WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Роль інтелектуальної власності в управлінні підприємством - Курсова робота

Роль інтелектуальної власності в управлінні підприємством - Курсова робота

Роль інтелектуальної власності в управлінні підприємством

Нове покоління керівників бізнесу, що нині приходить до влади, розцінює інтелектуальну власність як новий базовий складник успішного підприємництва. Правда, такі керівники — радше виняток, ніж правило. Проте їхні компанії є найуспішнішими. До них належать такі світові лідери, як "Microsoft", "Lucent", "Intel", "Gilette", "Pfizer" та інші. Лідери цих компаній розпочали капіталізацію найбільших і на сьогодні ще не повною мірою освоєних активів — інтелектуальної власності.

Стратегії й тактики управління інтелектуальною власністю ще не знають більшість західних компаній, тим більше, вітчизняних підприємств. Крім того, більшість директорів українських підприємств помилково відносять інтелектуальну власність до віддаленого майбутнього. Але це не так. Ще не так давно інформаційні технології вважали чимось екзотичним. їм приписували суто технічні функції. Тепер неможливо уявити управління підприємством без застосування таких технологій. Експерти прогнозують, що найближчим часом теж саме відбудеться й з інтелектуальною власністю.

Більшість керівників вищої ланки сьогодні делегують функції управління інтелектуальною власністю патентним підрозділам або юридичним відділам. Проте в сучасних умовах управління інтелектуальною власністю стає однією з основних функцій керівника підприємства.

Належно розроблена патентна стратегія дозволяє компанії:

  • зайняти сприятливіші ринкові позиції, використовуючи сучасні технології у виробництві своєї продукції та послуг, активізуючи НДДКР, підвищуючи ефективність маркетингу й передбачаючи можливі комерційні і технологічні зміни;

  • удосконалити фінансову діяльність, виявляючи патентні активи для одержання нових доходів, зменшення витрат і підтримки на належному рівні загальнокорпоративних вартісних оцінок;

- підвищити конкурентність компанії за допомогою застосування в технології обхідних маневрів, використання нових ринкових можливостей і нейтралізації погроз, що виходять від конкурентів. Ось приклад. 54-річний Р. Томан був у минулому головним фінансистом компанії "ІВМ", де агресивний наступ у сфері інтелектуальної власності забезпечив феноменальне зростання ліцензійних роялті на 3300% — з 30 млн. дол. у 1990 р. до 1 млрд. дол. сьогодні. Важливо наголосити, що цей мільярд у рік надходить у вигляді чистого щорічного доходу, що становить одну дев'яту всіх щорічних прибутків компанії. Для одержання такого ж прибутку іншим шляхом компанії довелося б щорічно продавати продукції ще на 20 млрд. дол. у рік, що становить чверть її загальносвітових продажів. У 1997 p. Р. Томан прийшов до компанії "Хегох". Доти портфель компанії нараховував 8000 патентів. Однак ніхто не міг доволі впевнено сказати, яка частина цих патентів мала будь-яку комерційну цінність. "У результаті компанія одержала в 1997 р. всього 8,5 млн. ліцензійних платежів. У 1998 p. Р. Томан створив спеціальний підрозділ з керування інтелектуальною власністю та призначив першого віце-президента з інтелектуальної власності. За обережними оцінками експертів, стратегія Р. Томана може збільшити ринкову капіталізацію активів компанії "Хегох" на 13% за умов зростання патентних платежів до 60 млн. дол. на рік.

Збільшення портфелю інтелектуальної власності сприяє також зростанню інвестиційної привабливості підприємства. Це збільшення може здійснюватися шляхом залучення працівників з високим творчим потенціалом; накопичення об'єктів права інтелектуальної власності, використання в технології виробництва невідокремлюваних від неї результатів інтелектуальної діяльності.

Зрозуміло, стратегії управління інтелектуальною власністю повинні бути різними для виробництв, які динамічно розвиваються, що потребують стабілізації їхнього бізнесу та підприємств, що перебувають у критичному стані.

Ще одна важлива функція інтелектуальної власності полягає в регулюванні сегментів ринку наукомісткої продукції за допомогою інструментів виключних прав. Пояснимо це на прикладі. Припустимо, що підприємство володіє винаходом, обсяг прав якого обмежується формулою винаходу. Це дає право підприємству бути законним монополістом у цій галузі й забороняти конкурентам робити ге ж саме. Звичайно, це слабкий захист. Великі підприємства, що борються з конкурентами за значні сегменти ринку, повинні мати велику кількість патентів, щоб затвердитися на ринку. Наприклад, фірма "ІВМ" щорічно отримує близько 1000 патентів, витрачаючи на це мільйони доларів. Пакет патентів перетворюється на інструмент регулювання меж сегмента ринку.

У ширшому плані фірма повинна створювати пакет об'єктів права інтелектуальної власності, до якого, крім винаходів, належать промислові зразки, корисні моделі, торговельні марки, комерційна таємниця, об'єкти авторського права та суміжних прав тощо.

1. Формування портфелю інтелектуальної власності на підприємстві

1.1 Загальні підходи до формування портфелю об'єктів права інтелектуальної власності

Портфель ОПІВ — це пакет патентів та інших охоронних документів, що захищають низку науково-технічних напрямів, у рамках яких створено товарний продукт.

Якщо підприємство випускає широку номенклатуру наукоміс-тких продуктів, то воно повинно мати такий портфель ОПІВ, який повністю захистив би весь перелік наукомісткої продукції, яку випускає це підприємство. Йдеться про правову охорону науково-технічних напрямів, що становлять науково-технічний потенціал підприємства.

Підхід до формування портфелю ОПІВ має ґрунтуватися на відстежуванні всього ланцюга від виникнення ідеї нового товару до його реалізації на ринку. Отже, цей підхід пов'язаний з:

  • конструктивними та функціональними особливостями створюваної наукомісткої продукції;

  • особливостями технології виробництва продукції;

  • обраною технологією продажу на ринку;

  • формуванням і монополізацією значного сегмента товарного ринку.

У загальному випадку для формування портфелю ОПІВ використовують кілька підходів. Конструкційний підхід пов'язаний з особливостями конструкції виробу, тобто з об'єктами, що належать до пристроїв. Функціональний підхід враховує виконання дій над матеріальними об'єктами, тобто він належить до способу. Технологічний підхід оснований на особливостях виробництва наукомісткої продукції. Підхід з позиції технологій продажів і формування сегментів ринку пов'язаний із захистом продукції фірмовим найменуванням, торговельною маркою, а іноді й географічним зазначенням.

Пояснимо застосування конструкційного та функціонального підходів на прикладі. Припустімо, що одне з вітчизняних виробництв розробляє сучасні комп'ютери, які за низкою характеристик не поступаються світовим аналогам.

Для забезпечення виходу на ринки нової комп'ютерної техніки поставлено завдання сформувати портфель ОПІВ, що захищає розробку за всіма ключовими науково-технічними напрямами при створенні нової моделі комп'ютера.

Результати структурування науково-технічних напрямів наведено на рис. 5.1.

Кожен з цих напрямів може захищатися патентами, свідоцтвами, в режимі комерційної таємниці або сукупністю об'єктів права інтелектуальної власності.

Але цього замало. Захист буде посилений, якщо додати сюди фірмове найменування, торговельну марку, а також додаткові патенти на технологічне обладнання, на якому вироблятимуть окремі вузли комп'ютера. Наприклад, під час виробництва комп'ютерної техніки широко використовується обладнання для виробництва друкованих плат, способи літографії тощо. Якщо таке обладнання та спосіб виготовлення на ньому багатошарових друкованих плат розроблені на цьому підприємстві й суттєво підвищують технічні характеристики цих плат, або зменшують вихід бракованих плат, то вони повинні бути захищені патентами.

Отже, для розглянутого нами прикладу структура портфеля ОПІВ підприємства має наведений далі вигляд.

Під час формування портфелю ОПІВ підприємства необхідно уважно проаналізувати, чи не порушуватимуться чужі права інтелектуальної власності в результаті виробництва та продажу комп'ютерів. Якщо права на будь-які елементи комп'ютера на території, де він виробляється або продається, захищаються конкурентами, то такий комп'ютер не відповідатиме вимогам патентної чистоти і на його виробництво й продаж будуть накладені санкції. Щоб запобігти цьому, необхідно придбати права на використання цього ОПІВ шляхом укладання ліцензійного договору.

Loading...

 
 

Цікаве