WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Система органів міліції в України - Курсова робота

Система органів міліції в України - Курсова робота

У суспільстві знову став наростати скепсис із приводу можливості приборкати злочинність за допомогою твердих каральних мір. За даними опитування, лише 34,7% американців вірять у можливість виправлення злочинців у в'язницях.

Наприкінці 80-х — початку 90-х рр. стратегічна лінія американської поліції стала мінятися. Нова стратегія одержала назву суспільної поліцейської діяльності (community policing), чи політики орієнтації на громади. Основою її стала формула: головною задачею поліції є активна діяльність по попередженню злочинів, а не реагування на дзвоники про події. Свою роботу американська поліція за прикладом японських колег сконцентрувала в мікрорайонах. Головний акцент став робитися на демонстрацію присутності в житлових районах. Причому поліцейські значною мірою відмовилися від використання автомобілів, щоб бути ближче до людей, вони стали користатися велосипедами або патрулювати пішки. Особлива увага стала приділятися усуненню причин і умов злочинів, підтримці суспільного порядку на вулицях і в житлах, припиненню актів вандалізму і превентивному розв'язанню спірних питань, не даючи їм розвитися до кримінальної стадії. Поліцейські докладають зусиль для того, щоб прилучити громадян до процесу поліпшення їхнього життя в мікрорайоні, проводять роз'яснювальну роботу на предмет того, що кожний громадянин може внести власний вклад у запобігання росту злочинності.

Довірчі відносини між поліцією і громадянами стали сприяти розкриттю злочинів і одержанню сигналів про місцезнаходження злочинців. Ефективність діяльності поліції зросла, у той час як втрати в поліцейському середовищі значно зменшилися: щорічно в США гине близько 60 поліцейських [11, с. 40].

Змінилися підходи і до використання поліцією досить традиційних заходів впливу на злочинців. Вчені провели прикладне дослідження й установили, що застереження, що практикувала поліція стосовно порушників закону, ефективні лише у відношенні випадкових правопорушників. Більшість попереджуваних сприймали дану акцію як підкріплення їхньої впевненості в безкарності. У відношенні таких типів за пропозицією вчених стали застосовувати короткочасну затримку. За даними дослідників, антикриміногений ефект короткочасної затримки зберігається приблизно протягом року (12 місяців правопорушник утримується від порушень закону). Ця превентивна концепція йде врозріз з висновками теоретиків стигми, що рекомендують зводити до мінімуму спілкування громадян з в'язницею. Однак саме вона покладена в основу каральної практики: щорічно в США заарештовується в 56 разів більше людей, чим надалі судом засуджується до позбавлення волі. Тривалість тюремного ув'язнення частіше обчислюється в добах (зазвичай вона варіюється від одного дня до одного тижня) [8, с. 44-45]. Не останню роль у такій гуманізації грають економічні розрахунки: наприклад, довічний висновок злочинця, якого засудили, коли йому було 25 лет, у зв'язку з поліпшенням умов змісту в 90-х рр. стало обходитися державі від 600 тис. до 1 млн. доларів.

Та й дослідження кримінологів показали, що збільшення числа поліцейських на вулицях і в інших громадських місцях робить на злочинців більший стримуючий ефект, чим збільшення тривалості тюремного ув'язнення [7, с. 5].

Визначену роль у підвищенні ефективності поліцейської діяльності по припиненню злочинів зіграло поліпшення екіпірування стражів порядку: особливі рукавички, що охороняють кисті рук від будь-яких предметів, що ріжуть, зручні полегшені бронежилети, газова зброя, спеціальні кийки, електрошокери. Підвищити рівень розкривання злочинів дозволило використання:

  • лазерної й іншої оптичної техніки для виявлення відбитків пальців у тих випадках, що раніше вважалися абсолютно безнадійними (на старих документах, пористих матеріалах і т.п.);

  • досягнень генної інженерії при роботі з речовинними доказами для ідентифікації облич слідами;

  • удосконалених методик використання детектора неправди для перевірки вірогідності що даються підозрюваними показань;

  • методик складання соціально-психологічного портрета злочинця по характерних ознаках злочину й обстановці на місці його здійснення.

Особливо перспективним напрямком підвищення ефективності діяльності поліції є підвищення рівня інформаційного забезпечення. У 1993 р. у ФБР був створений новий структурний підрозділ — Інформаційна служба кримінальної юстиції. У рамках цієї служби були об'єднані Національний центр інформації про злочини, Уніфікована система обліку і реєстрації злочинів і Автоматизована система ідентифікації відбитків пальців. Дактилоскопірування за допомогою мастики поступово іде в минуле. На зміну йому йде електронне сканування долоні людини. Спеціальний прилад, яким планується оснастити кожну патрульну машину, дозволить швидко сканувати відбитки пальців підозрюваного прямо на вулиці, відразу направити електронний запит в Інформаційну службу ФБР і через кілька хвилин одержати вичерпну інформацію про затриманого [5, с. 22].

Таким чином, до числа ключових елементів стратегії поліцейської діяльності також можна віднести:

  • максимальне забезпечення видимої поліцейської присутності на вулицях;

  • збільшення контактів з населенням;

  • посилення інтенсивності діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів.

Висновки

Міліція України — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції; міліції охорони, спеціальної міліції.

Основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; попередження правопорушень і їх припинення; охорона та забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної, правової допомоги громадянам, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом.

Відповідно до поставлених перед міліцією завдань вона виконує різноманітні за своїм характером і змістом обов'язки, які можуть бути поділені на чотири основні групи: охорона громадського порядку; боротьба із злочинністю; охорона власності і фізичних осіб; попередження правопорушень.

Міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гласності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.

Список використаної літератури

  1. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №4. — Ст.20.

  2. Адміністративне право України. Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. — Х.: Право, 2000. — 520 с.

  3. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи вдосконалення. — Х.: Консум, 1996. — 358 с.

  4. В. Осадчий. Правоохоронні органи як суб'єкт кримінально-правового захисту // Право України. — 1997. — № 11. — с. 71-72.

  5. Информационное обеспечение в системе правоохранительных органов США // Борьба с преступностью за рубежом. — 1993. —№ 10. — с. 22.

  6. І. Лаврінчук. Обставини встановлення правового статусу державного службовця // Право України. — 1999. — № 9. — с. 99.

  7. О влиянии экономических факторов на преступность // Борьба с преступностью за рубежом. — 1994. — № 11. — с. 5.

  8. О мерах воздействия на зачинщиков семейных ссор в США // Борьба с преступностью за рубежом. — 1993. — № 3. — с. 44—45.

  9. Обзор преступности в США // Борьба с преступностью за рубежом. —1994. — № 4. — с. 4

  10. Профилактика преступности // Борьба с преступностью зарубежом. — 1993. — № 12.

  11. Статистика гибели полицейских в США // Борьба с преступностью за рубежом. — 1994. — № 1. — с. 40

  12. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі: Навчальний посібник / Автори і упорядники Мельник М.І., Хавронюк М.І. — К.: Атіка, 2000. — 512 с.

Loading...

 
 

Цікаве