WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Система статистичної звітності - Курсова робота

Система статистичної звітності - Курсова робота

З певною долею упевненості можна судити про "напругу" та активність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю з даних таб. 3.

Таблиця З

Співвідношення окремих показників злочинності в Україні у 2002 р.

Показники

2002 р.

Розглянуто заяв та повідомлень про злочини (згідно зі ст. 97, 430 КПК України), тис. заяв: - з них прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, тис. заяв - у відсотках від загальної кількості, %

1698,8

971,3

57,2

Зареєстровано злочинів, тис. злочинів - у відсотках до кількості розглянутих заяв, %

150,7

26,5

Виявлено осіб, тис. чоловік

270,3

Засуджено осіб, тис. чоловік - у відсотках від числа виявлених осіб, %

194,2 71,8

Як свідчать дані таблиці, у 2002 р. щодо майже 60% зареєстрованих заяв та повідомлень про злочин відмовлено в порушенні кримінальної справи і, відповідно, в реєстрації злочинів. Аналогічною була ситуація і в попередні роки. Залишається лише сподіватися на те, що більшість відмовлень у відкритті кримінальних справ була обґрунтованою. Хоча прокурорська практика свідчить про те, що в процесі наглядової діяльності прокуратури викривається чимало випадків приховування злочинів від реєстрації.

Окрім незареєстрованих злочинів, коли працівники правоохоронних органів, які отримали заяву про злочин, не реєструють і не розслідують його, виділяються й такі, як незаявлені злочини та неустановлені злочини.

До незаявлених злочинів відносять злочини, що насправді мали місце, але потерпілі, свідки та інші громадяни, котрі про них обізнані, не повідомляють про них з різних причин. На думку експертів, їх кількість становить понад 60% від злочинів, що фактично вчинені2.

Неустановленими є такі злочини, щодо яких працівники правоохоронних органів здійснили відповідні попередні слідчі дії і за певних причин (обставин) не установили у вчиненому діянні подію або склад злочину та зняли його з обліку. До таких також відносять злочини реально вчинені, але не доведені.

Таким чином, можна з великою долею упевненості твердити, що реальна злочинність за своїм масштабом значно більша за статистично обліковану. А тому, враховуючи те, що це соціальне явище спричиняють негативні обставини економічного, політичного, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, фінансового, професійно-кадрового характеру, маємо всі підстави піддати сумніву надійність сучасних тенденцій у боротьбі зі злочинністю.

Наступною проблемою, і водночас наступним чинником, що впливає на достовірність та повноту даних, які характеризують стан боротьби зі злочинністю, є такий показник роботи правоохоронних органів, як розкриття злочинів. Для органів внутрішніх справ України рівень розкриття злочинів у 2002 році дорівнював у межах від 64,9% по злочинах, вчинених з використанням вибухових речовин, до 98,1% по злочинах у сфері обігу наркотичних засобів. У середньому по Україні рівень розкриття злочинів -83,3%.

Оцінюючи,ситуацію, що склалася у боротьбі зі злочинністю, Міністерство внутрішніх справ України пропонує "роботу блоку кримінальної міліції оцінювати за результатами розкриття і роз слідування злочинів, скоєних за умов неочевидності"3. Безумовно, це крой вперед. Але якщо, всупереч презумпції невинуватості, правоохоронні органи будуть і далі звітувати про розкриття злочинів (навіть скоєних в умовах неочевидності) з моменту передачі кримінальної справи до суду, а не після винесення судом обвинувального вироку,- очікувати суттєвих змін на краще у вирішенні цієї проблеми марно.

Важливою вимогою щодо статистичної інформації є її змістовність, яка визначається системою показників у статистичній звітності, а також програмою спостереження. В органах внутрішніх справ, прокуратури та судах статистична звітність дозволяє певною мірою оцінити стан злочинності, її структуру, характеризувати з позиції кримінології особу злочинця тощо.

Як відомо, в нашій країні боротьбу зі злочинністю веде ціла система правоохоронних органів, функції, зміст і методи яких суттєво відрізняються один від одного. А це значною мірою визначально впливає на особливості обліку злочинів та осіб, що їх вчинили, оскільки цей облік здійснюється на різних стадіях кримінального процесу.

З іншого боку, єдність карної політики вимагає від правоохоронних органів і судів єдиного обліку злочинів, а відтак - максимально повної передачі об'єктивної інформації від одної до другої ланки органів кримінальної юстиції.

Таким чином, змістовність статистичної інформації передбачає єдність показників, що характеризують злочини і злочинців, та відмінність показників, що характеризують особливості оперативно-службової діяльності того чи іншого правоохоронного органу.

Для здійснення ефективного управління у боротьбі зі злочинністю велике значення мають швидкість та своєчасність отримання статистичної інформації. Звідси випливає, що статистична інформація повинна задовольняти такій вимозі, як оперативність. У сучасних умовах ця вимога повністю реалізується введенням у діяльність правоохоронних органів комп'ютеризації обліку. >

Крім того, необхідно пам'ятати, що кримінально-статистична інформація має також й інші особливості, які треба враховувати при її аналізі, а саме:

• складність і невизначеність меж об'єкта правової статистики (зокрема, кримінального характеру). Злочинність є найбільш склад ним соціальним явищем як за своєю природою, так і за способами отримання інформації про неї;

• невідповідність даних про злочини і злочинців у часі моменту вчинення злочинів. Як відомо, статистичні дані відображають стан проблеми на момент розслідування злочинів, виявлення злочинців, розгляду справ в суді тощо;

• незбіг у часі інформації про злочини та інформації про злочинців. Злочини можуть бути вже зареєстровані, а відомостей про особу злочинця ще може не бути;

• уточнення інформації про злочини осіб, що вчинили злочин, та злочинців тощо від початку розслідування, розгляду справи в суді та після вступу вироку в законну силу. Більш того, зміни в ці дані можуть вноситися судами після перегляду справи в наглядовому порядку.

Всі ці особливості об'єкта правової статистики необхідно враховувати в ході статистичних спостережень. Лише за таких умов статистична інформація дасть можливість правильно оцінити стан злочинності, виявити тенденції її розвитку, розробити заходи для її протидії.

Специфічною особливістю правової статистики є наявність зворотного зв'язку між результатом аналізу та первинними статистичними даними. Прикладом такого зв'язку може бути скорочення (зменшення) злочинності в окремому районі, місті, області, яке відображено у статистичній звітності. Такий стан можна пояснити двома причинами: посиленням боротьби правоохоронних органів зі злочинністю та приховуванням злочинів від реєстрації з боку співробітників правоохоронних органів. І навпаки, зростання кількості викритих злочинів, відображене у звітності, можна пояснити як послабленням профілактичної роботи та боротьби з нею, так і цілеспрямованою роботою правоохоронних органів по виявленню раніше необлікованих кримінально-караних діянь.

У таких випадках, коли дані правової статистики не дають можливості конкретно та однозначно зробити той чи іншій висновок щодо розвитку злочинності, необхідно аналіз статистичних даних доповнювати результатами вивчення фактичного стану боротьби зі злочинністю на місцях. Результати таких перевірок, безумовно, впливають на об'єктивність оцінки діяльності правоохоронних органів.

1 Газ. "Іменем Закону", від 3.10.-9.10.2003, № 41.

2 Луиеев В. В- Контроль над преступностью: надежны ли показатели? // Государство и право.- 1995, № 7.

3 Газ. "Іменем Закону", від 3.10.-9.10.2003, № 41

Loading...

 
 

Цікаве