WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Соціальна держава - Курсова робота

Соціальна держава - Курсова робота

У дисертаційному дослідженні В.В. Сокуренка "Роль соціальної справедливості в розбудові правової соціальної держави" (Київ, 2002) слушно підкреслюється, що "на сучасному етапі розвитку українського суспільства принципи соціальної справедливості є провідними чинниками розбудови правової соціальної держави, вони визначають її мету, зміст та основні напрями діяльності у сфері соціальної політики" [215, с.13]. При цьому соціальна справедливість розуміється як обумовлена природним правом загальнолюдська цінність, яку становлять захищені правом і всім суспільним ладом рівні можливості доступу кожної людини до всіх соціальних благ та інших життєвих цінностей, а також розподіл і законне їх використання з урахуванням власного внеску в суспільство [215, с.13].

У статті "Права человека, труд, собственность и государство" (Москва, 1995) російський вчений Л.Д. Воєводін органічною ознакою соціальної держави називає те, що "вона повинна забезпечити і підтримувати гармонійні відносини між соціальними верствами і групами" [33, с.11].

У кандидатській дисертації "Соціальна, правова держава як фактор розвитку демократичного суспільства в Україні" (Київ, 2001) В.М. Співак уточнює політологічне визначення соціальної держави "як такої, що забезпечує внутрішній порядок та стабільність, зовнішню безпеку, гідне існування громадян; бере на себе і реально виконує обов'язки підтримки стабільного соціально-економічного становища соціуму та громадської злагоди; активно сприяє ефективному функціонуванню основних інститутів громадянського суспільства" [220, с.4]. Разом із тим, видається некоректним твердження дисертанта про те, що "нині в Україні державу можна охарактеризувати як напівправову і напівсоціальну" [220, с.10].

Чільне місце серед сучасних вітчизняних політологічних досліджень проблем соціальної держави займають праці А.О. Сіленко. Зокрема у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук "Соціальна держава: еволюція ідеї, сутність та перспективи становлення в сучасній Україні" (Київ, 2000) вказаний автор визначає, що "соціальною є держава, яка гарантує всім людям реалізацію їхніх прав і свобод, рівні умови вільного розвитку і розвиток окремої особистості, соціальний захист нужденним, досягнення соціальної і політичної стабільності мирними засобами й в інтересах усіх членів суспільства" [204, с.15].

У монографії "Соціальна держава: територія перемін" (Одеса, 2000) А.О. Сіленко підкреслює, що "сучасну концепцію соціальної держави можна сформулювати таким чином: відкритість, демократизм і лібералізм влади; громадський мир і соціальна згода; адресний соціальний захист населення" [203, с.81].

У кандидатській дисертації "Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави" (Харків, 2001) Б.П. Ганьба зазначає, що "між категоріями "соціальна держава", "правова держава", "демократична держава" є зв'язок. Однак у науці та практиці українського державотворення як визначальній ознаці пріоритетність повинна надаватися саме соціальній державі" [39, с.16].

У дисертаційному дослідженні С.О. Кириченка "Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України" (Київ, 2001) детально проаналізовані правові характеристики соціальної держави (і як їх відображення — соціальні характеристики правової держави) в умовах сучасної України. На думку дисертанта, "правову державу можна розглядати як соціальну державу у правовому вимірі" [82, с.16].

Першим у незалежній Україні комплексним монографічним дослідженням сутності, місця і ролі соціальної держави в теорії і практиці державотворення є кандидатська дисертація І.В. Яковюка "Соціальна держава: питання теорії та шляхи її становлення" (Харків, 2000). Автор пропонує розглядати соціальну державу як "державу, що визнає людину найвищою соціальною цінністю, надає соціальну допомогу індивідам, які перебувають у важкій життєвій ситуації, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя, перерозподіляє економічні блага відповідно до принципу соціальної справедливості і своє призначення вбачає у забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспільстві" [269, с.10-11].

У статті "Соціальна держава: до визначення змісту поняття" І.В. Яковюк до найбільш змістовних ознак соціальної держави відносить такі: "1) соціальна держава є закономірним продуктом еволюції громадянського суспільства в напрямку до громадянського суспільства соціальної демократії; 2) вона завжди є якісною характеристикою правової держави; 3) проголошення держави соціальною виступає важливою конституційною гарантією забезпечення і захисту соціальних прав людини; 4) оскільки як мета діяльності, так і сама діяльність (соціальна політика) цієї держави визначаються правовими рішеннями, то її функціонування передбачає наявність розвинутого соціального законодавства; 5) соціальна держава слугує забезпеченню громадянського миру і злагоди у суспільстві; 6) утвердження соціальної державності сприяє трансформації ринкової економіки у соціальну ринкову, служінню власності інтересам як власника, так і суспільства" [268, с.39-40].

В іншій статті, опублікованій під заголовком "Про обсяг поняття "соціальна держава" (на основі порівняльного аналізу моделей ФРН і України)", цей же науковець слушно зазначає: "На відміну від конституційної моделі ФРН, де робиться акцент на ідеї держави "загального забезпечення", яка спирається на соціально автономну і відповідальну особу, в Україні постулюється ідея "держави загального добробуту", яка, насамперед, піклується про бідних і слабких. Можна передбачити на певному, якісно новому етапі розвитку суспільства трансформацію ідеї держави "загального добробуту" в ідею держави "загального забезпечення" як стрижневу ідею української моделі соціальної держави" [266, с.28].

Особливо слід відзначити монографію професора О.В. Скрипнюка "Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії та практики" (Київ, 2000), котра є однією з перших в українському державознавстві спроб комплексного, системного аналізу проблем становлення соціальної держави, взаємодії принципів такої держави з принципами держави правової. Автором у даному дослідженні було поставлено подвійну мету: "а) дати цілісне висвітлення концепції соціальної, правової держави, її змісту, сутності, основних ознак та найважливіших напрямків функціонування, а також тих підходів, що існують в аналізі цього феномена в світовій юридичній та політичній науці; б) простежити шлях реалізації цієї концепції у політико-правовому розвитку Української держави" [212, с.9]. Соціальна держава, на думку О.В. Скрипнюка, — "це насамперед структурний результат діалектичної взаємодії правової держави, ринкової економіки та демократичної влади, в якій останні набувають нових змістовних ознак" [212, с.42].

У публікації "Соціальна держава та права і свободи людини" щойно вказаний автор зазначає: "Головним завданням соціальної держави є забезпечення соціальної безпеки та економічних умов вільного, гідного існування людини. Така мета соціальної держави досягається завдяки реалізації її основних функцій: соціального захисту, забезпечення суспільними благами, розвитку економіки тощо. З наведених класифікацій основних напрямів реалізації соціальною державою своїх визначальних функцій випливає, що її основною метою є забезпечення гідного існування всіх громадян, для неї діє один імператив: держава існує для людини, для захисту її загальновизнаних прав і свобод" [211, с.20].

С.С. Бульбенюк у статті "Еволюція "держави загального добробуту": теоретичний та практичний аспекти проблеми" (2002) слушно стверджує, що "не існує єдиної, цілісної концепції "Welfare state", але є цілий комплекс таких концепцій, у яких використовуються різні типи інституціональних підходів та які спираються на особливості різних національних політичних традицій. Спільною для більшості цих концепцій ознакою стало розуміння необхідності концентрації діяльності "держави загального добробуту" у сфері соціальної допомоги та послуг на понятті життєвих стандартів та прагненні сприяти динамічному зростанню без суттєвих безпосередніх втручань в основні механізми виробництва та розподілу. Саме ідеї "держави загального добробуту" являють собою основу формування, функціонування та розвитку сучасної демократичної соціальної держави" [25, с.118].

Російський науковець В.Є. Чиркін у роботі "Общечеловеческие ценности и современное государство" акцентує увагу на тому, що " ... в останні роки стає пануючою ... ідея Workfare State (це словосполучення є умовним, своєрідною грою слів, що виникла в дискусії як протиставлення англійському терміну, який позначає державу благоденства). Це — трудова держава, що сприяє праці. Згідно з сучасним підходом, соціальна держава на кшталт Workfare State зобов'язана забезпечити тільки основні потреби людини (прожитковий мінімум, освіта, інфраструктура, охорона здоров'я) у обсягах, які дозволяють реальні можливості суспільства. Понад це і у всьому іншому людина, будуючи свій добробут, повинна спиратися на власну працю, вкладуючи її у розвиток суспільства, і тоді вона зможе отримати необхідну частину "суспільного пирога" (мова, зрозуміло, не йде про осіб, неспроможних до праці)" [252, с.11-12].

Loading...

 
 

Цікаве