WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Реалізація Конституції - Курсова робота

Реалізація Конституції - Курсова робота

Однією з визначальних ознак демократичної, соціальної, правової держави є наявність у ній повноцінного місцевого самоврядування. Саме через місцеве самоврядування найповніше може бути реалізована ідея здійснення влади народом безпосередньо, вирішено важливі питання взаємодії держави територіальних громад, особи.

У сучасних державах, у тому числі Україні, існують поки що фактори, які зумовлюють розбіжності на місцях інтересів держави й інтересів конкретної громади. Органи місцевого самоврядування покликані цивілізовано узгоджувати ці розбіжності. Час показав, що є немало місцевих рад, які, керуючись чинними законами, працюють ефективно, з користю для людей, ефективно пом'якшують соціальну напругу. Це особливо важливо, коли враховувати, що в нинішніх умовах держава фактично не може Закон України

централізовано вирішувати всі без винятку проблеми, що виникають на місцях. Розв'язання ж їх, не спираючись на підтримку всього населення, без розвитку місцевого самоврядування – завдання практично нездійсненне.

Як специфічна форма реалізації незалежної народові влади, яка закріплена в статті 5 Конституції України, місцеве самоврядування характеризується:

  • місцеве самоврядування має особливого суб'єкта – територіальну громаду, тобто жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища або міста. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо через органи місцевого самоврядування;

  • місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі. Місцеве самоврядування, його органи, реалізують положення Конституції України про місцеве самоврядування, і не входять до механізму державної влади, хоча це й не означає його повної автономності від держави, державної влади. взаємозв'язок місцевого самоврядування досить тісний і знаходить свій вияв втому, що, по-перше, місцеве самоврядування і державна влада мають, згідно Конституції єдине джерело – народ (частина 1 статті 5 Конституції України). По-друге, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади (стаття 143 Конституції України), і стан їх реалізації контролюється відповідними органами виконавчої влади.

"Таке становище місцевого самоврядування в політичній системі дозволяє характеризувати його як самостійну форму публічної влади територіальної громади".13 Самостійність місцевого самоврядування гарантується Конституцією України (стаття 145), яка передбачає, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку, а стаття 142 визначає матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування.

Право територіальної громадян на місцеве самоврядування забезпечується правом кожного громадянина України брати участь у місцевому самоврядуванні. Згідно статті 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" громадяни України реалізовують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. При цьому, будь-які обмеження цього права, залежно від раси громадян,кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідний території, за мовними та іншими ознаками забороняється. Цим реалізується принцип Конституції про рівність прав усіх громадян на території України, незалежно від перелічених та інших ознак.

Конституція України гарантує громадянам України право обирати та бути обраними до органів місцевого самоврядування, право брати участь у місцевих референдумах, право рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування, право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення, або особисто звертатися до органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Важливе теоретичне та практичне значення має визначення співвідношення понять місцеве самоврядування та місцеве управління. З цього питання в літературі висловлюються різні, часом діаметрально протилежні погляди. Більшість вчених протиставляють місцеве самоврядування місцевому управлінню. Так, якщо під місцевим самоврядуванням розуміють діяльність територіальної громади та її виборних органів з управління її справами, то "місцеве управління розглядають як управлінську діяльність адміністративно-територіальної одиниці, яка здійснюється через адміністрацію, що призначається центрами або вищими органами державної влади"14, тобто пряме державне управління на місцях.

Одночасно висловлюється думка щодо недоцільності протиставлення цих двох питань. Місцеве самоврядування пропонується розглядати як "складний механізм, який може включати в себе як місцеві державні адміністрації, так і органи місцевого самоврядування, виступаючи при цьому складовою частиною державного механізму".15 В основному органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади, але це не означає зміни їх природи і не може розглядатися як підстава для включення до державного механізму. Як родовий, тобто такий, що охоплює поняття місцевого управління і місцевого самоврядування, можна було б використати термін "управління на місцях", маючи на увазі можливість здійснення такого управління із застосуванням різних форм місцевого самоврядування або прямого державного управління на місцях.

Так, місцеве самоврядування в Україні є реалізацією принципу Конституції України, який закріплений у статті 7 та розділі ХІ Конституції України, а місцеві управління є реалізацією норм розділу VI про виконавчу владу, що передбачає створення управлінь виконавчої влади на місцях.

Висновки.

В курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та розгляд основних аспектів наукового завдання, що полягає у дослідженні поняття та ступеня реалізації Конституції України в законодавчій, виконавчій, судовій діяльності, її реалізації в органах місцевого самоврядування; визначенні проблем реалізації Конституції в органах державної влади та місцевому самоврядуванні, способи вирішення цих проблем; визначенні основних форм реалізації Конституції та основних засад її реалізації.

Головними науковими і практичними результатами по роботі є такі висновки:

  1. Для успішного функціонування держави, її демократичного, правового та соціального розвитку недостатньо лише прийняття Конституції. Після її прийняття виникає об'єктивна необхідність її реалізації, яка здійснюється за допомогою законодавчих, виконавчих, судових органів влади, місцевого самоврядування, населення. Реалізація Конституції здійснюється у визначених формах та за допомогою механізму реалізації Конституції України.

  2. Конституція України є основним законом Української держави, який визначає основні засади державного та суспільного ладу, визначає Україну парламентсько-президентською республікою, унітарною, незалежною, правовою, соціальною, демократичною державою (стаття 1), яка своєю метою має захист прав, свобод та створення гарантій для реалізації прав та свобод людини і громадянина.

  3. Основними формами реалізації Конституції України є використання, застосування, дотримання, виконання. За допомогою цих форм Конституція України реалізується такими суб'єктами як громадяни, та інші особи, що проживають на території України, а також державні органи, що створені та функціонують на основі та в межах Конституції України.

  4. В законодавчій діяльності Конституція України реалізується в тому, що усі Закони України та інші нормативно-правові акти приймаються на основі та у відповідності до Конституційних норм, і не можуть суперечити їм. Також, сам процес прийняття закону передбачений Конституцією і є елементом її реалізації в законодавчій діяльності державних органів. Закони України та інші нормативно-правові акти розширюють положення Конституційних норм та конкретизують окремі моменти регулювання суспільних та державних відносин. Законодавчі акти, які прийняті вищими органами державної влади є загальнообов'язковими для виконання на всій території України як для органів державної влади, так і для населення держави.

  5. В виконавчій діяльності Конститувція України реалізується через виконання її положень про права та свободи людини, а також про шляхи розвитку Української держави, так як діяльність виконавчої влади, згідно з Конституцією має забезпечувати виконання, захист та реалізацію прав та свобод людини і громадянина, має розробляти загальнодержавні програми культурного, соціального, економічного розвитку та слідкувати за їх виконанням. Також виконавча влада є гарантом реалізації положень законів України та конституції України в діяльності держави та суспільства.

  6. В судовій владі Конституція України реалізується через створення системи судів, які передбачені розділом VIII Конституції України; діяльності судів щодо забезпечення захисту та відновлення порушених прав та свобод людини і громадянина; діяльності системи судів лише на підставі та у межах Законів України та Конституції України; наданні роз'яснень та офіційного тлумачення щодо положень законів та Конституційних норм (стаття 150 Конституції України).

  7. Місцеве самоврядування реалізує статтю 7 Конституції України, в якому його діяльність визнається та гарантується, а також розділ ХІ, де визначаються основні засади його створення, функціонування та його компетенцію. Місцеве самоврядування реалізує положення Конституції України про народовладдя, так як воно безпосередньо обирається територіальною громадою, і кожен може представляти інтереси громади в органах місцевого самоврядування. Також, створена система органів місцевого самоврядування є основою для розвитку правової держави та громадянського суспільства, і сприяє їх взаємодії.

Loading...

 
 

Цікаве