який займається вже не виробництвом, а тільки обміном продуктів, тобто виникнення купців і торгівлі.

Суспільний поділ праці за Енгельсом створює умови для регулярного обміну. Спочатку обмін проводився між племенами при посередництві родових старійшин, але цей міжплемінний обмін виявляв дуже сильний вплив на відношення всередині племені.

Простежуючи наслідки обміну товарів, К. Маркс відмічав, що спочатку він був неможливий всередині общини. Він вважав, що проникнення товарних відносин в первісну общину сприяє її розкладенню5.

Всередині родової організації складається матеріальна та виробнича розрізненість. Проходить поступовий перехід від парного шлюбу до моногамії. Виникає приватна власність. Її виникнення, з погляду марксизму, стало вираженням матеріальної відчуженості товаровиробників.

Підвищення ефективності праці та розширення сфери його використання призводять до виникнення рабства. Енгельс підкреслював, що широке розповсюдження рабської праці пов'язано з розкладом існуючих колективних форм виробництва, які розпалися під впливом більш досконалих знарядь праці та проникнення в общину товарних відносин.

В результаті поділу праці суспільство стає економічно розколотим на вільних і рабів, багатих і бідняків, тобто на непримиримі протилежності, звільнитися від яких суспільство безсиле.

Виникнення держави передбачає достатньо високий рівень соціальної диференціації серед вільного населення, а також поділ вільних на класи у відповідності до економічного положення та появу багатої аристократії.

Класики марксизму виділяли два шляхи виникнення держави: перший, коли родова знать консолідується в пануючий клас, і другий, коли пануючий клас складається з представників нової багатої аристократії, відтісняючи стару родову знать.

Перший шлях досліджувався в працях основоположників марксизму лише в загальному вигляді, другий – детально проаналізований Єнгельсом в „Походженні сім'ї, приватної власності та держави". В останній прослідковується перехід до держави безпосередньо від воєнної демократії. Вона складається в умовах, війна стає регулярною функцією народного життя6.

Прослідковуючи шлях виникнення держави, коли пануючий клас складається з представників нової аристократії, Енгельс виділив три його основні форми. Кожна з цих форм була ним детально вивчена на прикладах виникнення держав в Афінах, Римі та у германців.

Виникненню держави в Афінах передувало організація управління у формі воєнної демократії. В Аттіці в період воєнної демократії земля перейшла у приватну власність. Купівля і продаж землі, розвиток суспільного поділу праці призвели до того, що члени родів, племен перемішалися, і багато мешканців, які осіли в округах чужих племен, не могли брати участь в управлінні.

Все це настільки порушило нормальне функціонування родового ладу, що вже в той період довелося вжити певних заходів. В Афінах було запроваджене центральне управління. Відбулося злиття афінян в єдиний народ, як помічає Енгельс. Із цього моменту він бачить в Аттіці зародження держави7. Друге нововведення передбачало поділ усього народу, незалежно від роду чи племені на три класи: евпатридів (благородних), геоморів (землеробів) та деміургів (ремісників). Тільки перші отримали право займати посади. Ці нововведення Енгельс називає першою спробою організувати державу; її суть – в розриві родових зв'язків8.

Наступний етап формування держави Ф. Енгельс бачить в реформі Солона, яка по суті була політичною революцією. Остаточне знищення родового ладу Енгельс зв'язував з революцією Клісфена. Вся Аттіка була поділена на сто автономних округів – демів. Десять таких одиниць складали плем'я, яке називалося територіальним плем'ям. Ці племена в сукупності склали Афінську державу.

Енгельс відмічав, що в Римі була інша, ніж в Афінах форма виникнення держави. Тут „ родове суспільство перетворюється на замкнуту аристократію, оточену багато численним, ... безправним ... плебсом; перемога плебсу підриває старий родовий устрій і на його розвалинах створює державу..."9.

Третю форму виникнення держави Енгельс аналізував на прикладі древніх германців. В них держава виникає як результат завоювання великих чужих територій. Органи родового устрою повинні були перетворитися на органи держави. Але і в цьому випадку виникнення держави було результатом внутрішнього розвитку суспільства. Значить, держава скрізь не являє собою сили, нав'язаної ззовні суспільству; воно – результат внутрішнього соціального розвитку і непримиримих класових протиріч.

Loading...

 
 

Цікаве